Ухвала суду № 53325660, 04.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 876/10306/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко" до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міхдоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ТОВ "Яблуко" звернулось в суд з позовом до відповідача - Берегівської ОДПІ, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07 вересня 2004 року: № 0000182650/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 491940,00 грн. (за основним платежем - 259200,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 232740,00грн.) та №0000202650/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у вигляді пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 1042860,84 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями).

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 08 листопада 2004 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09 березня 2005 року у справі №5-2-14/320, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Берегівської ОДПІ від 07 вересня 2004 року № 0000182650/0 та №0000202650/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2009 року у справі №К-12690/06 рішення господарського суду Закарпатської області від 08 листопада 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09 березня 2005 року у справі №5-2-14/320 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної првової оцінки тому факту, що податковий орган під час проведення перевірки безпідставно, всупереч вимогам чинного законодавства, виключив зі складу валових витрат вартість реалізованого мазуту з тих підстав, що ТОВ "Яблуко" не набуло на нього права власності, що спростовується наявними контрактами. Безпідставним також є нарахування пені за несвоєчасне повернення валютної виручки, оскільки заборгованість контрагента зарахована в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Яблуко", а таке зарахування зустрічних однорідних вимог не заборонено законом. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті неправомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою задоволити позов у повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про їх участь у справі не надходило, тому відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПА у Закарпатській області провела позапланову документальну перевірку з питань дотримання ТОВ "Яблуко" вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2003 року по 01 квітня 2004 року, якою встановлено завищення валового доходу (в результаті безпідставного включення до валового доходу операцій з продажу мазуту без факту його придбання, тобто, за відсутності об'єкту продажу, в порушення пп.4.1.1. п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") та заниження валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги (в результаті не включення до валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги, оскільки сума не є виручкою ТОВ "Яблуко" від реалізації мазуту, в порушення пп.4.1.6. п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") завищення скорегованих валових витрат (в результаті включення до складу валових витрат сум без наявності документів, що засвідчують набуття права власності на мазут та інших послуг, в порушення п. 5.1 та пп.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 259100,00 грн. та визначено перевіркою від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2004 року в сумі "-61900,00 грн.; ст. 2 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", в результаті чого донараховано пеню за неповернення валютних коштів в розмірі 200000,00 дол. США у законодавчо встановлені терміни в сумі 1042860,84 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 019/3/3530-09/30395144 від 09 серпня 2004 року.

07 вересня 2004 року на підставі вказаного акта Берегівська ОДПІ прийняла податкові повідомлення - рішення: № 0000182650/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 491940,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 259200,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 232740,00 грн.) та № 0000202650/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у вигляді пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 1042860,00 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності податковим органом обставин, які б свідчили про заниження податку на прибуток приватних підприємств, оскільки документи представлені позивачем під час перевірки не підтверджують участь ТОВ "Яблуко" в господарських операціях з купівлі - продажу мазуту, вантажно-митні декларації на експорт мазуту із Казахстану проведені по бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Яблуко" без наявності первинних документів, зокрема, відсутні платіжні доручення про оплату мазуту покупцем - фірмі "Tintrade Ltd", документи про підтвердження відвантаження ТОВ "Ер Нур Групп" мазуту ТОВ "Яблуко", що є належним підтвердженням нереальності операцій між позивачем та контрагентами - ТОО "Ер Нур Групп", фірмою Mika Holding LLC. Також доведеним є факт порушення позивачем порядку проведення розрахунків у сфері ЗЕД, оскільки ТОВ "Яблуко" не здійснено імпортної операції в термін 90 днів з моменту здійснення авансового платежу. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі правильних висновків Берегівської ОДПІ про порушення ТОВ "Яблуко" податкового законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону, та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст. ст. 8, 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1 ст.4 вказаного Закону валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами

П. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3 - 5.8 цієї статті (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 України "Про оподаткування прибутку підприємств").

В силу вимог пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2003 року ТОО "Ер Нур Групп" (Казахстан) та фірма Mika Holding LLС (відповідно, продавець та покупець за договором) уклали договір № 12-Е на придбання для ТОВ "Яблуко" 5000 метричних тон мазуту за ціною 65,00 дол. США на умовах FCA станція Ак-Жайик, далі на експорт.

ТОВ "Яблуко" перерахувало на рахунок фірми "Ер Нур Групп" кошти у сумі 200000,00 дол. США., що підтверджується платіжними дорученнями ТОВ КБ "Коопінвестбанк" № 1 від 19 червня 2003 року на суму 100000,00 дол. США та № 2 від 20 червня 2003 року на суму 100000,00 дол. США, вказані платіжні доручення містили додаткову інформацію в графі "для фірми Mika Holding LLC".

ТОО "Ер Нур Групп" свої зобов'язання перед ТОВ "Яблуко" за вказаним договором не виконало: мазут не відвантажено.

Разом з тим, ТОВ "Яблуко" не подавало позовну заяву в Міжнародний суд при Торгово-Промисловій Палаті України щодо невиконання ТОО "Ер Нур Групп" договірних зобов'язань.

18 серпня 2003 року ТОО "Ер Нур Групп" (продавець), ТОВ "Яблуко" (покупець) та фірми Mika Holding LLC (посередник) уклали договір № 21-Е, відповідно до якого ТОВ "Яблуко" придбало 5000,00 метричних тон мазуту за ціною 78,00 дол. США на умовах FCA станція Жинишке, що оформляється актом прийому - передачі, посередник - фірми Mika Holding LLC зобов'язаний подати вагоноцистерни та всі реквізити для відвантаження товару та забезпечити за свій рахунок подальше відвантаження зі станції Жинишке. При цьому, даний Договір не був додатковим договором до попереднього Договору № 12-Е від 01 червня 2003 року, змін та доповнень до нього не вносив.

За даним договором ТОВ "Яблуко" кошти не перераховані. При цьому, до складу валових витрат за 9 місяців 2003 року включено суму вартості мазуту 1178502,57 грн. (еквівалент 220745,62 грн.) по двох ВМД: від 31 серпня 2003 року № 50416/31083/0001025 (на суму 116863,00 дол. США) та від 05 вересня 2003 року № 50416/0509093/0001053 (на суму 114961,0 дол. США). До перевірки позивачем представлені 2 вантажно-митні декларації на експорт мазуту із Казахстану, відправником (графа 1 ВМД) за яким виступає ТОО "Ер Нур Групп", а одержувачем (графа 2 ВМД) - фірма Mika Holding LLC, відповідальний за фінансове врегулювання (графа 9 ВМД) є ТОО "Ер Нур Групп".

Таким чином, операція з експорту мазуту оформлена на отримувача Mika Holding LLC, однак, дані ВМД проведені у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Яблуко".

Наказом Держмитслужби України від 30 червня 1998 року № 380 затверджено Порядок заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), розділом 3 якого передбачено особливості заповнення граф ВМД, зокрема, графа 8 "Одержувач/Імпортер": у графі зазначаються відомості про одержувача товарів відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту). Одержувач може бути не зазначений безпосередньо в зовнішньоекономічному договорі (контракті). При митному оформленні за посередницьким договором (контрактом) у графі зазначаються відомості про особу, що набуває права власності на товари за цим договором (контрактом). Якщо при цьому одержувачем товару є інша особа, то в графі зазначаються відомості про особу, яка набуває права власності на товари за зовнішньоекономічним договором (контрактом), і вчиняється запис "Див. на звороті", а на зворотному боці ВМД наводяться відомості про безпосереднього одержувача товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, копії ВМД не підтверджують передбачені відомості про особу, що набуває права власності за контрактом (в особі ТОВ "Яблуко"), операція оформлена на отримувача товару - імпортера фірму Mika Holding LLC, оплату за вказаним договором ТОВ "Яблуко" як покупець мазуту не здійснював, а тому відсутні докази переходу права власності на товар.

Аналогічні обставини встановлені відносно договору №21/44 від 17 червня 2003 року, договору №1 від 18 серпня 2003 року та договору №08-2003-1 від 21 серпня 2003 року, а саме: що ТОВ "Яблуко" не мало жодного відношення щодо здійснюваних операцій між фірмою "Mika Holding LLC" та SIA "Gotika Auto".

Аналізуючи вищенаведені фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність реального характеру операції з купівлі ТОВ "Яблуко" мазуту, в зв'язку з чим висновки перевірки про порушення ТОВ "Яблуко" пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у частині завищення валового доходу в результаті безпідставного включення до валового доходу операцій з продажу мазуту без факту його придбання, пп.4.1.6.п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги в результаті не включення до валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги, оскільки сума не є виручкою ТОВ "Яблуко" від реалізації мазуту та п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у частині завищення скорегованих валових витрат (в результаті включення до складу валових витрат сум без наявності документів, що засвідчують набуття права власності на мазут та інших послуг).

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про доведеність податковим органом обставин, які б свідчили про заниження податку на прибуток приватних підприємств, оскільки документи представлені позивачем під час перевірки не підтверджують участь ТОВ "Яблуко" в господарських операціях з купівлі - продажу мазуту, що свідчить про безпідставне включення до валового доходу операцій з продажу мазуту без факту його придбання.

Доводи апелянта в цій частині є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстації.

Колегія суддів також вважає правильним висновок суду першої інстанції пропорушення позивачем порядку проведення розрахунків у сфері ЗЕД, виходячи з наступних підстав.

В силу вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, та перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як вбачається з матеріалів справи, в червні 2003 року ТОВ "Яблуко" перерахувало на користь ТОО "Ер Нур Групп" 200000,00 дол. США відповідно до контракту № 12-Е від 01 червня 2003 року (укладеного між ТОО "Ер Нур Групп" (Казахстан) та фірмою Mika Holding LLС (відповідно, продавець та покупець за договором), що підтверджується платіжними дорученнями ТОВ КБ "Коопінвестбанк" № 1 від 19 червня 2003 року на суму 100000,00 дол. США та № 2 від 20 червня 2003 року на суму 100000,00 дол. США.

Заборгованість за договором № 12-Е (у розмірі 200000,00 дол. США) та за договором №17-Е від 09 липня 2003 року (у розмірі 1822,36 грн.) була зарахована в заборгованість перед ТОО "Ер Нур Групп", що виникла відповідно до договору № 21-Е від 18 серпня 2003 року (в сумі 231824,00 дол. США), відповідно до додаткового договору від 10 вересня 2003 року.

При виконанні Договору № 21-Е від 18 серпня 2003 року, укладеного між ТОО "Ер Нур Групп" (продавець), ТОВ "Яблуко" (покупець) та фірмою Mika Holding LLC (посередник), кошти ТОВ "Яблуко" на адресу ТОО "Ер Нур Групп" не перераховувались, експортна операція з реалізації мазуту оформлена ТОО "Ер Нур Групп" на отримувача Mika Holding LLC.

ТОО "Ер Нур Груп" виконано договірні зобов'язання за вказаним договором перед фірмою Mika Holding LLC, яка відповідно до досліджених у судовому засіданні вантажно-митних декларацій, була одержувачем (імпортером) мазуту, при цьому, жодних доказів переходу права власності на мазут до ТОВ "Яблуко" не представлено.

Таким чином, ТОВ "Яблуко" не здійснило імпортну операцію в термін 90 днів з моменту здійснення авансового платежу, що є порушенням порядку проведення розрахунків у сфері ЗЕД.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що заборгованість контрагента зарахована як зустрічна однорідна вимога в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Яблуко", виходячи з наступних підстав.

Чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством передбачена можливість здійснення заліку зустрічних однорідних вимог між двома імпортними договорами, за одним з яких не виконані зобов'язання по поверненню здійсненого авансового платежу, по іншому не здійснено авансовий платіж, при дотриманні вимог Інструкції про порядок здійснення контролю та отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою НБУ України від 24 березня 1999 року № 136, зокрема, вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи, за Договором № 12-Е від 01 червня 2003 року, укладеним між ТОО "Ер Нур Групп" (Казахстан) та фірмою Mika Holding LLС (відповідно, продавець та покупець за договором), ТОВ "Яблуко" перерахувало на рахунок фірми "Ер Нур Групп" кошти у сумі 200000,00 дол. США, платіжні доручення ТОВ КБ "Коопінвестбанк" № 1 від 19 червня 2003 року на суму 100000,00 дол. США та № 2 від 20 червня 2003 року на суму 100000,00 дол. США.

Відповідно до Договору № 21-Е від 18 серпня 2003 року, що укладений між ТОО "Ер Нур Групп" (продавець), ТОВ "Яблуко" (покупець) та фірмою Mika Holding LLC (посередник), кошти ТОВ "Яблуко" на адресу ТОО "Ер Нур Групп" не перераховувались та експортна операція по мазуту оформлена ТОО "Ер Нур Групп" на отримувача Mika Holding LLC. Зобов'язання за Договором № 21-Е від 18 серпня 2003 року ТОО "Ер Нур Груп" виконано перед фірмою Mika Holding LLC, яка відповідно до наявних у матеріалах справи копій ВМД і була одержувачем (імпортером) мазуту, при цьому, жодних доказів переходу права власності на мазут до ТОВ "Яблуко" не представлено.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт відсутності заборгованості ТОО "Ер Нур Групп" перед ТОВ "Яблуко" відповідно до контракту № 12-Е від 01 червня 2003 року, укладеного між ТОО "Ер Нур Групп" (Казахстан) та фірмою Mika Holding LLС, а за договором № 21-Е від 18 серпня 2003 року, за яким кошти ТОВ "Яблуко" не перераховувались, ТОО "Ер Нур Групп" поставлено мазут на отримувача фірма Mika Holding LLC, а тому відсутні зустрічні однорідні вимоги, що унеможливлює здійснення заліку за такими вимогами.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем правомірно винесено податкові повідомлення- рішення від 07 вересня 2004 року №0000182650/0 та №0000202650/0.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Lithgow and Others v. The United Kingdom, від 08 липня 1986, Series A №. 102, пункти. 50-51, § § 121-22) зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі податкового законодавства, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань (п. 38).

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко" залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у справі № 2а-2120/09/0770- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик