Рішення № 53294540, 06.11.2015, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4128/15-ц

Провадження № 2/0274/1755/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06.11.2015 м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючогосудді Хуторної І.Ю.,

за участю секретаря Соломянюк Л.О.,

позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в м. Бердичеві цивільну справу за ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживачів шляхом повернення банківського вкладу, стягнення відсотків, інфляційної складової, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову вказує, що 20 жовтня 2014 року між нею та ПАТ „Банк „Фінанси та кредит був укладений договір строкового банківського вкладу „Класік № 300937/64427/1-14 строком на один місяць у національній валюті гривні в сумі 50000 гривень.

Незважаючи на закінчення строку вкладу і її заяву від 23.02.2015, з проханням повернути їй суму вкладу через онкологічне захворювання чоловіка, банк відмовив, посилаючись на постанову НБУ. Зі всієї суми їй було видано лише 1000 гривень. Залишок на рахунку складає 49739, 84 грн. Крім суми вкладу, за період з 23.02.2015 року по 28 серпня 2015 року їй банк заборгував 5504,36 грн. відсотків, ставки 21,6 річних; 3% річних від невиконаного грошового зобовязання у сумі 764,49 грн. та інфляційні втрати 14081,92 грн. Крім того, через неповернення вчасно грошових коштів та, відповідно, неможливість оплатити своєчасно лікування чоловіка, що призвело до його смерті їй було заподіяно моральної шкоди, яку вона оцінює у 50000 гривень.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала, з підстав вказаних у заяві Додатково пояснила, що після закінчення строку чергової пролонгації договору, вона 23.02.2015 подала до банку заяву з проханням повернути грошові кошти та відсотки. Однак їй було повернуто лише 1000 гривень. Грошові кошти їй не були повернуті. Залишок коштів це вклад та відсотки.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

За згоди позивача судом ухвалено рішення при заочному розгляді.

Дослідивши докази, суд доходить висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до договору-заяви про строковий банківський вклад „Класік № 300937/64427/1-14 від 20.10.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ „Банк „Фінанси та кредит ОСОБА_1 внесла на рахунок № 2630.8.087486.005 грошові кошти - вклад в сумі 50000 гривень на строк з 20 жовтня 2014 року по 20 листопада 2014 року. За час користування коштами вкладу протягом вказаного строку банк сплачує 21,6 % річних ( а.с. 4,5).

Відповідно до пункту 7 Договору-заяви строк розміщення вкладу може бути продовжено в порядку, строках та на умовах, визначених п. 5.2. Основних умов.

Після закінчення строку договору Вклад повертається вкладникові в порядку на та умовах визначених пункту 5.2. Основних умов.

Відповідно до пункту 5.2 . Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у Публічному акціонерному товаристві „БАНК „ Фінанси та кредит (Інтернет посилання: http://www.fcbank.com.ua/ru/downloadfile/downloadfile/0/?f=2015_06_10_regulations.pdf&mid=0) у випадку закінчення строку розміщення Строкового вкладу, визначеного у Договорі-заяві, та умовами якого передбачена можливість продовження строку розміщення Строкового вкладу після закінчення строку розміщення Строкового вкладу, визначеного у Договорі-заяві, Вкладник у випадку його бажання не продовжувати подальше розміщення Вкладу, отримати кошти з Строкового вкладного рахунку шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/картковий або інший вкладний рахунок, а дію Договору припинити, зобовязаний надати Банку письмову вимогу не пізніше дати закінчення строку Строкового вкладу, визначеного Договором- заявою.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність, вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до статті 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

23.02.2015 року ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до керуючого філії ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит ОСОБА_2 з заявою про повернення банківського строкового вкладу у звязку із закінченням строку вкладу та мотивуючи хворобою чоловіка ( а.с.6). Згідно відповіді начальника відділення № 28 від 30.04.2015 ПАТ „Банк „Фінанси та кредит ОСОБА_1 повідомлено про те, що банки обмежені у видачі готівкових коштів на одного клієнта до 150 тисяч гривень на добу. Видача грошових коштів видається за наявності достатніх коштів у касі відділення банку ( а.с. 7).

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 № 2630.8.087486.005 за період з 20.10.2014 по 30.04.2015 вбачається, що залишок неповернутих коштів за вкладом, після закінчення строку дії договору складає 49739 грн. 84 копійки ( а.с. 8).

Згідно статті 1066 ЦК України за договором банківського вкладу банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 3 статті 1066 Цивільного кодексу України визначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно частини 1 статті 1074 Цивільного кодексу України,обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Європейський суд з прав людини у справі «Золотас проти Греції» зазначив, що «... на підставі статті 830 Цивільного кодексу, якщо особа, яка кладе суму грошей у банк, передає йому право користування нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже, власник рахунку може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунок нараховуються відсотки. Закономірно, він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності. Подібні довірчі стосунки невід'ємні для банківських операцій і пов'язаним з ними правом. Суд водночас нагадує, що принцип правової певності притаманний усій сукупності статей Конвенції і є одним з основоположних елементів правової держави (Nejdet Sahin і Perihan Sahin проти Туреччини, № 13279/05, § 56, 20 жовтня 2011 року)».

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.

Відмовляючись повернути одночасно всієї суму коштів вкладу, які належать на праві власності позивачці, відповідач порушив положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтю 1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною.

Таке порушення виявилося у тому, що ОСОБА_1 позбавлено права мирно володіти своїм майном.

За таких обставин, слід стягнути зПАТ „Банк „Фінанси та Кредит на користь позивачки заборгованість за договором строкового банківського вкладу за №300937/64427/1-14 від 20.10.2014 у розмірі 49 739 гривень 84 копійки.

Поряд з тим, суд відмовляє у стягненні відсотків за користування грошовими коштами за період з 23.02.2015 по 28.08.2015, з таких підстав.

За положеннями статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Оскільки договір про строковий вклад № 300937/64427/1-14 від 20.10.2014 розірвано 23.02.2105 року згідно заяви ОСОБА_1, що вбачається з заяви ОСОБА_1 та виписки по особовому рахунку, відповідно, закінчується дія укладеного між сторонами договору.

Аналіз зазначених вище правових норм та умов договору банківського вкладу свідчить про те, що відповідно до статті 598 ЦК України зобовязання банку перед вкладником за договором банківського вкладу (депозиту) припинились у строк, встановлений договором банківського вкладу, а тому підстави для нарахування відсотків відсутні.

Вказане узгоджується з правовою позицією ВСУ, викладеною у постанові № 6-36цс15 від 10 червня 2015 року.

Крім того, посилаючись на статтю 625 ЦК України позивачка просить стягнути 3% річних від невиконаного грошового зобовязання у сумі 764,49 грн., та інфляційні втрати 14 081,92 грн. за період з 23.02.2015 по 28.08.2015.

Разом з тим, загальновідомим є те, що на підставі постанови Правління Національного Банку України від 17.09.2015р. №612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень тимчасової адміністрації банку» строком на три місяці.

Згідно положень пунктом 3 частини пятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є пріоритетним перед іншими нормами, під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а також зобовязань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобовязань банку.

А тому, суд відмовляє у стягненні інфляційної складової та 3% річних від невиконаного грошового зобовязання, через заборону під час тимчасової адміністрації у нарахуванні фінансових санкцій за увесь час невиконання умов договору.

Також позивачка просить стягнути з відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 50000 гривень у відшкодування моральної шкоди, через неповернення грошових коштів та неможливість своєчасно оплатити лікування її чоловіка.

Пленум Верховного Суду України упостанові № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розяснив, що спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, коли це право передбачено нормамиКонституціїта законів.

Стаття 4 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає відшкодування моральної шкоди завданої саме внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції).

Також не підлягають застосуванню норми статей 23 та 1167ЦК України щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки вони регулюють позадоговірні (деліктні) правовідносини.

Спірні правовідносини є зобовязальними і за порушення зобовязання про повернення вкладу настає відповідальність, передбаченастатті 611 ЦК України, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Правовідносини банківського вкладу регулюються положеннями статей 1058-1065 ЦК України. Цими статтями не передбачено відшкодування моральної шкоди за невиконання умов договору.

Відсутнє посилання на відшкодування моральної шкоди і у договорі банківського вкладу від 20.10.2014 року.

А тому, суд відмовляє у стягненні моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 88 ЦПК України, враховуючи, що позивачка при звернені до суду з даним позовом, була звільнений від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 497, 4 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 10,11,57-60, 88, 212 -215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (ЄДРПОУ 25745867, МФО 300937) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором строкового банківського вкладу за №300937/64427/1-14 від 20.10.2014 у розмірі 49 739 гривень 84 копійки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в дохід держави 497 гривень 40 копійок судового збору.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Бердичівським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя - І.Ю. Хуторна