Рішення № 5332007, 03.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/27703.09.09 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива»

Про стягнення 172541,78 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 представник за довіреністю № 1818 від 07.08.09.

Від відповідача не зявився

Рішення прийнято 03.09.09. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в судовому засіданні 25.08.09. оголошувалась перерва до 03.09.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про стягнення з відповідача на користь позивача 172541,78 грн. (169163,00 грн. основний борг, 3003,21 грн. пеня, 375,57 грн. 3% річних) заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобовязань згідно договору суборенди від 25.06.08.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.09. порушено провадження у справі № 30/277, розгляд справи було призначено на 07.07.09. о 14-50.

Представник відповідача в судове засідання 07.07.09. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/277 від 19.06.09. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.09., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 25.08.09. о 09-30.

Представником відповідача в судовому засіданні 25.08.09. подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива» проти позову заперечує з огляду на те, що відповідач неодноразово звертався до позивача про припинення з ним договірних відносин, в звязку з не використанням орендованого приміщення та намагався повернути його позивачу. Вважає, що саме з вини позивача виник борг по орендній платі за період ведення переговорів. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 03.09.09.

Представник відповідача в судове засідання 03.09.09. не зявився, однак подав 03.09.09. до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з тим, що представник відповідача звільнився з роботи 31.08.09. а новий юрист приступив до роботи тільки 01.09.09. і не мав згоди ознайомитись з матеріалами справи.

Подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відхиляє з огляду на наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Строк вирішення спору встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, у даній справі закінчився. Клопотань про продовження строку вирішення спору згідно ч. 4 ст. 69 цього Кодексу від сторін не надходило.

Крім того, суд вважає, що три дні для ознайомлення з матеріалами справи, які не припадали на вихідні, було достатньо щоб підготуватись до судового засідання та відповідно направити повноважного представника в засідання суду.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 03.09.09. за згодою представників позивача та відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

25.06.08. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (Суборендар) було укладено договір піднайму (суборенди) нежитлового приміщення б/н (далі - Договір).

Пункт 3 статті 774 Цивільного кодексу України визначає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендар зобовязався передати Суборендарю в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 34, загальною площею 69,5 кв. м. на першому поверсі та визначене на по-поверховому плані, що додається до цього Договору (далі - приміщення), а Суборендар зобовязався сплачувати Орендарю плату за користування приміщенням (далі - орендну плату) в розмірі, строки та на умовах визначених цим Договором.

Згідно п. 1.3. Договору Орендар користується приміщенням відповідно до договору оренди нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановим П.Ю. 25.06.08. за реєстровим № 2251. ТОВ «Магістраль»надала згоду Орендарю на передачу приміщення в суборенду ТОВ КБ «Фінансова ініціатива».

Згідно п. 1.4. Договору приміщення надається Суборендарю для використання з метою розміщення в ньому відокремленого підрозділу Суборендаря для здійснення функцій банківської установи.

Відповідно до п. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

З пункту 2.1. Договору вбачається, що строк оренди встановлено в 3 (три) роки з 25.06.08. по 25.06.11., який не перевищує строк договору найму.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобовязаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 3.1.1. Договору визначено, що Орендар зобовязаний надати Суборендарю приміщення в строк не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання цього Договору за актом приймання-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту приймання-передачі від 25.06.08. Орендар передав, а Суборендар прийняв нежиле приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 34, площею 69,5 кв. м.

Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що за користування приміщення Суборендар за перший місяць суборенди сплачує орендну плату з розрахунку 505 грн. за 1 кв. м. без ПДВ.

Згідно п. 4.2. Договору загальна сума орендної плати за перший місяць оренди складає 35097,50 грн. без ПДВ.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Пунктом 4.5. Договору встановлено, що розрахунки за цим Договором здійснюються наступним чином:

4.5.1. Гарантійний платіж в розмірі 70 195,00 грн. без ПДВ, який є оплатою за перший та останній місяць оренди, - протягом пяти банківських днів з моменту укладення цього Договору. При цьому розмір орендної плати за останній місяць оренди зміні не підлягає.

4.5.2. Орендна плата, за другий та кожен наступний місяць оренди, крім останнього місяця оренди, вноситься один раз на місяць, не пізніше 10 числа поточного місяця оренди, шляхом перерахування суми, визначеної відповідно до п. 4.1., на рахунок Орендаря на підставі рахунків, наданого Орендарем до 5 числа поточного місяця.

Розмір орендної плати кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати, нарахованої за попередній місяць, на індекс інфляції за попередній місяць.

4.6. Розмір орендної плати за другий та кожен наступний місяць оренди, крім останнього місяця оренди, визначається за формулою: Ап = С х А х Д х І, де

Ап - плата - сума щомісячної орендної плати, що підлягає сплаті Орендодавцю;

С - загальна площа приміщення,

А - ставка орендної плати ( 104,05 доларів США за 1 кв. м),

Д - офіційний курс національної валюти України (курс НБУ) до долару США на день внесення орендної плати;

І - індекс інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 3.3.5. Договору Суборендар зобовязався сплачувати Орендарю орендну плату у розмірі, строки та на умовах встановлених цим Договором.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо внесення орендної плати у період з березня по травень 2009 року, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 169163,00 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 169163,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що за прострочення сплати орендної плати суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період порушення строків оплати від розміру щомісячної орендної плати за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні Договору від 25.06.08. сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобовязання щодо оплати орендних платежів.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 7.2. Договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір якої, за обґрунтованим розрахунками позивача становить 5929,54 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 3003,21 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по орендній платі, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь з відповідача 375,57 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 375,57 грн. 3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Твердження відповідача, що він у період з березня по травень 2009 року не використовував приміщення не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива»(м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 21/38, літера А, код ЄДРПОУ 33299878) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 169 163 (сто шістдесят девять тисяч сто шістдесят три) грн. 00 коп. основного боргу, 3003 (три тисячі три) грн. 21 коп. пені, 375 (триста сімдесят пять) грн. 57 коп. 3% річних, 1 725 (одну тисячу сімсот двадцять пять) грн. 45 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 14.09.09.