Рішення № 5329128, 15.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.09 р. Справа № 30/49

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк, ідентифікаційний код 08596860

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, ідентифікаційний код НОМЕР_1

про: стягнення суми боргу за договором спостереження за сигналізацією термінового виклику наряду міліції охорони №11/1808 від 09.06.2006 року у розмірі 1921,45грн., пені у сумі 85,52грн.

за участю:

представника Позивача Сагайдак Л.Ю. (за довіреністю №21/1-1951/Сг. від 10.04.2009р.);

представника Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення суми боргу за договором спостереження за сигналізацією термінового виклику наряду міліції охорони №11/1808 від 09.06.2006 року у розмірі 1921,45грн., пені у сумі 85,52грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за Договором спостереження за сигналізацією термінового виклику наряду міліції охорони №11/1808 від 09.06.2006, щодо оплати за надані послуги.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав Договір №11/1808 від 09.06.2006 року про спостереження за сигналізацією термінового виклику наряду міліції охорони (а.с.8 -10), додаткова угода №1 (а.с.12), банківські виписки (а.с.13-18), правоустановчі документи (а.с.18-19)

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 611, 612, 614, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 224 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

12 серпня 2009 року через канцелярію суду від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №14/654 від 11.08.2009року (а.с.21) Позивач посилається на те, що відповідно до розрахунку, Відповідачем не було здійснено оплату послуг в повному обсязі за період дії договору №11/1808 від 09.06.2006 з 01.01.2009 року по 20.07.2009 р. Проте, такий період в позовній заяві було вказано помилково, оскільки 01.07.2009року, внаслідок порушення Відповідачем умов договору, Позивач відмовився від Договору та припинив надання охоронних послуг. Таким, чином, станом на 11.08.2009р., заборгованість за Договором №11/1808 від 09.06.2006 року дорівнює 1280,85грн.

На виконання вимог Ухвали суду, через канцелярію суду 12.08.2009р. надійшли наступні документи: довідка з доказами зарахування державного мита до Державного бюджету (а.с.24),засвідчені копії правоустановчих документів (а.с. 25-37), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно статусу місцезнаходження Відповідача (а.с.38-39), акти приймання здачі виконаних робіт (а.с.41-42), акт звіряння взаємних розрахунків відповідно до якого заборгованість станом на 01.08.09р. складає 1280,85грн.(а.с.43) з доказами відправки його Відповідачу (а.с.44).

01 вересня 2009 року у судовому засідання представником Позивача на виконання вимоги суду надані копії банківських виписок щодо здійснення оплати за послуги за договором №11/1808 від 09.06.2006р. (а.с.а.с.52-61), копії рахунків фактур за січень-червень 2009року за договором №11/1808 від 09.06.2009р. (а.с.а.с.62-67), супровідний лист до актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг за січень, лютий, березень, квітень 2009р. з доказами відправлення Відповідачеві. (а.с.а.с. 68-72), довідку про відсутність між сторонами інших правовідносин, окрім правовідносин за договором №11/1808 від 09.06.2009р. (а.с.73).

11 вересня через канцелярію суду надійшли Уточнення Позивача до розрахунку пені, відповідно до яких, Позивач збільшує розмір пені до 96,43 коп. з доказами надсилання уточнень Відповідачу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та уточнень в частині розміру пені підтримав повністю, просить стягнути з Відповідача суму боргу у розмірі 1280,85 грн., пеню в розмірі 96,43 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому вказані заяви приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно змінених (уточнених) вимог.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи (а.с.а.с. 38-39).

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.06.2006 року між ЗАТ „Охорона - Комплекс” (Виконавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) було укладено Договір №11/1808 (далі за текстом-Договір) (а.с.а.с.) 8-10, згідно до п.2.1. Договру Виконавець зобовязується здійснювати в інтересах Замовника спостереження сигналізації, встановленої на обєктах останнього, перелік та адреси яких зазначені в дислокації, обслуговування цієї сигналізації, а також терміновий виїзд НМО на обєкт у випадку надходження на НЦО сигналу про спрацювання сигналізації для встановлення причин спрацювання. Даний договір вступає в дію з 09.06.2006 року.

Розділом 3 Договру сторони визначились щодо суми договору та порядку розрахунків:

-п.3.1 сума договору встановлюється на підставі розрахунку вартості здійснення спостереження, виходячи з кількості годин спостереження, кількості умовних уставок сигналізації, які обслуговуються , та вартості утримання НМО згідно з розрахунком, наданим підрозділом міліції, або за домовленістю сторін.

-п.3.3 оплата за цим договором здійснюється Замовником щомісячно до 20 числа місяця, в якому здійснюються заходи спостереження, шляхом перерахування Замовником коштів на рахунок Виконавця.

Відповідно до п.6.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за Договором згідно норм чинного законодавства України. У випадку несвоєчасної оплати за цим Договром Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.(п.6.3.1.)

Строк дії договору 1 рік. (п.7.1. Договору). Якщо за 15 діб до закінчення терміну Договоу жодна із сторін не вимагатиме його припинення, термін дії договору продовжується на тих же умовах і на той же термін без обмеження кількості разів продовження дії Договору, без письмового підтвердження цього Сторонами.

Сторонами підписано Дислокацію на 2009рік. (а.с.11).

01 березня 2007 року сторонами було підписано Угоду №1 прно зміну сторони в Договорі №11/1808 від 09.06.06 (а.с.12). Відповідно до зазначеної угоди починаючи з 01.03.2007 року права та обовязки за вказаним договором переходять від Закритого акціонерного товариства „Охорона Комплекс” до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області .

В період дії договору з 01.01.2009р. по 01.07.2009р. вартість замовлених послуг (і фактично наданих) дорівнює 3843,60 грн., згідно Дислокації на 2009р. (а.с.11). Порушивши зобовязання передбачені Договором, Відповідач сплатив лише 2562,75 грн. Таким чином, не оплаченими залишились послуги загальною вартістю 1280,85 грн.

Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за надані послуги, у розмірі 2562,75 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.13-17).

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем оплат більше не проводилось унаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 1280,85грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконання грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Стан розрахунків між сторонами за весь період взаємовідносин за договором, відображений у складеному Позивачем і надісланому Відповідачу на вимогу суду акті звіряння розрахунків (а.с.а.с.43, 44)

Довідкою №14/688 від 28.08.2008р. Позивач підтвердив відсутність між сторонами інших правовідносин, окрім правовідносин за договором №11/1808 від 09.06.2009р. (а.с.73).

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи (а.с.а.с. 38-39).

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши Договір №11/1808 від 09.06.2009 року прийняв на себе зобовязання своєчасно сплачувати надані послуги. При цьому згідно п.3.3 Договру оплата за цим договором здійснюється Замовником щомісячно до 20 числа місяця, в якому здійснюються заходи спостереження, шляхом перерахування Замовником коштів на рахунок Виконавця.

Судом встановлено, що Відповідач, незважаючи на настання строку оплати, здійснив оплату наданих послуг за Договором, в порушення п.п.3.3 Договору лише у розмірі 2562,75 грн.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 1280,85 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 1280, 85грн., які задовольняє повністю.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п. 6.3.1. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення пені у розмірі 96,43 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (ідентифікаційний код НОМЕР_1), задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк(ідентифікаційний код НОМЕР_1), на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк(ідентифікаційний код 08596860), заборгованість в сумі 1280,85 грн., пені у розмірі 96,43грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (ідентифікаційний код НОМЕР_1), на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк(ідентифікаційний код 08596860), компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 15.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 15.09.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Ягічева Н.І.