Постанова № 53325123, 05.11.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року справа № 823/2735/15

м. Черкаси

11 год. 05 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гараня С.М.,

при секретарі: Тараненку М.О.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Берегагро» до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовом звернулось ТОВ Берегагро, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 ОДПІ від 13.08.2015 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами Городищенського відділення ОСОБА_1 ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.08.2013 по 31.05.2015, про що складено акт № 555/22-009/38833456 від 31.07.2015. Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Берегагро» вимог п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України та положень Постанови КМУ від 12.01.2011 № 11 про затвердження «Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» - несвоєчасне перерахування товариством коштів на спеціальний рахунок на загальну суму 289 680,00грн. На підставі встановленого порушення, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Підстави для його прийняття, а також саме рішення позивач вважає протиправним, оскільки ні Податковим кодексом України ні Порядком № 11 не передбачено застосування до сільськогосподарського підприємства штрафних санкцій у разі недотримання строків перерахування коштів із загального на спеціальний рахунок, відповідальність можлива лише за використання коштів не за призначенням та/або в супереч умовам та цілям їх надання, чого в даному випадку працівниками податкового органу встановлено не було.

Представник позивача до зали судового засідання не прибув, натомість заявою від 20.10.2015 просив проводити розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд залишити його без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що при перевірці позивача було встановлено несвоєчасне перерахування товариством коштів за грудень 2014 та січень лютий 2015 на спеціальний рахунок відкритий в установі банку на загальну суму 289 680,00грн. Тобто, позивачем були порушені умови надання податкової пільги, що призвело до стягнення з останнього суми ПДВ в розмірі 289 680,00грн., яка була несвоєчасно перерахована на спеціальний рахунок. Крім цього зазначив, що у звязку з встановленням вищевказаного порушення, на підставі 123.1 ст.123 Податкового кодексу України до позивача правомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 20% від донарахованої (стягнутої) суми податкового зобовязання. Вищевказане, на думку представника відповідача дає можливість стверджувати, що ТОВ «Берегагро» дійсно були порушені вимоги Податкового кодексу України та Постанови КМУ від 12.01.2011 № 11 про затвердження «Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів», в звязку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним, обґрунтованим, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Берегагро» зареєстроване субєктом господарювання 06.08.2013 за ідентифікаційним кодом 38833456. З 11.12.2014 і по теперішній час перебуває на податковому обліку в Городищенському відділенні ОСОБА_1 ОДПІ.

Матеріалами встановлено, що посадовими особами Городищенського відділення ОСОБА_1 ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.08.2013 по 31.05.2015, про що складено акт № 555/22-009/38833456 від 31.07.2015.

Висновками акту перевірки встановлено порушення відповідачем, зокрема: вимог п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та положень Постанови КМУ від 12.01.2011 № 11 про затвердження «Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» - несвоєчасне перерахування товариством коштів на спеціальний рахунок на загальну суму 289 680,00грн., в т.ч. за грудень 2014 в розмірі 209 288,00грн., за січень 2015 в розмірі 40 033,00грн., та за лютий 2015 в розмірі 40 359,00грн.

На підставі виявленого порушення, податковим органом 13.08.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1, яким ТОВ «Берегагро» збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на загальну суму 362 100,00грн., у тому числі основний платіж в розмірі 289 680,00грн. та штрафні санкції в розмірі 72 420,00грн.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

На час виникнення спірних правовідносин, останні регулювались Податковим Кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, а також Постановою КМУ від 12.01.2011 № 11 про затвердження «Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів».

Статтею 209 Податкового кодексу України (надалі ПК України) врегульовано спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Відповідно до п.209.1 ст.209 ПК України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

За приписами ст.206 ПК України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Берегагро» відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 01.09.2014 № 200186428 зареєстрований, як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (п.209.2 ст.209 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 11 затверджено «Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» (надалі Порядок).

В даному випадку положення Порядку вживаються в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 1 Порядку визначено, що останній визначає механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі - сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).

Відповідно до п.2 Порядку, сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання копії витягу з реєстру платників податку на додану вартість про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Як свідчать матеріали справи, що в свою чергу підтверджується також актом перевірки позивача, ТОВ «Берегагро» на виконання п.2 вищевказаного Порядку було відкрито спеціальний рахунок № 260418441501 в філії «ПРУ АТ «ОСОБА_3 та кредит», МФО 331832, 26043300756501в ТВБВ № 7 АКБ «Новий», МФО 305062.

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені ст.203 ПК України, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст.203 ПК України для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету (п.3 Порядку).

Аналіз положень вищевказаних нормативно-правових актів дає можливість стверджувати, що сільськогосподарське підприємство в разі обрання останнім спеціального режиму оподаткування дійсно зобовязане у строки передбачені ст.203 ПК України перерахувати суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначену в податковій декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах з поточного рахунка на спеціальний рахунок.

В даному випадку, суд погоджується з доводами представника позивача, що ні нормами ПК України ні положеннями «Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» не передбачена відповідальність субєкта господарювання у вигляді застосування штрафних санкцій в разі недотримання строків перерахування таких коштів.

Як передбачено абзацом 2 п.4 Порядку, відповідальність для сільськогосподарського підприємства (у відповідності до законодавства) наступає лише в разі нецільового використання суми податку на додану вартість.

Таким чином, положеннями вищевказаного Порядку передбачений єдиний випадок в разі настання якого до сільськогосподарського підприємства може бути застосовано відповідальність у вигляді застосування штрафних санкції. Даний перелік є виключним і не передбачає інших умов для застосування такої відповідальності.

Тобто, оскільки відповідальність сільськогосподарського підприємства за недотримання строків перерахування коштів (суми ПДВ) із поточного на спеціальний рахунок не передбачена законодавством, а також беручи до уваги, що працівниками податкового органу не було доведено факт нецільового використання ТОВ «Берегагро» суми ПДВ суд дійшов висновку, що доводи відповідача про допущення товариством порушення умов надання податкової пільги, що призвело до стягнення з останнього суми ПДВ в розмірі 362 100,00грн. (289 680,00грн. основний платіж та 72 420,00грн. штрафна санкція), яка була несвоєчасно перерахована на спеціальний рахунок є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не базуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги ТОВ «Берегагро» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 13.08.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Берегагро» грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 289680 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 72420 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на користь ТОВ «Берегагро» судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Постанова складена в повному обсязі 10.11.2015р.