Постанова № 53294152, 03.11.2015, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/992/15-а

Провадження № 2-а/192/22/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2015 р. СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Омелюх В.М.,

при секретарі - Савчуковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення сесії сільської ради,

В С Т А Н О В И В:

Позивач з урахуванням поданих до суду 15 жовтня 2015 року уточнень звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області визнання протиправним та скасування рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року №15-31/VI «Про виконання рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року №13-22|VI» в частині визнання рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області №10-30/5 від 21 листопада 2008 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельних ділянок у власність громадянам» в частині таблиці Додаток 5 (№п/п2) стосовно ОСОБА_1, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 площа 0,60 га для ведення особистого селянського господарства таким, що втратило чинність у зв'язку з використанням свого права на безкоштовну передачу земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатно визначених Земельним кодексом України та стягнути з відповідача судові витрати і вартість послуг з надання правової допомоги адвокатом в сумі 6000 гривень 00 копійок.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 21 листопада 2008 року сесією Микільської сільської ради за заявою позивача ОСОБА_1 було прийнято рішення № 10-30/5 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність громадянам», згідно якого ОСОБА_1 було надано право на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1.

Згідно даного рішення ним було замовлено у землевпорядної організації проект землеустрою, який включав в себе акт встановлення меж земельної ділянки в натурі та акт передачі на зберігання межових знаків, збірний кадастровий план суміжних землекористувачів та землевласників та інші документи, які були погоджено у всіх інстанціях, в тому числі Микільською сільською радою, про що свідчать підписи сільського голови Копильцова В.М. та землевпорядника Лисобик В.С.

22 жовтня 2013 року сесією Микільської сільської ради було прийнято рішення № 13-22/VI «Про скасування частини деяких рішень Микільської сільської ради», відповідно до якого було скасовано рішення Микільської сільради № 10-30/5 від 21 листопада 2008 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність громадянам» в частині таблиці Додаток 5 (№п/п2) стосовно ОСОБА_1 про надання йому дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 у зв'язку з використанням ним свого права на безкоштовну передачу земельної ділянки у межах норм безоплатно згідно Земельного кодексу України.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року у цивільній справі №192/907/14 було задоволено позов ОСОБА_1 до Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання незаконним рішень органу місцевого самоврядування з питань земельних відносин та судом вирішено визнати рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року №13-22/VI «Про скасування частини деяких рішень Микільської сільської ради» в частині скасування рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області №10-30/5 від 21 листопада 2008 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельних ділянок у власність громадянам» в частині таблиці Додаток 5 (№п/п2) стосовно ОСОБА_1, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 площа 0.60 га для ведення особистого селянського господарства, у зв'язку з використанням свого права на безкоштовну передачу земельної ділянки у власність в межах норм безоплатно, визначених Земельним кодексом України, незаконним.

В супереч прийнятому судовому рішенню Микільською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області на сесії 29 січня 2015 року було прийнято рішення №15-31/VI «Про виконання рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року №13-22|VI» в частині визнання рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області №10-30/5 від 21 листопада 2008 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельних ділянок у власність громадянам» в частині таблиці Додаток 5 (№п/п2) стосовно ОСОБА_1, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 площа 0,60 га для ведення особистого селянського господарства таким, що втратило чинність у зв'язку з використанням свого права на безкоштовну передачі земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатно визначених Земельним кодексом України, тобто фактично припинила дію свого ж рішення щодо ОСОБА_1

Вважав, що дане рішення сесії сільської ради підлягає скасуванню, так як рішення Микільської сільської ради «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність громадянам» в частині таблиці Додаток 5 («п/п2) стосовно ОСОБА_1 є індивідуальним ненормативним актом, що спонукав виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, який припиняє або вичерпує свою дію в момент повного виконання суб'єктами правовідносин своїх обов'язків, а тому не може бути скасоване чи змінене органом місцевого самоврядування, якщо суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, про що зазначено у п.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.

Крім цього, в рішенні Солонянського районного суду від 23 липня 2014 року, на яке посилається відповідач, не вказано, що рішення Микільської сільської ради №10-30/5 від 21 листопада 2008 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність громадянам» в частині таблиці Додаток 5 («п/п2) стосовно ОСОБА_1 повинно припинити свою дію шляхом втрати чинності або іншим способом, а Земельним кодексом України не передбачено припинення дії рішень органів місцевого самоврядування з цих підстав самими ж органами місцевого самоврядування, а передбачено вирішення всіх спірних питань в судовому порядку.

Оскільки органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то оскаржуване рішення відповідача є незаконними та підлягає скасуванню, так як згідно ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено виключну компетенцію органів місцевого самоврядування, в тому числі сільських рад, але не передбачено права скасування прийнятих власних рішень, тому він змушений звернутися за захистом своїх порушених прав до суду та прохати скасувати протиправне рішення відповідача.

Позивач ОСОБА_1, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в тому числі і через своїх представників (а.с.80,82,83,84) в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим суд ухвалив розглядати справу за його відсутності, оскільки його інтереси в судовому засіданні представляють його представники з усіма повноваженнями сторони у справі (а.с.30-34,48,68-69,70-72).

Представники позивача - Омелян О. О. та ОСОБА_7 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в уточненій позовній заяві, та просили їх задовольнити, в тому числі прохали стягнути з відповідача витрати позивача по оплаті правової допомоги в сумі 6000,00 гривень згідно акту виконаних робіт від 03 листопада 2015 року та квитанції про оплату послуг адвоката.

Представник відповідача - Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.81,88), в судове засідання повторно не з'явився, як не надав і заперечень проти позову та доказів, які їх обґрунтовують, у зв'язку з чим суд ухвалив розглядати справу у відсутність представника відповідача по наявним у справі доказах, оскільки згідно положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правовомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов в межах заявлених позовних вимог підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно виданого 28 жовтня 2005 року Микільською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 належить на праві приватної власності будівля цеху підсобних промислів з прибудовою по АДРЕСА_1 (а.с.9).

21 листопада 2008 року сесія Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області за заявою ОСОБА_1 (а.с.43) прийняла рішення №10-30/5 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність громадянам», згідно якого позивачу було надано право на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.10), відповідно до якого ОСОБА_1 замовив технічну документацію щодо відведення земельної ділянки в натурі, отримав погоджений Акт встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачі на зберігання межових знаків без зазначення дати його складання, збірний кадастровий план суміжних землекористувачів та землевласників та інші документи, які було погоджено в тому числі Микільською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області, про що свідчать підписи Микільського сільського голови Копильцова В.М. та землевпорядника сільської ради Лисобик В.С. (а.с.17-29).

22 жовтня 2013 року сесією Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області було прийнято рішення № 13-22/VI «Про скасування частини деяких рішень Микільської сільської ради» (а.с.7), відповідно до якого було скасоване прийняте 21 листопада 2008 року рішення сесії сільської ради №10-30/5 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність громадянам» в частині таблиці Додаток 5 (№п/п2) стосовно ОСОБА_1 про надання йому дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки площа 0.60 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 у зв'язку з використанням ним свого права на безкоштовну передачу земельної ділянки у власність в межах норм безоплатно, визначених Земельним кодексом України та роз'яснено йому право звернення до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду(а.с.11).

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року, яке набрало законної сили 05 серпня 2014 року, у цивільній справі №192/907/14 було задоволено позов ОСОБА_1 до Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання незаконним рішень органу місцевого самоврядування з питань земельних відносин та визнано незаконним рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року №13-22/VI «Про скасування частини деяких рішень Микільської сільської ради» в частині скасування рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області №10-30/5 від 21 листопада 2008 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельних ділянок у власність громадянам» в частині таблиці Додаток 5 (№п/п2) стосовно ОСОБА_1, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 площа 0.60 га для ведення особистого селянського господарства, у зв'язку з використанням свого права на безкоштовну передачу земельної ділянки у власність в межах норм безоплатно, визначених Земельним кодексом України.

Таким чином, зазначені вище обставини було встановлено судовим рішенням, а тому не підлягають доказуванню у даній справі відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України, якою передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В той же час, в супереч прийнятому судовому рішенню сесією Микільською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області 29 січня 2015 року було прийнято рішення №15-31/VI «Про виконання рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року №13-22|VI» в частині визнання рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області №10-30/5 від 21 листопада 2008 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельних ділянок у власність громадянам» в частині таблиці Додаток 5 (№п/п2) стосовно ОСОБА_1, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 площа 0,60 га для ведення особистого селянського господарства таким, що втратило чинність у зв'язку з використанням свого права на безкоштовну передачу земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатно визначених Земельним кодексом України, тобто фактично припинила дію свого ж рішення щодо ОСОБА_1(а.с.16).

Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження сільських рад у галузі земельних відносин.

Відповідно до пунктів «б», «в» вказаної статті до повноважень сільських рад належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 7 даної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до положень п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В п.5 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. № 7-рп/2009 зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3), а органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до пункту 5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що рішенням сесії Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області 29 січня 2015 року було прийнято рішення №15-31/VI «Про виконання рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року №13-22|VI» в частині визнання рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області №10-30/5 від 21 листопада 2008 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельних ділянок у власність громадянам» в частині таблиці Додаток 5 (№п/п2) стосовно ОСОБА_1, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 площа 0,60 га для ведення особистого селянського господарства таким, що втратило чинність у зв'язку з використанням свого права на безкоштовну передачі земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатно визначених Земельним кодексом України, було фактично виконано не рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року, а припинено дію свого ж рішення №10-30/5 від 21 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1, що суперечить як зазначеному судовому рішенню, яке набрало законної сили та є відповідно до положень ч.1 ст.255 КАС України обов'язковим для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, так і діючому законодавству, припинивши своє попереднє рішення, відповідно до приписів якого виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Більш того, в прийнятому 21 листопада 2008 року рішенні сесії Микільської сільської ради Солонянского району Дніпропетровської області №10-30/5 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність громадянам», згідно якого позивачу ОСОБА_1 було надано право на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.10), строк його дії взагалі не зазначено, як не визначено і підстави чи обставини, від яких залежить припинення його дії.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що приймаючи рішення №15-31/VI від 29 січня 2015 року відповідач діяв поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельному кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог та може згідно ст.162 КАС України прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 6 000 гривень, які є витратами позивача по оплаті послуг з надання правової допомоги, то відповідно до вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 1218 гривень, а з 01 вересня 2015 року - 1378 гривень 00 копійок, тобто розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах не може перевищувати відповідно до 01 вересня 2015 року - 487 гривень 20 копійок, а з 01 вересня 2015 року - 551 гривні 20 копійок за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Судом встановлено, що представник позивача - адвокат Омелян О. О. був присутнім в судових засіданнях: 10 серпня 2015 року з 08 години 37 хвилин до 08 години 57 хвилин (а.с.49), 08 вересня 2015 року справа не розглядалась у зв'язку з відрядженням судді (а.с.55), 15 жовтня 2015 року - з 08 години 49 хвилин до 10 години 04 хвилин (а.с.79), в судовому засіданні 03 листопада з 13 години 25 хвилин до 14 години 50 хвилин (а.с.90-91), тобто всього 2 години 30 хвилин, а тому граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу з урахуванням акту виконання робіт від 03 листопада 2015 року (а.с.89) з урахуванням консультацій, вивчення та аналізу матеріалів справи, підготовки процесуальних документів, не може перевищувати сумі 5324 гривень 80 копійок, а у стягненні іншої частини витрат позивача на правову допомогу необхідно відмовити, оскільки ні позивачем, ні його представником - адвокатом Омелян О.О. не додано будь-яких доказів щодо прийняття участі адвоката у подачі до суду процесуальних документів та участі в судових засіданнях протягом 3 годин замість 2 годин 30 хвилин фактично.

У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог відповідно до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача також необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 73 гривні 08 копійок з місцевого бюджету в особі Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. № 7-рп/2009, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.10, 12, 13, 116, 118, 122, 123 Земельним кодексом України, Закон України «Про Державний бюджет на 2015 рік»; ст. ст.2, 10-12, 17-18, 69-72, 94, 105, 158, 159, 160, 162, 163, 256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення сесії сільської ради задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року №15-31/VI «Про виконання рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року №13-22|VI» в частині визнання рішення Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області №10-30/5 від 21 листопада 2008 року «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельних ділянок у власність громадянам» в частині таблиці Додаток 5 (№п/п2) стосовно ОСОБА_1, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 площа 0,60 га для ведення особистого селянського господарства таким, що втратило чинність у зв'язку з використанням свого права на безкоштовну передачі земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатно визначених Земельним кодексом України.

Стягнути з місцевого бюджету в особі Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок та на правову допомогу в сумі 5324 (п'ять тисяч триста двадцять чотири) гривень 80 копійок, відмовивши в задоволені решти вимог про стягнення витрат на правову допомогу.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 09 листопада 2015 року.

Головуючий: суддя