Ухвала суду № 53324928, 27.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2015 року

справа № 808/1168/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року по справі № 808/1168/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 112030000/2014/000203/1 від 15.09.2014 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2014/00253 від 15.09.2014 року за ВМД № 112030000/2014/016216.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Запорізька митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні ним оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митних декларацій він керувався прописаним у Митному кодексі України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказав, що позивачем, не було надано необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості та в поданих документах були розбіжності у даних щодо розрахунку ціни, різні умови формування ціни товару, тому митницею було вирішено застосувати інший метод визначення митної вартості ніж був застосований декларантом. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товару, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» при поданні до митного органу митної декларації, обґрунтовано застосувало перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що всі інші передбачені митним законодавством методи визначення митної вартості товарів застосовуються у разі, якщо не можливо застосувати перший метод, зазначав, що Запорізька митниця Міндоходів не мала підстав змінювати митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товару, розбіжності, на які вказує відповідач мають технічний характер та щодо них позивачем надано обґрунтовані пояснення, документи дають змогу ідентифікувати товар та об’єктивно визначити його ціну по договору.

Матеріалами справи встановлено, що між ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (покупець) та фірмою «INTERCOMMODITIES SA», Німеччина (Постачальник) 24.04.2014 року укладено Контракт № 2014/MOULDS на поставку товару відповідно до специфікацій на умовах DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс 2010. Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України ввозився вантаж – виливниці з розважування у 3.6 т., 1,0 т., 4.5 т., 4.8 т., що використовуються для заповнення розплавленим металом для отримання злитка у 1,0 т.3.6 т., 4.5 т., 4.8 т.

Матеріалами справи встановлено, що для митного оформлення партії товару, позивачем 12.09.2015 року було надано Запорізькій митниці Міндоходів вантажно-митну декларацію форми МД-2 №112030000/2014/016216. Разом з надісланою вантажно-митною декларацією, позивачем у якості додатків на обґрунтування заявленої митної вартості було надано: зовнішньоекономічний договір № 2014/MOULDS, специфікацію №3 від 05.08.2014 року, лист №213-1513 від 28.05.2014 року, лист №11/2743 від 26.05.2014 року, комерційний інвойс №ІМ-14-040 від 18.08.2014 року, ProForma INVOICE: 42.627, DELIVERY-NOTE №28.364, сертифікат відповідності, CMR, експертну декларацію №MRN14DE260402215223Е4, комерційний інвойс №ІМ-14-041 від 18.08.2014 року, ProForma INVOICE: 42.648, DELIVERY-NOTE №28.365 сертифікат відповідності, CMR, експертну декларацію №MRN 14DE260402215833Е2, комерційний інвойс №ІМ-14-043 від 25.08.2014 року, ProForma INVOICE: 42.687, DELIVERY-NOTE №28.392 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація № MRN 14DE2604022805365E1, комерційний інвойс №ІМ-14-044 від 26.08.2014 року, ProForma INVOICE: 42.689,690 DELIVERY-NOTE №28.395 сертифікат відповідності, CMR, експертну декларація № MRN 14DE2604022806080E2, комерційний інвойс № ІМ-14-045 від 27.08.2014 року, ProForma INVOICE: 42.699, DELIVERY-NOTE №28.396 сертифікат відповідності, CMR, експертну декларація № MRN 14DE260403020881E4, комерційний інвойс №ІМ-14-047 від 28.08.2014 року, ProForma INVOICE: 42.704, DELIVERY-NOTE №28.403 сертифікат відповідності, CMR, експертну декларація № MRN 14DE260402215833E2.

При визначенні митної вартості товару позивачем було обрано перший метод та у ВМД вартість була визначена декларантом в розмірі відповідно до ціни угоди, виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті на умовах поставки DAP UA Запоріжжя Інкотермс-2010.

Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи, не містять всіх даних для визначення митної вартості товару за основним методом, документи містять розбіжності, а саме: в надісланих сканованих оригіналах CMR №№ 381247 від 28.08.2014 року, 381297 від 15.08.2014 року, 410065 від 15.08.2014 року; 410470 від 26.08.2014 року, 410961 від 27.08.2014 року, 416029 від 25.08.2014 року, які по суті є документом, що підтверджує укладання договору міжнародного перевезення - відсутні умови поставки товару, відсутня практична можливість обрахунку суми загальної вартості товару «виливниці» вказаних у копіях митної декларації країни відправлення MRN 14DE260402215223E4 від 15.08.2014 року, MRN 14DE260402215833E2 від 15.08.2014 року, MRN 14DE260402805365E1 від 25.08.2014 року, MRN 14DE260402806080E7 від 26.08.2014 року, MRN 14DE260403020881E4 від 27.08.2014 року, MRN I4DE260403071655E5 від 28.08.2014 року, в надісланій сканованій копії висновку Запорізької торгово – промислової палати від 12.08.2014 року №ОИ-420 відсутні умови формування вартості товару «виливниці», що унеможливлює проведення обчислення з урахуванням ст.52 Митного кодексу України, також в надісланій сканованій копії контракту №2014/MOULDS від 24.04.2014 року недоброякісні відбитки печаток та підписів уповноважених осіб. З цих підстав, митний орган запропонував надати додаткові документи на підтвердження походження товару, сертифікати на товар. На виконання вимог Запорізької митниці Міндоходів позивачем надано пояснення, та додаткові документи, що на думку позивача усувають розбіжності.

15.09.2015 року Запорізькою митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 112030000/2014/000203/1 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України, мотивуючи своє рішення відповідач зазначив, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, неможливо встановити митну вартість товару. 15.09.2015 року сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2014/00253.

Коригуючи митну вартість товару, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,33 EUR/кг, згідно ВМД № 112030000/2014/012872 від 23.07.2014 року, № 112030000/2014/014277 від 15.08.2014 року та № 112030000/2014/015303 від 29.08.2014 року.

Позивач, не погодився з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг товару скористався правом наданим ч. 3 ст. 52 МК України та оформив 15.09.2015 року нову ВМД по формі МД-2 №112030000/2014/016404 та сплатив ввізне мито у розмірі 126196,42 грн.

Відповідно до ст. 49, ч. 1 ст. 50, ч. 2 ст. 52, ст. 53 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Встановлено, що Запорізькою митницею Міндоходів при коригуванні митної вартості товарів за вантажно-митною декларацією № 112030000/2014/016216, використовувалась інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД № 112030000/2014/012872 від 23.07.2014 року, № 112030000/2014/014277 від 15.08.2014 року та № 112030000/2014/015303 від 29.08.2014 року. Такі декларації подавались позивачем у зв’язку з виникненням подібного спору про коригування митної вартості. Отримавши відмови від Запорізької митниці Міндоходів стосовно митного оформлення товару за деклараціями які були подані 23.07.2014 року, 15.08.2014 року, 29.08.2014 року, позивач для допуску товару на митну територію України був змушений подати ВМД № 112030000/2014/012872, № 112030000/2014/014277 та № 112030000/2014/015303, тобто з визначеною у них вартістю ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» не погоджується.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2015 року по справі № 808/9134/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2015 року, визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості № 1120330000/2014/000159/1 від 22.07.2014 року. Відповідно до оскаржуваного рішення митниці, позивачем було подано для розмитнення товарів декларацію, яка стала підставою для коригування митної вартості, рішення та картка є оскаржуваними позивачем.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2015 року по справі № 808/762/15, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 року, визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості № 1120330000/2014/000188/1 від 29.08.2014 року. Відповідно до оскаржуваного рішення митниці, позивачем було подано для розмитнення товарів декларацію, яка стала підставою для коригування митної вартості, рішення та картка є оскаржуваними позивачем.

Також, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2015 року по справі № 808/762/15, визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості № 112030000/2014/000175/2 від 14.08.2014 року.

Запорізька митниця Міндоходів для коригування митної вартості товарів використала митні декларації, які подавались для пропуску товару на митну територію України з одночасним оскарженням рішень, що призвели до подання таких декларацій. Митний орган повинен був утриматись від їх використання у митному оформленні товарів, оскільки на момент такого існував невирішений спір щодо попереднього митного оформлення.

Колегія суддів зазначає, що позивачем при поданні 12.09.2013 року вантажно-митної декларації, митна вартість була визначена на підставі контракту на поставку виливниць з розважування у 1,0 т., 3.6 т., 4.5 т., 4.8 т., що використовуються для заповнення розплавленим металом для отримання злитка у 1,0 т., 3.6 т., 4.5 т., 4.8 т. Позивачем для митного оформлення було надано всі документи, які обґрунтовують заявлену митну вартість товару, були надані документи, яку дають змогу встановити митну вартість товару, вимагання від позивача інших документів, є перевищенням повноважень з боку митного органу.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з положень ч. 2 ст. 72 КАС України та вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх рішень та вважає, що у відповідача не було підстав застосовувати другорядний метод визначення митної вартості товарів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року по справі № 808/1168/15 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук