Рішення № 5331126, 25.08.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" серпня 2009 р.Справа № 17/1177

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Шніт А.В.

при секретарі Безносюк О.М.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. дов. від 05.05.2009р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Віктан Трейд" (м. Київ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 1625,01грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 1493,84грн. заборгованості, 296,78грн. пені, 12,82грн. 3% річних, 24,05грн. інфляційних нарахувань.

В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки за №0256-513 від 24.12.2007р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 25.08.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.08.2009р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз - Віктан Трейд" (позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач у справі) договору поставки №0256-513 від 24.12.2007р. (а.с. 7), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2135,10грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-13-003147 від 02.04.2009р., №РН-13-003453 від 10.04.2009р. (а.с. 9,10), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 2.4 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався оплатити позивачу кожну куплену згідно цього договору партію продукції, не пізніше 7 календарних днів з дати її отримання (дати складання накладної).

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 1493,84грн.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 3.3 договору поставки №0256-513 від 24.12.2007р., в разі недотримання строків оплати продукції, вказаних в п.п. 2.4 даного договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у такий період, від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 296,78грн.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, згідно розрахунку позивача пеня за період з 18.04.2009р. по 30.07.2009р. складає 94,30грн.

Суд вважає, що розрахунок пені обгрунтований та підлягає задоволенню в сумі 94,30грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних за період з 18.04.2009р. по 30.07.2009р. становить 12,82грн., інфляційних нарахувань за травень-червень 2009р. - 24,05грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 3% річних.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 18.04.2009р. по 30.07.2009р.:

- (1493,84 (сума боргу) х 3% х 104 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2009 році) = 12,77грн.

За таких умов, сума 3% річних складатиме 12,77грн.

Крім того, позивач також невірно здійснив розрахунок інфляційних нарахувань за травень-червень 2009р.

Таким чином, суд самостійно здійснює розрахунок інфляційних нарахувань за травень-червень 2009р.

- (1493,84 (сума боргу) х 100,5% (індекс інфляції за травень 2009р.) / 100% - 1493,84 (сума боргу) = 7,47 грн.;

- (1493,84 х 101,1% (індекс інфляції за червень 2009р.) / 100% - 1493,84 = 16,43грн.

За таких умов, сума інфляційних нарахувань становить 23,90 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 1624,81грн., з яких: 1493,84грн. заборгованості, 94,30грн. пені, 12,77грн. 3% річних, 23,90грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 202,48грн. пені, 0,15грн. інфляційних нарахувань, 0,05грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Віктан Трейд", 04053, м. Київ, вул. Воровського, 4, ідентифікаційний код 33643230 - 1493,84грн. заборгованості, 94,30грн. пені, 12,77грн. 3% річних, 23,90грн. інфляційних нарахувань, 90,69грн. витрат по сплаті державного мита, 104,91грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 202,48грн. пені, 0,15грн. інфляційних нарахувань, 0,05грн. 3% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяШніт А.В.

1 - в справу; 2,3-сторонам.