Рішення № 5330488, 25.08.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2009 р.Справа № 34/97-09-2636 за позовом Військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрспецконвенсія"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про повернення майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь представники

від прокурора: Козирєв М.В, діючий на підставі посвідчення від 21.08.06р.№306;

від Міністерства оборони України: не з'явився;

від ДП Міноборони України "Укрспецконверсія": не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Болградського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрспецконверсія" з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобовязання звільнити незаконно зайняте приміщення магазину-чайної цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 51-д, та усунення перешкод у користуванні зазначеним майном.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2009р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/97-09-2636.

Представник Військового прокурора Болградського гарнізону на заявлених позовних вимогах наполягає, та просить суд задовольнити позов.

Міністерство оборони України про місце та час судових засідань повідомлялося судом вчасно та належним чином, у судове засідання представники не зявилися.

Представник ДП Міністерства оборони України "Укрспецконверсія" підтримує заявлені Військовим прокурором Болградського гарнізону позовні вимоги. В судове засідання 25.08.2009р. не зявився.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав, у звязку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Рішенням виконкому Білгород-Дністровської міської ради від 14.04.2006р. №297 „Про оформлення права на цілісний майновий комплекс по вул. Шабська,51-д в м. Білгород-Дністровському” вирішено оформити право власності на цілісний майновий комплекс у складі: літ ”А” - штаб, літ ”Б” - контроль-перепускний пункт, літ ”В” солдатська кухня-їдальня, літ ”Г” - лазне-пральний комбінат, літ ”Д”- склад, літ ”Є”- склад, літ ”Ж”- казарма, літ ”З” склад, літ „І” склад, літ „К” овочесховище, літ „Л” склад-квашпункт, літ ”М” майстерня, літ „Н” котельня, літ „О” трансформаторна, літ „П”- клуб, розташований по вул. Шабська,51-д в м. Білгород-Дністровському, Державі Україна в особі Міністерства оборони України, закріпленого на праві повного господарського відання за державним підприємством” Укрспецконверсія”, а також доручено начальнику КП ”Білгород-Дністровьке БТІ” видати свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс по вул. Шабська,51-д в м. Білгород-Дністровському, Державі України в особі Міністерства оборони України, закріпленого на праві повного господарського відання за державним підприємством” Укрспецконверсія”.

20.04.2006р. на виконання рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради від 14.04.2006р. №297 видано свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс по вул. Шабська,51-д в м. Білгород-Дністровському, Державі України в особі Міністерства оборони України, закріпленого на праві повного господарського відання за державним підприємством” Укрспецконверсія”.

Відповідно до ст.14 Закону України „Про Збройні Сили України" майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Згідно ст.ст.1, 3 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України на праві оперативного управління. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Також ст. 2 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” визначено, що Міністерство оборони України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, у тому числі у разі їх розформування.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, яке належить державі Україна, від імені та в інтересах якої право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Проте, як вказує прокурор, прокурорською перевіркою встановлено, що з вересня 2008 року відповідач самовільно, за відсутності будь-яких правових підстав, зокрема укладання відповідного договору оренди нерухомого майна тощо, використовує приміщення колишнього магазину-чайної, загальною площею 181,7кв.м зазначеного цілісного майнового комплексу для здійснення підприємницької діяльності, зокрема розміщено майстерню по ремонту холодильного устаткування, що перешкоджає державі в особі ДП "Укрспецконверсія" володіти та користуватися зазначеним майном.

Актом обстеження приміщень, розташованих на території Білгород-Дністровської філії ДП МОУ "Укрспецконверсія" за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.Шабська, 51-д, від 21.08.2009р. встановлено, що в будівлі колишньої солдатської кухні-їдальні приміщення магазину-чайної, яке складається з кімнат, позначених в технічному паспорті під №№30-36, використовуються в якості майстерні по ремонту холодильного устаткування. У зазначеному приміщенні знаходиться близько 20 холодильних пристроїв, електроустаткування по їх ремонту, фарбувальні матеріали, запасні частини холодильних пристроїв.

При цьому, т.в.о. директора Білгород-Дністровської філії ДП МОУ "Укрспецконверсія" Чижиковський В.В. пояснив, що дане приміщення використовується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, який здійснює свою підприємницьку діяльність на території військового містечка №1 з його, ОСОБА_3, усного дозволу без укладання відповідних договорів оренди або інших правових підстав. В ході огляду приміщення були проведені виміри площі оглянутих приміщень. За результатом чого встановлено загальну площу 181,7 м2, використовуваною ОСОБА_2

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників прокурора та позивачів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належить до цього сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі право господарського відання або права оперативного управління.

Згідно ч.1 ст.133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Статтею 137 Господарського кодексу України визначено, що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Також відповідно до ст.396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 Цивільного кодексу України, якою передбачені норми щодо захисту права власності.

Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України (глава 29 кодексу) власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм Майном.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст.317 цього ж Кодексу, згідно з якою власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст.319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.41 Конституції України та ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.

Стаття 387 Цивільного кодексу України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги прокурора.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрспецконверсія" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобовязання звільнити незаконно зайняте приміщення магазину-чайної цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул.Шабська, 51-д та усунення перешкод у користуванні зазначеним майном є правомірними, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита на суму 85грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Ін.код НОМЕР_1) звільнити приміщення магазину-чайної цілісного майнового комплексу загальною площею 181,7 м2, розташованого за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул.Шабська, 51-д.

3. Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Ін.код НОМЕР_1) усунути перешкоди у користуванні Державним підприємством Міністерства оборони України "Укрспецконверсія" (м.Одеса, вул.Приморська, 27, код 32020625) приміщенням магазину-чайної цілісного майнового комплексу загальною площею 181,7 м2, розташованого за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул.Шабська, 51-д.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Ін.код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) витрати по сплаті державного мита у сумі 85(вісімдесят пять)грн.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Ін.код НОМЕР_1) на користь бюджету (р/р 31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя