Рішення № 5329790, 18.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.09.09 р. Справа № 30/36

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” м.Київ, ідентифікаційний код 19357325 в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 26353084

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область, ідентифікаційний код НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості за кредитним договором №24/КВ-08-АПЗ від 09.06.2008року у розмірі 1595798,16грн., пені у сумі 10814,43грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача Ушенко Т.В. (за довіреністю № 9895 від 30.12.2008р.);

від Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” м.Київ, в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №24/КВ-08-АПЗ від 09.06.2008року у розмірі 1595798,16грн., пені у сумі 10814,43грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за кредитним договором №24/КВ-08-АПЗ від 09.06.2008року внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для застосування пені у сумі 10814,43грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав правоустановчі документи (а.с.11-41, том1), кредитний договір №24/КВ-08-АПЗ від 09.06.2008року (а.с.42-43, том1), графік зменшення ліміту кредитування (а.с.45-47, том1), іпотечний договір №24/Zквіп-08 від 09.06.2008року (а.с.47-49), договір №1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №24/Zквіп-08 від 09.06.2008року (а.с.50, том1), розрахунок заборгованості (а.с.51,63,том1), розрахунок пені (а.с.52, том1),виписки з особового рахунку з дати відкриття до 16.07.2009року (а.с.53-59,том1), розпорядження про офіційний курс гривні до іноземних валют (а.с.60,том1), лист №09/3-7315 від 04.12.2008року (а.с.61,том1), повідомлення про усунення порушень (а.с.62,том1), висновок про вартість обєкта (а.с.64,том1), відомості Національного банку України станом на 16.07.2009року (а.с.65,том1).

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує 193 Господарського Кодексу України , ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, ч.1 ст.1049, ч.2 ст. 1050, ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 54, 67 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання ухвали суду Позивачем через канцелярію суду 06.08.2009року були надані наступні документи: розширений акт звіряння розрахунків за кредитним договором №24/КВ-08-АПЗ від 09.06.2008року (а.с.75-79,том1), докази направлення Відповідачу розширеного акту звіряння розрахунків (а.с.80), довідка Державного казначейства з доказами зарахування державного мита до державного бюджету (а.с.82,том1), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.83-84,том1).

На виконання ухвали суду Відповідачем через канцелярію суду 11.08.2009року був наданий відзив на позов (а.с.86,том1) яким Відповідач у повній мірі визнав позовні вимоги Позивача. Крім того, повідомив суд про те, що ухвалою від 26.06.2009року Господарським судом Донецької області щодо Відповідача була порушена справа про банкрутство, відповідно до вимог ст.47,48 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, цією ж ухвалою суду був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів (в порядку ч.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”) Постановою від 07.07.09року Господарським судом Донецької області, Відповідач був визнаний банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців до 07.01.2010року.

31.08.2009року Позивачем через канцелярію суду були надані наступні документи: виписки з особового рахунку (а.с.94-98,том1), платіжні доручення (а.с.99-121), заява про купівлю іноземної валюти від 31.03.2009року (а.с.122,том1), меморіальні ордери (а.с.123-138,том1).

10.09.2009року Позивачем в судовому засіданні було надано меморіальний ордер№224 від 09.06.2008року.

17.09.09року Відповідачем через канцелярію суду були надані наступні документи: постанова Господарського суду про визнання боржника банкрутом від 07.07.09року №45/114б (а.с.3-4, том2), заява про визнання грошових вимог №26/1-3643 від 19.08.09року (а.с.5-6, том2), розрахунок заборгованості (а.с.7, том2), лист від 07.09.09року (а.с.8,том2).

Позивачем 17.09.09року через канцелярію суду були надані наступні документи: заява про визнання кредитором у справі про банкрутство №26/1-3641 від 19.09.2009року, заява про визнання грошових вимог Ліквідатору фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 №26/1- 3643 від 19.08.2009року (а.с.5-6, том2), лист господарського суду Донецької області №45/114б від 26.08.09року про направлення заяви Позивачу про визнання кредитором по справі №45/114/б про банкрутство на розгляд ліквідатору арбітражному керуючому Криворучко В.Ж.., лист арбітражного керуючого Криворучко В.Ж. від 07.09.09року із пропозицією до Позивача заявити ним свої грошові вимоги до Відповідача (а.с.8,том2)

Відповідач у судові засідання не зявлявся, доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи (а.с.а.с. 47-49,том1).

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2008року між Позивачем (Кредитором) та Відповідачем (Постачальником) укладено кредитний договір в іноземній валюті №24/КВ-08-АПЗ (далі за текстом-Кредитний договір) (а.с.а.с.42-49,том1).

Згідно п.1.1 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит в грошовій формі на наступних умовах: сума кредиту 196793 доларів США, кінцева дата повернення кредиту- 08 червня 2023 року, мета використання кредиту - придбання нежилої нерухомості, процентна ставка -15% річних, комісія за підготовку та оформлення договору 360грн., в т.ч. ПДВ 60грн.

Згідно умов договору (пункт 2.1.) для обліку строкової заборгованості Позичальника за кредитним договором Позичальника за Кредитом Банк відкриває позичальнику позичковий рахунок №2083102301021 в Донецькій філії ТОВ „Укрмромбанк”, код банку в системі електронних платежів (МФО) 33592.

Виконання Позичальником зобовязань за даним договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених Договором), забезпечується заставою, іпотекою нежилого приміщення, загальною площею 120,00 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, пл.Павлова мічмана, б.10, прим 1 А-1 заставною вартістю 1060500,00грн., що буде придбана ОСОБА_1 (пункт 3.1. Договору кредиту)

Розділом 4 Кредитного договору сторони визначились щодо умов повернення Кредиту, сплати процентів та комісії:

- п.4.1 повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником у відповідності до графіка повернення заборгованості (Додаток №2) (а.с.45-47,том1), а у випадку, якщо такий не був уколений не пізніше кінцевої дати повернення кредиту, передбаченої п.1.1 даного договору.

У випадку порушення Позичальником встановлених цим пунктом Договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості Позичальника за кредитом. У випадку непогашення Позичальником простроченої заборгованості за Кредитом, Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п.5.2.7. цього Договору.

- п.4.2 проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту , до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Нарахування та сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті кредиту.

- п.4.4 сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28 го числа по останній робочий день поточного місяця.

Відповідно до п.5.2.6 Кредитного договору при настанні випадків передбачених п.9.2 даного договору, банк має право призупинити подальше кредитування Позичальника або достроково стягнути всю заборгованість за даним договором. Пунктом 9.2 банк має право зупинити подальше кредитування Позичальника або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, штрафних санкцій, що передбачені даним Договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником або іншими особами що є поручителями Позичальника умов даного договору або угод, укладених у забезпечення виконання Позичальником зобовязань за цим договором, а позичальник зобовязаний протягом 10 календарних днів, а у випадку, якщо зобовязання Позичальника за цим договором забезпечуються заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в ТОВ „Укрпромбанк” не пізніш наступного робочого дня, з дати надіслання Банком відповідальної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти та штрафні санкції, а також відшкодувати збитків, завдані банку, в тому числі і у разі порушення Позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені даним договором.

Також, як вбачається з пункту 6.1.3 Договору, Позичальник зобовязаний достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму Кредиту, сплатити усі нараховані проценти, штрафні санкції , а також сплатити усі платежі, передбачені даним Договором, у випадку та в порядку, передбачених п.9.2 даного договору. Невиконання Позичальником зобовязань, передбачених цим пунктом є підставою для примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно) всієї заборгованості за цим договором.

Розділом 8 Кредитного договору сторони визначились щодо відповідальності сторін, з п.8.1 вбачається що у випадку порушення строків повернення Кредиту або сплати нарахованих процентів за користування ним Позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до умов Кредитного договору банком був наданий кредит Позичальнику в сумі 196793,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою (а.с.53,том1), та меморіальним ордером №224 від 09.06.2008року (а.с.145,том1).

За для забезпечення зобовязань Відповідача був укладений Іпотечний договір №24/Zквіп-08 від 09.06.2008року (а.с.47-49,том1), за яким Відповідач (Іпотекодавець) передає в іпотеку Позивачу (Іпотекодержателю) нежиле приміщення, що розташоване за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, пл.Павлова мічмана, буд.10, прим. 1 А-1 загальною площею 120,00кв.м. (далі за текстом - Іпотечний договір)

Згідно п.1.1 Іпотечого договору, іпотека за цим договором забезпечує вимоги Іпотекожержателя за кредитним договором №24/КВ-08-АПЗ від 09.06.2008року, за умовами якого Відповідач зобовязаний Іпотекодержателю по 08.06.2023року включно, у порядку, строки та на умовах, встановлених Кредитним договором, повернути кредиту розмірі 196793,00 доларів США, сплати проценти за користування ним у розмірі 15% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках передбачених Кредитним договором . Іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування:

-штрафні санкції, передбачених цим договором;

-витрат, повязаних з предявленням вимоги за основним зобовязанням і зверненням; стягнення на предмет іпотеки;

-витрат на утримання і збереження Предмета іпотеки;

-витрат на страхування Предмета іпотеки;

-збитків завданих порушеннями Основного зобовязання чи умов цього договору.

Предмет іпотеки належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення, 09.06.2008року (п.1.2. Іпотечний договір).

Згідно з п.1.3 Іпотечного договору погоджена вартість предмету іпотеки, на дату укладення цього договору, склала 1060500,00 грн.

04 грудня 2008року Позивачем на адресу Відповідача був направлений лист №09/3-7315 (а.с.61,том1), з вимогою забезпечити погашення простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 2488,79 доларів США, також найближчим часом знизити заборгованість за кредитом 60420,00 доларів США або надати додаткове забезпечення в сумі не менш ніж 500000,00грн. для покриття заборгованості за кредитом.

19 лютого 2009року Позивачем на адресу Відповідача було відправлене повідомлення про усунення порушень №09/3-0798 (а.с.62,том1), у якому Позивач вимагає виконати основне зобовязання - сплати борг, який виник за кредитним договором, в термін протягом 30 днів з моменту отримання цього повідомлення.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за кредитом у розмірі 4500,00 доларів США що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с.94-98,99-121,том1), за прострочену заборгованість 5250,00 доларів США що підтверджується меморіальними ордерами (а.с.123-138,том1), сплачені відсотки 11450,33 доларів США, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с.94-98,99-121,том1), за прострочену заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 19496,54 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами (а.с.123-138,том1).

Відповідач ухилявся від своєчасного виконання зобовязань внаслідок чого утворилась заборгованість яка складає 1595 798,16грн., що еквівалентно 209117,71 доларів США, та 10814,43грн. в тому числі:

- строкова заборгованість за кредитом 1427343,84грн., що еквівалентно 187043,00доларів США

- прострочена заборгованість за кредитом 40063,28грн., що еквівалентно 5250,00 доларів США

- всього заборгованість за кредитом 1467407,12грн., що еквівалентно 192293,00 доларів США

строкова заборгованість за процентами 11058,76грн., 1449,17 доларів США

- заборгованість за простроченими процентами 117332,28грн., 15375,54 доларів СЩА

- всього заборгованість за процентами 128391,04грн, 16824,71 доларів США.

- пеня 10814,43 грн.

За таких обставин Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.

Відповідачем був наданий відзив на позов яким Відповідач у повній мірі визнав позовні вимоги Позивача, зазначив про порушення справи про банкрутство господарським судом Донецької області відносно Відповідача. Постановою від 07.07.2009р. господарського суду Донецької області визнано Відповідача банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.

Суд вважає за можливе вирішити спір за заявленою позовною вимогою по суті за правилами позовного провадження, оскільки це не суперечить вимогам чинного законодавства, в тому числі розділу ст.47 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, за яким здійснюється банкрутство Відповідача.

Крім того, кредит надавався на умовах повернення, платності, строковості, тому при настанні обставин щодо повернення кредиту, банк діє відповідно до укладених договорів, іна думку суду, відкриття справи про банкрутство не впливає на реалізацію права на судовий захист. Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, тому позивач правомірно звернувся з позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафних санкцій.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, інших нормативних актів, та умовами укладених між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю природою укладені між Позивачем та Відповідачем договір є кредитними договором у розумінні ч.2 ст. 345 Господарського кодексу України та ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Виходячи із визначення кредитного договору, наведеного у вказаних вище нормах, та з огляду на положення ст.ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором позичальник зобовязується повернути позикодавцю суми позики (кредиту) та сплатити проценти, які за своїм характером є платою за користування кредитом, розмір і порядок одержання якої встановлюється договором.

Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем кредитний договір та Іпотечний договір №24/Zквіп-08 від 09.06.2008року є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобовязань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобовязань) умовами таких договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначає обовязок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Як встановлюють положення ч. 3 цієї статті позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась на банківський рахунок позикодавця.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від повернення Позивачу суми кредиту та сплати процентів за весь період користування ним згідно умов кредитних договору.

Як встановлено ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зазначених зобовязань Відповідачем є їх порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення зобовязань з повернення позики позичальником є сплата останнім на користь позикодавця грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи банківських виписок (а.с.53,том1), та меморіального ордеру (а.с.145,том1) Відповідач отримав від Позивача кредитні кошти у розмірі 196793,00 доларів США:

В свою чергу, Відповідачем станом на поточний момент було повернуто: за кредитом у розмірі 4500,00 доларів США що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с.94-98,99-121,том1), за прострочену заборгованість 5250,00 доларів США що підтверджується меморіальними ордерами (а.с.123-138,том1), сплачені відсотки 11450,33 доларів США що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с.94-98,99-121,том1), за прострочену заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 19496,54 доларів США що підтверджується меморіальними ордерами (а.с.123-138,том1).

Відповідач наявність вказаної заборгованості в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не тільки не спростована(наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, але й визнається у повному обсягу, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с.86,том1)

При цьому, відносно врахування позиції відповідача щодо визнання позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” м.Київ в повному обсязі.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову.

За таких обставин, позовні вимог в частині стягнення заборгованості (по тілу кредиту) за кредитними договорами у розмірі 1467 407,12 грн., що еквівалентно 192293,00 доларів США підлягають задоволенню у повному обсягу.

Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Перевіривши арифметичних розрахунок вимог Позивача щодо відсотків за користування наданими кредитами, приведений (розрахунок) в розрахунках заборгованості за відсотками (а.с.77,том1), суд встановив, що такий розрахунок відповідає умовам договорів, встановленим на підставі наявних в матеріалах справи обставин виконання Відповідачем грошових зобовязань, проте підлягає частковому задоволенню в звязку з тим, що згідно зі ст.48 п.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з дня прийняття господарським судом ухвали про визнання громадянина-підприємця банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (пені, штрафу), відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Як вбачається з наданої Відповідачем постанови про визнання боржника банкрутом від 07 липня 2009 року № 45/114б (а.с.152,том1), відсотки нараховуються по 07.07.09 рік, тому вимоги в частині погашення строкової заборгованості за процентами підлягають стягненню у розмірі 803,73 доларів США, що еквівалентно 6133,34 грн. (за курсом НБУ станом на 16.07.2009р. день подання позову), прострочена заборгованість за процентами 15375,54 доларів США, що еквівалентно 117332,28 грн. (за курсом НБУ станом на 16.07.2009р. день подання позову)., відповідно до приписів ст.ст. 625, 1046, 1048 Цивільного кодексу України, заважаючи на відсутність в матеріалах справи належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів припинення відповідних грошових зобовязань в порядку, передбаченому ст.202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України.

Стосовно вимог про стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості за кредитом та відсотками, позиція суду полягає у наступному:

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення повернення кредиту та відсотків сформульована безпосередньо у п. 8.1. кредитного договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Як встановлено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через шість місяців від дня коли, зобовязання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Оскільки положення укладених між сторонами кредитних договорів не містять застереження відносно можливості нарахування пені за межами такого 6-ти місячного строку, так само, як і не встановлено таких застережень діючим законодавством, суд вважає за можливе здійснити стягнення пені, нарахованої включно в межах цього 6-ти місячного строку.

Крім того слід зазначити, що, як вбачається з наданої Відповідачем Постанови про визнання боржника банкрутом від 07.07.2009р. у справі №45/114б (а.с.3,том2) Ухвалою суду від 26.06.2009р. порушено справу про банкрутство за №45/114б Відповідача, та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до ст.115 ГПК України ухвали господарського суду є обовязковими до виконання на всій території України.

Як вбачається з наданих Позивачем розрахунків (а.с.а.с.78,79,том1) пеня нараховуються по 16.07.2009 рік, що суперечить вищезазначеним нормам законодавства, тобто у Позивача не було законних підстав нараховувати штрафні санкції після 26.06.2009р.

Арифметичний перерахунок пені, здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційної бази „Законодавство” за період до 26.06.2009 рік та задовольняється частково у розмірі:

1.відносно пені за кредитним договором №1188/5-Дон від 28.12.2005р., нарахованої на:

-за простроченими процентами у розмірі 6618,84 грн.

-за прострочену заборгованість за кредитом у сумі 1906,42 грн.

Відтак, загальна сума пені складає 8525,26 грн.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання Позивача про забезпечення позову у вигляді накладання арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Відповідачеві на праві приватної власності, з урахуванням наступного:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обовязковою умовою застосування відповідних заходів судом, на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. №01-8/2776.

При цьому, у світлі приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доведення відповідними доказами наявність зазначеної обовязкової умови покладається саме на заявника, в розглядуваному випадку Позивача.

Між тим, за висновком суду, Позивачем не надано належних та переконливих доказів на підтвердження обґрунтованості припущення утруднення або унеможливлення виконання рішення у цій справі.

Судом також приймається до уваги, що грошові вимоги Позивача, які були предметом розгляду у цій справі, забезпечені іпотекою майна Відповідача.

У світлі викладеного, за відсутністю інших належних доказів ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення у цій справі внаслідок відповідних дій Відповідача, на запобігання яким спрямовані запропоновані Позивачем заходи, суд дійшов висновку, що їх (заходів) застосування призведе до непропорційного порушення балансу майнових інтересів сторін.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” м.Київ, (ідентифікаційний код 19357325) в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 26353084) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область, (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором №24/КВ-08-АПЗ від 09.06.2008року у розмірі 1595798,16грн., пені у сумі 9368,28грн грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область, (ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” м.Київ, (ідентифікаційний код 19357325): заборгованість за кредитом у сумі 1467407,12грн., що еквівалентно 192293,00 доларів США., заборгованість за відсотками: у сумі погашення строкової заборгованості за процентами у розмірі 6133,34 грн., що еквівалентно - 803,73 доларів США, прострочену заборгованість за процентами 117332,28 грн., що еквівалентно 15375,54 доларів США, та пеню в сумі - 8525,26 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область, (ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” м.Київ, (ідентифікаційний код 19357325): відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 15 993,98 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,47 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 18.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 18.09.2009р.

Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя