Ухвала суду № 53303966, 10.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження : 22ц/790/6239/15 Головуючий 1-ї інстанції - Караченцев І.В.

Справа № 2-635/6775/14 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : відшкодування шкоди.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Івах А.П., Черкасова В.В.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою та доповненням до неї представника позивачів - ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 до ОСОБА_37, ОСОБА_38 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 (далі позивачі) звернулись до суду з позовом до колишнього голови садівничого товариства «Птахівник» - ОСОБА_38 та колишнього касира - ОСОБА_37, членами якого вони є, про відшкодування матеріального збитку в солідарному порядку з урахуванням коефіцієнту інфляції в розмірі 165 970 грн., зокрема на користь кожного з них по 3 746,10 грн., а також моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., тобто по 2 857,14 грн. на користь кожного з позивачів.

01.04.2015 року позивачі уточнили позовні вимоги і просили стягнути солідарно з ОСОБА_37 та ОСОБА_38 на їх користь матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції та на відшкодування моральної шкоди по 2 857,14 грн. (т.2 а.с.56).

В обґрунтування позову посилались на те, що згідно з рішенням загальних зборів від 09 листопада 2008 року ініціативною групою було прийнято рішення здати по 1 500 грн. з кожної земельної ділянки для електрифікації території садівничого товариства «Птахівник». Пізніше, з урахування інфляції, було прийнято рішення про збільшення суми збору коштів з однієї ділянки площею 0,06 га до 6 000 грн.

У листопаді 2012 року 76 садівників здали грошові кошти ОСОБА_37 на загальну суму 236 965 грн., проте, із зібраних коштів, зі слів відповідачів, лише 50 000 грн. було витрачено на придбання та установку стовпів для електромереж. Решта коштів були привласнені відповідачами.

Відповідач ОСОБА_38 стверджувала, що ніяких грошей від уповноваженої по збору коштів ОСОБА_37 вона не отримувала.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_37 стверджувала, що усі зібрані гроші було передала голові СТ «Птахівник» - ОСОБА_38, при цьому надала ксерокопії квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі та додатку до неї представник позивачів - ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та увалити нове рішення по суті позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачі та відповідачі являються членами садового товариства «Птахівник».

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачі посилались на те, що неправомірними діями відповідачів їм спричинена майнова та моральна шкода, при цьому вказували на те, що 09.11.2008 року ініціативною групою садівників третього поля садового товариства «Птахівник» було прийняте рішення про збір коштів для електрифікації території третього поля садового товариства.

Проте позивачами вказане рішення до матеріалів справи не залучене.

Позивачі стверджували, що ініціативною групою із числа садівників третього поля садового товариства «Птахівник» було прийнято рішення здати по 1 500 грн. з кожної земельної ділянки. Пізніше, з урахування інфляції, було прийнято рішення про збільшення суми збору коштів з однієї ділянки площею 0,06 га до 6 000 грн. Відповідальною за збір коштів була визначена відповідач ОСОБА_37, яка зібрала 236 965 грн., і за її твердженням, усі кошти вона передала голові товариства ОСОБА_38

Позивачі з урахуванням уточнених вимог порушили перед судом питання про стягнення з відповідачів у солідарному порядку спричинену матеріальну шкоду у розмірі 265 970,96 грн. та у відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000 грн., завданих у зв'язку із привласненням їх коштів, які вони передали ОСОБА_37 на електрифікацію їх садових ділянок.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивачів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, відповідно до змісту вказаних норм для відшкодування шкоди необхідна наявність одночасно наступних елементів складу цивільного правопорушення: наявність протиправного діяння; наявність вини; наявність шкоди; наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправним діянням та завданою ним шкодою.

Разом з тим, суду не було надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності протиправного діяння та вини відповідачів у завданні їм шкоди, а також наявності причинно-наслідкового зв'язку між такими діяннями та завданою шкодою.

При цьому, сам по собі факт того, що члени садового товариства здавали кошти ОСОБА_37 не свідчить про неправомірність її дій та наявність її вини у завданні шкоди позивачам.

Доказів того, що всі зібрані кошти нею привласнені суду не надано.

В засіданні суду апеляційної інстанції позивачі не заперечували, що частина коштів із загальної суми зібраних ОСОБА_37 236 965 грн. були витрачені на майбутню електрифікацію поля № 3 садового товариства, а саме: на придбання стовпів, консультації спеціаліста енергетика та інші.

Проте доказів того, яку суму позивачі визнають витраченою на електрифікацію поля № 3 та зменшення у зв'язку з цим їх позовних вимог, суду не надано.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що за заявою членів садового товариства «Птахівник» Липецьким СВ ГУМВС України в Харківській області порушене кримінальне провадження за фактом неправомірного заволодіння грошовими коштами членів садового товариства (а.с.171 т.1).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів на підставі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, оскільки відсутні докази неправомірних дій відповідачів, а з інших правових підстав позов не заявлявся.

Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана надати ті докази, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи оскаржене у справі рішення суд виходив із вимог даної норми закону, зібраних у справі та наданих сторонами доказів, яким дав повну, всебічну та об'єктивну оцінку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують та є такими, що не тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції зобов'язаний був застосувати до спірних правовідносин статтю 1212 ЦК України є безпідставними, оскільки позов був пред'явлений з інших правових підстав і самостійно змінювати підстави позову суд відповідно статті 11 ЦПК України не може.

Всі викладені у апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивачів - ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий

Судді