Рішення № 5331855, 27.08.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" серпня 2009 р. Справа № 08/1924

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача Лебедєв Д.В. - представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачатовариства з обмеженою відповідальністю «Укртехтрейд»

до відповідачафізичної особи підприємця ОСОБА_2

простягнення 27356,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 27356,49 грн. заборгованості, у тому числі: 18769,02 грн. основного боргу, 2237,86 грн. пені, 1983,91 грн. інфляційних втрат, 402,65 грн. трьох процентів річних за період з 01.10.2008 по 01.07.2009 та 904,11 грн. пені, 2639,84 грн. інфляційних втрат та 419,10 грн. трьох процентів річних, нарахованих на заборгованість за період з 01.06.2008 по 30.09.2008 та відшкодування у звязку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був двічі належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

14.01.2008 року сторони уклали договір №0804-1-ПТ поставки (далі - договір), відповідно до умов якого продавець (позивач у справі) передає у власність покупця (відповідач у справі) товар в асортименті, кількість, ціна та загальна вартість якого зазначаються у специфікаціях, що додається до договору, а покупець зобовязується прийняти та оплатити отриманий товар.

У пункті 7.1 договору сторони передбачили порядок розрахунків за поставлений товар, а саме покупець має перерахувати грошові кошти на поточний рахунок постачальника на його адресу, наступним чином :

30 квітня 2008 - 5000 грн.;

31 травня 2008 - 5000 грн.;

30 червня 2008 - 5000 грн.;

31 липня 2008 - 5000 грн.;

31 серпня 2008 - 5000 грн.;

30 вересня 2008 - 5000 грн.;

31 жовтня 2008 - 5000 грн.;

30 листопада 2008 - 5000 грн.;

31 грудня 2008 3769,01 грн.

Відповідно до п. 8.1 договору у випадку невиконання чи неналежного виконання своїх зобовязань по даному договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно п. 8.2 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,5% від загальної вартості товару, вказаної у специфікації, за якою здійснюється поставка товару, за кожний день прострочення оплати.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 43769,02 грн., що підтверджується специфікацією №1 до договору та видатковою накладною №19-1 від 14.01.2008, іншими матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

В порушення умов договору відповідач за отриманий товар у повному обсязі не розраховувався, його заборгованість на час подання позову становить (за період визначений п.7.1 договору з 01.10.2008 по 31.12.2008 року) 18769,02 грн., що підтверджується матеріалами справи. (Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.12.2008 справа №12/4930 задоволено позов про стягнення з відповідача суми заборгованості за період з 01.04.2008 по 01.09.2008 року.)

Також позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.10.2008 по 01.07.2009 2237,86 грн. пені, 1983,91 грн. інфляційних втрат, 402,65 грн. трьох процентів річних, а також за період з 01.06.2008 по 30.09.2008 - 904,11 грн. пені, 2639,84 грн. інфляційних, 419,10 грн. трьох відсотків річних, оскільки рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2008 по справі №12/4930 не виконано, тобто зобовязання ФОП ОСОБА_2 по сплаті заборгованості за договором за період з 01.06.2008 по 30.09.2008 не припинено. Чинне законодавство не повязує припинення зобовязання, відповідальності за порушення зобовязання, а також застосування відшкодування інфляційних втрат та трьох процентів річних з наявністю судового рішення по такому зобовязанню. Тобто, позивач має всі правові підстави для донарахування штрафних санкцій, передбачених п. 8.2 договору, інфляційних втрат, трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України, на заборгованість ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору за вищевказані періоди.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Договір укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою суд вважає договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі ГК України). Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 18769,02 грн. основного боргу за поставлений товар.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 року №543/96-ВР (далі ЗУ №543).

Відповідно до п. 8.2 договору позивач нарахував пеню за прострочення виконання грошового зобовязання за період прострочення з 01.10.2008 року по 01.07.2009 року в сумі 2237,86 грн. за період прострочення 01.06.2008 по 30.09.2008 в сумі 904,11 грн. пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (оскільки рішення господарського суду Черкаської області від 03.12.2008 по справі №12/4930 про стягнення боргу та штрафних санкцій на час судового розгляду відповідачем не виконано).

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З відповідача підлягає стягненню 4623,75 грн. (1983,91 + 2639,84) інфляційних втрат, а також 821,75 грн. (402,65 + 419,10) 3 % річних, нарахованих за час прострочення виконання грошового зобовязання.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним судові витрати у розмірі 273,57 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехтрейд», м. Харків, вул. Римарська, 22, оф. 39-11, код 32563372 - 18769,02 грн. основного боргу, 3141,97 грн. пені, 821,75 грн. три проценти річних, 4623,75 грн. інфляційних нарахувань, 273,57 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко