Рішення № 5330695, 07.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/25107.07.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Генеральний страховий фонд»

до відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Універсальна»

про стягнення 116 65,87 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Ємельянов О.В. представник за довіреністю № б/н від 18.05.2009 року;

від відповідача: Лисенко В.А. представник за довіреністю № б/н від 22.09.2008 року.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Генеральний страховий фонд»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Універсальна»про стягнення перестрахового відшкодування, трьох процентів річних, індексу інфляції та пені в розмірі 11665,87 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.12.2003 року між ним та відповідачем було укладено договір про співпрацю у галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) № 05/78/01.

У відповідності до статті 2 договору позивач, на підставі договору факультативного перестрахування (ковер-нота) № 39-05 від 06.12.2007 року, передав а відповідач прийняв ризик виконання частини зобов'язань позивача за договором страхування транспортних засобів №000161 від 06.12.2007 року, щодо надання страхового захисту майновим інтересам страхувальника (ОСОБА_3), які пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом: ВМW 3201, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску.

19.08.2008 року, згідно вимог п.3.1.5 договору, щодо дотримання строків, позивач направив відповідачу повідомлення (вих.№232) про настання страхової події із застрахованим транспортним засобом (вх.№2872/09/08 відповідача від 19.08.2008 року).

24.09.2008 року відповідач прийняв від позивача розрахунок №2/143-209 (вих.№286 від 23.09.2008 року) частини ВАТ «СК «Універсальна»у виплаті страхового відшкодування, як касового збитку, відповідно до якого частина відповідача у страховому відшкодуванні складає 26479,08 грн. Додатком до розрахунку надавався повний пакет документів по врегулюванню страхового випадку.

03.12.2008 року відповідачем частково оплачено суму страхового відшкодування в розмірі 19238,79 грн.

Таким чином, станом на дату подання позову основний борг відповідача становить 7240,29 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/251, розгляд справи призначено на 19.05.2009 року.

У судовому засіданні 19.05.2009 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 27.03.2009 року.

Представник відповідача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 27.03.2009 року та відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що з метою визначення розміру збитку ВАТ «СК «Універсальна»було проведено калькуляцію пошкоджень згідно програмного продукту розрахунку вартості відновлювального ремонту (Audatex) за середніми розцінками по м. Києву. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт склала 97315,46 грн., а частка ВАТ «СК «Універсальна»у страховому відшкодуванні становить 19238,79 грн., яку було виплачено позивачу 03.12.2008 року. У звязку з чим, вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 11665,87 грн. є необґрунтованими та незаконним, просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Представники сторін подали заяву про продовження строку розгляду справи.

Судом задоволено клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.

Судом оголошено перерву до 16.06.2009 року.

У судовому засіданні 16.06.2009 року представник позивача подав додаткові документи по справі. Підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 7240,29 грн., збитки від інфляції із суми основного боргу в розмірі 818,15 грн., збитки від інфляції із затримки у розрахунках по оплаті частини страхового відшкодування в розмірі 1250,52 грн., три проценти річних із простроченої суми основного боргу в розмірі 105,33 грн., три проценти річних із затримки у розрахунках по оплаті частини страхового відшкодування в розмірі 156,55 грн., пеню із суми основного боргу в розмірі 842,66 грн., пеню із затримки у розрахунках по оплаті частини страхового відшкодування у розмірі 1252,37 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 117,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом оголошено перерву до 07.07.2009 року для надання додаткових доказів по справі, а саме правильного розрахунку штрафних санкцій, докази сплати відшкодування застрахованій особі.

У судовому засіданні 07.07.2009 року представник позивача подав докази сплати відшкодування застрахованій особі, заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 7240,29 грн., пеню в розмірі 2 720,26 грн. та три проценти річних в розмірі 340,41 грн. Підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача подав заперечення відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Також, представник позивача підтримав заявлене в позовній заяві клопотання про забезпечення позову відповідно до якого просив суд в забезпечення позовну накласти арешт на грошові кошти, що належать ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»в усіх банківських установах на території України, в межах суми позовних вимог.

Представник відповідача проти позову та клопотання про забезпечення позову заперечував.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду безумовних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з поданих матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.

Враховуючи вищезазначене та заслухавши пояснення представників сторін, суд, вважає, зазначене клопотання необґрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахування заяви про уточнення позовних вимог та перерахування судом пені та трьох процентів річних.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

11.12.2003 року між закритим акціонерним товариством «Генеральний страховий фонд»та відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Універсальна»було укладено договір № 05/78/01 про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії).

Частина 1 статті 12 Закону України «Про страхування»передбачено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до п.1.1 договору № 05/78/01 від 11.12.2003 року предметом цього договору є угода про порядок і умови співпраці в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків.

Згідно з п.1.4 договору № 05/78/01 від 11.12.2003 року договір факультативного перестрахування (ретроцесії) угода між перестрахувальником та перестраховиком, в силу якої перестрахувальник зобовязаний заплатити перестрахувальну (ретроцесійну) премію в визначений договором термін, а перестраховик зобовязаний, при настанні страхового випадку, здійснити виплату страхового відшкодування перестрахувальнику згідно з визначеним лімітом відповідальності. Договір факультативного перестрахування (ретроцесії) може містити додаткові умови, визначені за згодою сторін.

Пунктом 2.1 договору № 05/78/01 від 11.12.2003 року передбачено, що пропозиція конкретного ризику у перестрахування здійснюється шляхом направлення перестраховику за допомогою поштового, факсимільного, електронного звязку ковер-ноти, що містить умови прийому-передачі частини відповідальності, порядок взаєморозрахунків, порядок надання інформації сторонами, якщо умови та порядок відрізняються від положень даного договору.

Згідно з п.1.4 договору № 05/78/01 від 11.12.2003 року ковер-нота форма конкретного договору факультативного перестрахування (ретроцесії) у вигляді документа-підтвердження факту прийняття запропонованого в перестрахування (ретроцесію) ризику.

Так, між сторонами 06.12.2007 року було укладено договір факультативного перестрахування (ковер-нота) № 39-05, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв ризик виконання частини зобовязань позивача за договором страхування транспортних засобів № 000161 від 06.12.2007 року, щодо надання страхового захисту майновим інтересам страхувальника (ОСОБА_3), які повязані з володінням та використання транспортним засобом: BMW 320і д.н. НОМЕР_1. Період страхування 06.12.2007 року 05.12.2008 року.

Відповідно до п.14 ковер-ноти № 39-05 від 06.12.2007 року відповідальність перестраховика становить 44860,00 грн. (20%).

Згідно з п.19 ковер-ноти № 39-05 від 06.12.2007 року касовий збиток 50000,00 грн.

Пунктом 1.4 договору № 05/78/01 від 11.12.2003 року передбачено, що касовий збиток одна із умов договору перестрахування (ретроцесії) згідно з якою збитки, що перевищують визначену договором суму, підлягають негайній оплаті перестраховиком, в належній їй долі ризику після отримання письмового повідомлення про це від перестрахувальника.

19.08.2008 року позивач направив відповідачу повідомлення вих.№232 про настання 16.08.2008 року страхової події із застрахованим транспортним засобом BMW 320і д.н. НОМЕР_1, попередня сума збитку становить 50000,00 грн..

Відповідно до п.3.1.5 договору № 05/78/01 від 11.12.2003 року протягом 3 (трьох) днів, не враховуючи вихідні та святкові дні, з дня, коли перестрахувальнику стало відомо про страховий випадок і попередню суму збитку, повідомити рекомендованим листом, факсом або електронною поштою перестраховика, а перестраховик повинен негайно підтвердити по факсу або електронній пошті отримання такого повідомлення. Перестрахувальник самостійно проводить розслідування і оформлення страхового випадку, за умови виконання п.3.2.3 цього договору.

Факт належного повідомлення відповідача про страховий випадок відповідачем не заперечувався.

24.09.2008 року відповідач прийняв від позивача розрахунок №2/143-209 (вих.№286 від 23.09.2008 року) частини ВАТ «СК «Універсальна»у виплаті страхового відшкодування, як касового збитку, відповідно до якого частина відповідача у страховому відшкодуванні складає 26 479,08 грн. (132395,40 грн. ((132983,90 грн. (сума завданої страхувальнику шкоди) 1121,50 грн. (франшиза) + 533,00 грн. (витрати по врегулювання збитку)) * 20,0 %) Додатком до розрахунку надавався повний пакет документів по врегулюванню страхового випадку.

Згідно з п.3.3.3 договору № 05/78/01 від 11.12.2003 року перестраховик має право вимагати від перестрахувальника надати інші документи або пояснення, що стосуються страхового випадку. Така вимога має бути направлена не пізніше 5-ти днів з дня отримання перестраховиком документів по страховому випадку від перестрахувальника. Відсутність такої вимоги в зазначений термін означає згоду перестраховиком страхового випадку. Перестраховик приймає учать у фінансуванні діяльності перестрахувальника щодо витрат, понесених на розслідування та врегулювання збитку, в т.ч. судових та моральних, якщо такі будуть визнані судом, як такі, що підлягають до оплати, за виключенням офісних витрат та витрат та витрат на оплату праці працівників перестрахувальника.

Відповідно до п.4.5 договору № 05/78/01 від 11.12.2003 року перестраховик має право призупинити виплату страхового відшкодування на термін до 40 днів, у випадку виникнення у нього сумнівів щодо правильності і обґрунтованості визначеного перестрахувальником розміру збитків і провести власне розслідування. Повідомлення про рішення призупинити виплату з відповідним обґрунтуванням має бути направлене перестрахувальнику не пізніше 5-ти (пяти) банківських днів після отримання від нього відповідних документів.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, ВАТ «СК «Універсальна»вимоги від перестрахувальника щодо надання інших документів або пояснення, що стосуються страхового випадку та повідомлення про призупинення виплати не направляло.

Ковер-нот № 39-05 від 06.12.2007 року передбачено, що підписання даного договору факультативного перестрахування зобовязує перестраховика слідувати всім рішенням цедента в межах оригінального договору страхування та договору № 05/78/01 про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) від 11.12.2003 року.

Тобто, рішення про виплату страхового відшкодування та її суму приймає позивач, а відповідач заздалегідь з цим погоджується.

В матеріалах справи наявний звіт № 802 про оцінку автомобіля BMW 320і д.н. НОМЕР_1 від 29.08.2009 року, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові BMW 320і д.н. НОМЕР_1 в результаті пошкодження при ДТП складає 132983,90 грн.

Відповідно до страхового акту № 143 ЗАТ «Генеральний страховий фонд», позивач визнав подію страховою та вирішив виплатити ОСОБА_3 страхову виплату в сумі 131862,40 грн.

Вищезазначена виплата була здійснена 26.09.2008 року, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача.

03.12.2008 року відповідачем було сплачено частину страхового відшкодування в розмірі 19238,79 грн.

Страхове відшкодування у вищезазначеному розмірі відповідач обґрунтовує тим, що оскільки позивачем не було надано документів, що підтверджують фактичне проведення ремонту у сервісному центрі ТОВ «АВТ-Баварія»згідно визначеної вартості матеріального збиту у звіті № 802, ВАТ «СК «Універсальна»було прийнято рішення здійснити виплату своєї частки у страховому відшкодування згідно калькуляції пошкоджень за середніми розцінками м. Києва, відповідно до якої вартість ремонтно-відновлювальних робіт склала 97315,46 грн., а частка ВАТ «СК «Універсальна»у страховому відшкодуванні становить 19238,79 грн.

З вищезазначеним твердження відповідача суд не може погодитись, оскільки ВАТ «СК «Універсальна»вимоги до позивача щодо надання інших документів або пояснення, що стосуються страхового випадку та повідомлення про призупинення виплати не направляло, а також укладеним між сторонами договором не передбачалось виплату перестрахового відшкодування після надання доказів фактичного проведення ремонту автомобіля.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Оскільки, 24.09.2008 року відповідачем було прийнято від позивача розрахунок №2/143-209 (вих.№286 від 23.09.2008 року) частини ВАТ «СК Універсальна»у виплаті страхового відшкодування та беручи до уваги те, що загальна сума збитків по застрахованій події перевищує визначений договором факультативного перестрахування касовий збиток, у звязку з чим в силу вступає умова касового збитку, тому відповідач повинен був сплатити страхове відшкодування не пізніше 25.09.2008 року.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 7240,29 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 3.7 договору № 05/78/01 від 11.12.2003 року передбачено, що у випадку порушення однією із сторін умов розрахунків, визначених умовами цього договору та конкретними договорами факультативного перестрахування (ретроцесії), винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі подвійної річної облікової ставки національного банку України, яка діятиме в період, коли вступить в силу умова оплати пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення, за умови, що чинним законодавством на цей час не буле передбачено інше.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

26.09.08-03.12.0826479,086912,01201,35

04.12.08-26.03.097240,2911312,0 Таким чином, загальна сума пені за перерахунком суду становить 1739,31 грн. та підлягає стягненню. Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних:

- 26479,08 грн. * 3%/365 * 69 днів (за період: 26.09.08-03.12.08) = 150,20 грн.;

- 7240,29 грн. * 3%/365 * 214 днів (за період: 04.12.08-05.07.09) = 277,35 грн.

Загальний розмірі трьох процентів річних становить 427,55 грн. та підлягає задоволенню.

Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки, ціна позову становить 9257,15 грн., тому сума державного мита 102,00 грн.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд. 24/1, п/р 26502006742001 в філії «Індекс-Банк»м. Львів, МФО 325279, п/р 26504301009962 у ВАТ ВТБ Банк м. Києва, МФО 321767, код ЄДРПОУ 20113829) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Генеральний страховий фонд»(юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 20; поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. Сімї Сосніних, буд. 9; п/р 26506001001327 в ВАТ «БТА-Банк»м. Київ, МФО 321723, код ЄДРПОУ 32207426) суму основного боргу 7 240 (сім тисяч двісті сорок) грн. 29 коп., пеню в розмірі 1 739 (одна тисяча сімсот тридцять девять) грн. 31 коп., три проценти річних в розмірі 277 (двісті сімдесят сім) грн.. 55 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення: 16.09.2009 року.