Ухвала суду № 53289055, 04.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2359/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Межевича М.В.

Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування рішення та вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Корюківська ОДПІ) про скасування рішень щодо застосування штрафних санкцій від 31.12.2014 р. №0008571700, №0008581700, №0008591700 та вимоги від 20.02.2015 р. №Ф-128-23.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ФОП ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно листа Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області від 19.08.2015 р. №02/3801 направленого до Корюківської ОДПІ та особового рахунку платника, копії яких міститься в матеріалах справи, позивач мав сплатити єдиний внесок в розмірі 4572,42 грн. за 2012 рік до 21.01.2013 р. Даний єдиний внесок було сплачено 07.03.2013 р., тому до позивача було застосовано штрафну санкцію та нараховано пеню в сумі 663,00 грн. Станом на 22.04.2013 р. сума заборгованості зі сплати єдиного внеску за І квартал 2013 року складала 1194,03 грн., та була сплачена позивачем 18.06.2013 р. та 27.06.2013 р. За не своєчасну сплату єдиного внеску до позивача була застосована штрафна санкція та нарахована пеня в розмірі 188,31 грн. ФОП ОСОБА_3 22.07.2013 р. сплатив розмір єдиного внеску за ІІ квартал 2013 року в розмірі 1194,03 грн., за рахунок яких було погашено заборгованість по штрафній санкції та пені, а решту зараховано до часткової сплати єдиного внеску за ІІ квартал 2013 року. Станом на 01.10.2013 р. позивач мав заборгованість в сумі 851,31 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) за рахунок сум, що надходять від платника даного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З даної норми права вбачається, що за рахунок сплачених коштів єдиного внеску за ІІ квартал 2013 року підлягала погашенню заборгованість позивача за попередній період, а решта підлягала зарахуванню за ІІ квартал 2013 року.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на 18.12.2014 р. позивач мав заборгованість в сумі 851,31 грн. (в т.ч. 663,00 грн. борг по єдиному внеску, 119,40 грн. - по штрафній санкції, 68,91 грн. - борг по пені), що підтверджується карткою особового рахунку платника фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, копія якої міститься в матеріалах справи.

Згідно картки обліку платника податків Корюківської ОДПІ, що також наявна в матеріалах справи, вказану суму боргу було погашено платником трьома платежами по 422,60 грн. - 20.10.2014 р., 19.11.2014 р. та 24.12.2014 р., на загальну суму 1 267,80 грн.

Відповідно до проведених платежів, Корюківською ОДПІ, на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 31.12.2014 р. за №0008571700, №0008581700 та №0008591700 були винесені рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за періоди:

- з 23.07.2013 р. до 20.10.2014 р. - штрафу 66,30 грн., пені 61,00 грн., всього 127,30 грн;

- з 26.07.2013 р. до 20.10.2014 р. - штрафу 11,94 грн., пені 10,63 грн., всього 22,57 грн;

- з 22.10.2013 р. до 24.12.2014 р.- штрафу 119,4 грн., пені 323,29 грн., всього 442,69 грн.

Згідно картки обліку платника податків Корюківської ОДПІ станом на 01.01.2015 р. по особовому рахунку позивача по платежу 71040000 рахувалася переплата з єдиного внеску в сумі 416,49 грн.

Крім того, відповідно до звіту нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 20.01.2015 р. позивачем було самостійно визначено суму єдиного внеску у розмірі 1267,95 грн.

З урахуванням переплати (416,49 грн.) станом на 21.01.2015 р. у позивача по платежу 71040000 виник борг з єдиного внеску в сумі 851,46 грн.

У зв'язку з непогашенням раніше нарахованих Корюківською ОДПІ штрафів та пені 23.01.2015 р. по картці особового рахунку було проведено штрафну санкцію у сумі 197,64 грн. та пеню у сумі 394,92 грн.

Отже, станом на 31.01.2015 р. по особовому рахунку позивача по платежу 71040000 рахувався борг з єдиного внеску в 1444,02 грн., з яких 851,46 грн. - сума боргу, 197,64 грн. - штраф, 394,92 грн. - пеня.

Відповідачем сформовано позивачу вимогу від 20.02.2015 р. №Ф-128-23 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 1444,02 грн. (з якої 851,46 грн. - сума боргу, 197,64 грн. - штраф, 394,92 грн. - пеня).

Пунктами 1.2 та 1.6 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено терміни «єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та «недоїмка», та встановлено, що платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначено статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а право органи доходів і зборів стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску, визначене пунктами 1.1, 1.7 статті 13 цього Закону.

Згідно пунктів 2, 3, 4 статті 25 цього Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, згідно п. 6.2, 6.4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. №455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 р. за №1622/24154 (далі - Інструкція), сума єдиного внеску, своєчасне не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та пунктами цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, в таких випадках: якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника фізичної особи). Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума сформованої відповідачем заборгованості є обґрунтованою та узгодженою.

Доказів, які б спростовували вірність формування такої заборгованості, зокрема щодо своєчасного внесення вказаних платежів, позивачем суду не надано, отже не спростовано зазначеного.

Посилання позивача на те, що в силу положень п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України вказані рішення та вимога підлягають скасуванню, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, рішення про результати розгляду скарги від 04.02.2015 р. №91/І/25-01-10-04-15 було направлено на адресу позивача: АДРЕСА_1, індекс 15300, - 04.02.2015 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення №1400028023776. Однак, вказаний лист було повернуто Укрпоштою, з довідкою за формою 20, "за закінченням терміну зберігання».

Згідно п.5.4 розділу V Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерств доходів і зборів України від 09.09.2013 р. №452, рішення вважається надісланим (врученим) скаржнику, який є фізичною особою, якщо її вручено особисто такій особі або її законному представнику чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання.

Тобто, рішення про результати розгляду скарги від 04.02.2015 р. №91/І/25-01-10-04-15, було направлено в межах 20-денного строку, встановленого Законом, та вважається належним чином врученим у разі його повернення за закінченням строку зберігання.

Колегія суддів зазначає, що посилання позивача щодо оскарження в подальшому вимоги про сплату боргу від 20.02.2015 р. №Ф-128-23 не має наслідком скасування рішень щодо застосування штрафних санкцій від 31.12.2014 р.

При цьому, вказану вимогу позивач оскаржив до Головного управління ДФС у Чернігівській області за вх. від 18.03.2015 р. №І/67, а відповідь надано листом від 08.04.2015 р. №303/І/25-01-10-0415, тобто з дотриманням строку.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Отже, рішення про застосування штрафних санкцій від 31.12.2014 р. №0008571700, №0008581700, №0008591700 та вимога від 20.02.2015 р. №Ф-128-23 є правомірними, тому не підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 р. апеляційну скаргу позивача залишено без руху та роз'яснено розмір та порядок сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Ухвалою від 20.10.2015 р. позивачу відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі. Станом на 04.11.2015 р. ФОП ОСОБА_3 не сплачено судовий збір, а тому він підлягає стягненню судом, в розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір", - 2009,70 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року - без змін.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2009,70 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 09.11.2015 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.