Постанова № 53288132, 30.10.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2015 р. м. Чернівці справа № 824/2069/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Анісімова О.В.,

секретаря судового засідання Мандрик І.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства " ДАК "Автомобільні дороги України", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 автомобільних доріг у Чернівецькій області про стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И В:

Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області (далі - позивач або ДФІ) звернулась до суду з адміністративним позовом у якому просить стягнути з дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач або ДП "Чернівецький облавтодор") збитки завдані міському бюджету внаслідок завищення вартості підрядних робіт в сумі 672260, 80 грн. або виконати відповідний обсяг робіт на вказану суму коштів.

Ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, від 15.10.2015 р. залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 автомобільних доріг у Чернівецькій області (далі - третя особа або ОСОБА_6 автодоріг).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ОСОБА_6 автодоріг, за результатами якої виявлено ряд фінансових порушень, які зафіксовані в акті ревізії від 26.06.2015 року №06-40/15. У звязку із зазначеним, ДФІ на адресу ОСОБА_6 автодоріг направлено вимоги про усунення виявлених ревізією порушень законодавства, згідно яких ОСОБА_6 автодоріг у т.ч. зобовязано стягнути з ДП "Чернівецький облавтодор" збитки завдані державному бюджету в сумі 672260,80 грн. або виконати відповідний обсяг робіт на вказану суму коштів. Оскільки ОСОБА_6 автодоріг не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства позивач, просить суд стягнути із ДП "Чернівецький облавтодор" збитки завдані державному бюджету внаслідок завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт в сумі 672260,80 грн. або виконати відповідний обсяг робіт на вказану суму коштів.

Відповідач позов визнав частково.

Третя особа вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, суду пояснили наступне.

Так, ДФІ у період з 23.03.2015 р. по 06.05.2015 р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ОСОБА_6 автодоріг за період з 01.07.2012 р. по 31.03.2015 р., якою виявлені чисельні порушення вимог законодавства України.

Крім цього, в рамках зазначеної вище ревізії ДФІ у період з 27.04.2015 р. по 19.06.2015 р. проведено зустрічну звірку з ДП "Чернівецький облавтодор" щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для зясування їх реальності та повноти відображення в обліку ОСОБА_6 автодоріг за період з 01.07.2012 р. по 31.03.2015 р., якою виявлені чисельні порушення вимог законодавства України.

А саме ДФІ проведено зустрічні звірки у 12 філіях ДП "Чернівецький облавтодор",з питань дотримання вимог чинного законодавства щодо включення витрат в акти виконаних робіт ф.№КБ-2в, під час яких встановлено, що в філіях „Чернівецька дорожньо-експлуатаційна дільниця", „Герцаївський райавтодор" „Глибоцький райавтодор", „Заставнівський райавтодор", „Кіцманський райавтодор" та "Кельменецький райавтодор", ДП „Чернівецький облавтодор" має місце порушення п.3.3.9 (ДБН Д.1.1-1-2000) Правил визначення вартості будівництва", затвердженого Наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174 (далі - Правила №174), ст.11 Закону України від 05.11.2009 р. №1704-VI Про будівельні норми (далі - Закон № 1704), а саме в розділі IX „Податки, збори, обов'язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не врахованих складовими вартості будівництва" та у складі вартості машино-годин будівельних машин та механізмів протягом 2013-2014 років включено витрати у вигляді податку за землю на загальну суму 672260,80 тис.грн.

Таким чином, внаслідок включення до витрат податок за землю протягом 2013-2014 років ДП "Чернівецький облавтодор" отримано дохід із порушенням чинного законодавства на загальну суму 672260,80 грн., що завдало збитки державному бюджету України.

У зв'язку із виявленим порушенням ДФІ на адресу ОСОБА_6 автодоріг спрямований лист від 21.07.2015 р., №24-06-14-14/4304 Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства в якому викладена вимога щодо стягнення з ДП "Чернівецький облавтодор" збитків в сумі 672260,80 грн.

Однак, ОСОБА_6 автодоріг не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, у звязку із чим позивач просить суд стягнути із ДП "Чернівецький облавтодор" збитки завдані державному бюджету внаслідок завищення вартості ремонтно-будівельних робіт в сумі 672260,80 грн. або виконати відповідний обсяг робіт на вказану суму коштів.

У зв'язку із викладеним просять суд позов задовольнити.

Представники відповідача суду пояснили наступне.

Так, заявлені позивачем позовні вимоги визнає частково, виходячи із наступного.

У відповідності до Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, які є підставою для нарахування податку на землю та які перевіряються податковими інспекторами при справлянні нарахування й сплати податків у філіях ДП "Чернівецький облавтодор", а саме Герцаївському райавтодору - землю надано у постійне користування для розміщення адміністративних та господарських будівель, Кіцманському райавтодору земельна ділянка надана для обслуговування під'їзної колії, Кельменецькому райавтодору - землю надано у постійне користування для обслуговування адмінприміщення, Чернівецькій ДЕД - землю надано у постійне користування для виробничих потреб.

Отже по вищезазначеним земельним ділянкам, земельний податок нарахований, сплачений до бюджету законно, а саме по Герцаївському райавтодору в сумі 2742, 00грн, по Кіцманському райавтодору в сумі 11987, 70 грн., по Кельменецькому райавтодору в сумі 3778,25 грн., по філії Чернівецька ДЕД на суму 366400,95 грн. по фактично відпрацьованих м/год. на 28452,60 грн.

Стосовно інших земельних ділянок, відповідач вважає, що не мав права включати до структури витрати плату на землю, а тому в сумі 108229,85 грн. позов визнає.

Також, представник відповідача вважає, що ДФІ не мало право проводити дану перевірку, так як до їх компетенції не входить перевірка податкових надходжень.

Представник третьої особи вважає позов не обґрунтованим, оскільки до компетенції ДФІ не входить перевірка податкових надходжень, тому перевірку вони не мали права проводити.

Розглянувши подані документи і матеріали суд встановив наступне.

Так, ДФІ у період з 23.03.2015 р. по 06.05.2015 р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ОСОБА_6 автодоріг за період з 01.07.2012 р. по 31.03.2015 р., якою виявлені чисельні порушення вимог законодавства України.

Крім цього, в рамках зазначеної вище ревізії ДФІ у період з 27.04.2015 р. по 19.06.2015 р. проведено зустрічну звірку ДП "Чернівецький облавтодор" щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для зясування їх реальності та повноти відображення в обліку ОСОБА_6 автодоріг за період з 01.07.2012 р. по 31.03.2015 р., якою виявлені чисельні порушення вимог законодавства України.

А саме ДФІ проведено зустрічні звірки у 12 філіях ДП "Чернівецький облавтодор", з питань дотримання вимог чинного законодавства щодо включення витрат в акти виконаних робіт ф.№КБ-2в, під час яких встановлено, що в філіях „Чернівецька дорожньо-експлуатаційна дільниця", „Герцаївський райавтодор" „Глибоцький райавтодор", „Заставнівський райавтодор", „Кіцманський райавтодор" та "Кельменецький райавтодор", ДП „Чернівецький облавтодор" мають місце порушення п.3.3.9 Правил №174, ст.11 Закону №1704, а саме в розділі IX „Податки, збори, обов'язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не врахованих складовими вартості будівництва" до складу вартості машино-годин будівельних машин та механізмів протягом 2013-2014 років включено витрати у вигляді податку за землю на загальну суму 672260,80 тис. грн.

Відповідно до висновку зустрічної звірки внаслідок отримання доходу із порушенням чинного законодавства ДП "Чернівецький облавтодор", державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 672260,80 грн.

Зустрічна звірка задокументована довідкою зустрічної звірки від 25.06.2015 р. № 06-41/226-з (далі - довідка).

У зв'язку із виявленими порушеннями ДФІ на адресу ОСОБА_6 автодоріг спрямована вимога від 21.07.2015 р., №24-06-14-14/4304 Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства (далі вимога) в якому викладена вимога щодо стягнення з ДП "Чернівецький облавтодор" збитків в сумі 672260,80 грн. або виконання відповідного обсягу робіт на вказану суму коштів.

ОСОБА_6 автодоріг не стягнено з ДП "Чернівецький облавтодор" збитків в сумі 672260,80 грн. щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Так, згідно Положення про Державну фінансову інспекцію України, затверджене Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення) ДФІ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 цього Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення ДФІ для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, ДФІ має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.7 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ(далі - Закон № 2939), згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як встановлено судом вище в ході зустрічних звірок ДФІ у відповідача, а саме в його філіях „Чернівецька дорожньо-експлуатаційна дільниця", „Герцаївський райавтодор" „Глибоцький райавтодор", „Заставнівський райавтодор", „Кіцманський райавтодор" та "Кельменецький райавтодор", ДП „Чернівецький облавтодор" виявлені порушення, суть яких полягала у тому, що до складу вартості машино-годин будівельних машин та механізмів протягом 2013-2014 років включено витрати у вигляді податку за землю на загальну суму 672260,80 тис., який не підлягає сплаті в силу положень пп. 283.1.4. п. 283.1 ст. 283 ПК України.

Згідно з п.3.2.7.3 ДБНД. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», п.6.8.1.СОУ 42.1-:37641918-050:2012 «Порядок визначення вартості капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування» та з п. 5.13.3 СОУ 42.1-37641918-085:2012 «Правила визначеннявартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, мостів та інших транспортних споруд» вартість машино-години власної будівельної техніки підрядника визначається на підставі ресурсних показників, які наведено в ресурсних кошторисних нормах експлуатації будівельних машин і механізмів, та відповідних поточних цін на них. До визначеної таким чином вартості машино-години додаються: амортизаційні відрахування; витрати на заміну частин, що швидко спрацьовуються; вартість матеріальних ресурсів на ремонт і технічне обслуговування та перебазування машин; інші витрати, пов'язані з експлуатацією та утриманням будівельних машин і механізмів, що враховуються в складі прямих витрат, а саме: амортизація будівель і споруд дільниць механізації та витрати на їх утримання і експлуатацію; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, податок на землю, що її зайнято дільницею механізації, збір за забруднення навколишнього природного середовища, плата й проведення періодичних оглядів вантажопідйомних механізмів в органах Держтехнагляду.

Зазначені витрати розраховуються з використанням ОСОБА_3 визначення вартості експлуатації власних будівельних машин і механізмів будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт.

Відповідно до п.3.1.4 ОСОБА_3 визначення вартості експлуатації власних будівельних машин і механізмів будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт податок на землю, що її займає база (дільниця) механізації, обчислюється в розрахунку на 1 машино-годину експлуатації виходячи із суми податку за попередній звітний період і сумарного нормативного середньорічного наробітку машино-годин ( усього парку будівельних машин і механізмів, що перебувають на базі (дільниці) механізації. ( згідно СОУ 37641918-022.1:2012. «Річні терміни експлуатації машин та механізмів для будівництва, реконструкції і ремонту. автомобільних доріг та мостів; СОУ 45.2-37641918-022.1:2012. Річні терміни експлуатації машин та механізмів для будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних доріг та мостів».

Отже, витрати на сплату податку на землю, можуть бути включені до складу вартості машино-годин будівельних машин.

Земельні відносини в України регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ (далі - ЗК України).

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які посвідчуються згідно зі статтею 126: Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме державними актами або договорами оренди землі. Використання землі в Україні є платним. Обєктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 ЗК України).

Відповідно до частини другої ст. 71 ЗК України до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщено споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

- паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди;

- майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу;

- будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;

- захисні насадження.

Проаналізувавши статтю, можна сказати, що йдеться про перелік споруд, які знаходяться на землях, розташованих за межами смуг відведення. При цьому до них віднесено виробничі бази.

Згідно пп. 14.1.238 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) споруди це земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Поняття земельного поліпшення визначено пп. 14.1.75 п. 14.1 ст. 14 ПК України, згідно з яким земельне поліпшення результати будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо).

Згідно з пп. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПК України будівлі земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.

Спорудами відповідно пп. 14.1.238 п. 14.1 ст. 14 ПК України є земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій, тобто будівлі та споруди це різні визначення.

Отже, земельний податок не сплачується за земельні ділянки під виробничими базами, які віднесені до споруд, що забезпечують функціонування автомобільних доріг загального користування, та належать дорожнім господарствам автомобільних доріг загального користування. При цьому слід враховувати рішення відповідного органу щодо надання земельної ділянки, в якому зазначається, для яких цілей її надано.

Судом встановлено, що ДП "Чернівецький облавтодор" має земельні ділянки на праві постійного користування, згідно з державними актами на право постійного користування землею.

Так, філіям ДП "Чернівецький облавтодор", а саме:

-Герцаївському райавтодору на підставі державного акту на право постійного користування землею від 23.01.1995 р. за №000103, надано землю у постійне користування в розмірі 0,93 га для розміщення адміністративних та господарських будівель;

- Кіцманському райавтодору згідно довідки №323 виданою виконавчим комітетом Вашківецької міської ради, надано землю у постійне користування в розмірі 0,93 га для розміщення адміністративних та господарських будівель для обслуговування підїзної колії;

-Кельменецькому райавтодору на підставі державного акту на право постійного користування землею від 13.04.2010 р., надано землю у постійне користування в розмірі 0,35 га для обслуговування адмінприміщення;

-Чернівецькому облавтодору (Чернівецька ДЕД) на підставі державного акту на право постійного користування землею від 12.06.1998 р. надано землю у постійне користування в розмірі 1,1912 га для виробничих потреб, на підставі державних актів на право постійного користування землею №№001532, 001490, 001489 надано землю у постійне користування в розмірі 0,4945 га, 0,97 га та 0,39 га для обслуговування дорожньо-ремонтного пункту ШЕД-696 (виробничі приміщення).

Відповідно до матеріалів справи до складу вартості машино-годин будівельних машин, які відображенні в актах ф.№КБ-2В включено земельний податок у розмірі 564030,95 грн., який нарахований за користування зазначеними вище земельними ділянками.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.287.4 ст.287 ПК України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно із п. 270.1.1 п. 270.1 статті 270 ПК України Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Так, пп. 283.1.4. п.283.1 ст.283 ПК України не сплачується податок за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

Отже, з огляду на вищевикладене, земельні ділянки, на яких розміщена адміністративно-виробнича база філії відносяться до земель дорожнього господарства, та відповідно до п.п.283.1.4 п.283.1 ст.283 ПК України за ці земельні ділянки земельний податок не сплачується.

Разом з цим, на зазначених вище земельних ділянках розміщенні будівлі, а тому пільга щодо не сплати податку за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування, яка передбачена п.п.283.1.4 п.283.1 ст.283 ПК України, у даному разі не застосовується, а тому відповідач зобовязаний його сплачувати.

При цьому суд зазначає, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.07.2014 р., у справі №824/2235/14-а за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» (Чернівецька ДЕД) про стягнення податкового боргу, визнано правомірним нарахування та сплата Чернівецькою ДЕД земельного податку, за користування зазначеними вище земельними ділянками.

Крім цього, дослідженням матеріалів справи встановлено, що до складу вартості машино-годин будівельних машин в актах ф.№КБ-2В включено суми земельного податку по Кіцманському райавтодору в розмірі 5215,50 грн., Глибоцькому райавтодору в розмірі 33447,60 грн., Кельменецькому райавтодору в розмірі 31470,55 грн., Заставнівському райавтодору в розмірі 9643, 20 грн., Чернівецькому облавтодору в розмірі 28453, 00 грн., а всього на суму 108229,85 грн.

Відповідно до пояснень представників сторін у справі, а також вивченням матеріалів справи встановлено, що на земельних ділянках, які перебувають в користуванні Кіцманського райавтодору, Глибоцького райавтодору, Кельменецького райавтодору, Заставнівського райавтодору, Чернівецького облавтодору (Чернівецька ДЕД) та по яким здійснено нарахування в розмірі 108229,85 грн., не розміщені будівлі, а розміщенні виключно споруди, а тому у даному разі необхідно застосувати податкову пільгу передбачену п.п.283.1.4 п.283.1 ст.283 ПК України.

По своїй правовій природі збитки є елементом господарського та цивільного права.

Так, відповідно до ч.ч.1,2 ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Слід відрізняти юридичні збитки від їх економічного аналогу, оскільки термін "збитки" застосовується і в економічному (господарському), і в цивільно-правовому (юридичному) значенні. При цьому збитки в економічному значенні розглядаються як більш широке поняття, оскільки вони включають не тільки власне юридичні збитки, але й інші майнові витрати, які виникли як в результаті дій самого господарюючого суб'єкта, так і в результаті сторонніх подій і дій третіх осіб. Загальна ознака збитків вбачається в тому, що вони являють собою грошовий вираз господарських диспропорцій, які проявляються у зменшенні майнових активів, збільшенні пасивів (зобов'язань), перевищенні витрат над доходами. Відмінності юридичних збитків від їх економічного аналогу полягають в тому, що юридичні збитки як правило є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи. Закон не містить вичерпного переліку такої поведінки, згадуються лише деякі з них: порушення господарського зобов'язання (яке розглядається як його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів, невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань, заподіяння шкоди тощо. Вимагати відшкодування збитків може тільки та особа, права або законні інтереси якої порушено. Види збитків, які підлягають відшкодуванню, передбачені в законодавчому порядку, тому саме юридичні збитки можуть бути відшкодовані за рахунок особи, яка їх спричинила, і їх відшкодування забезпечується державним примусом і виступає в якості міри цивільно-правової і господарсько-правової відповідальності.

Визначення розміру збитків не може ґрунтуватись на припущеннях.

У даному разі, згідно позиції ДФІ, порушені права ОСОБА_6 автодоріг, а тому відповідач зобовязаний відшкодувати заподіяні збитки, які виявленні ревізією ДФІ.

Разом з цим, у судовому засіданні представник ДП "Чернівецький облавтодор" суду пояснив, що дійсно безпідставно включив в акти ф.№КБ-2В витрати з плати за землю по земельним ділянкам, які перебувають в користуванні Кіцманськомго райавтодору в сумі 5215,50 грн., Глибоцького райавтодору в сумі 33447,60 грн., Кельменецького райавтодору в сумі 31470,55 грн., Заставнівського райавтодору в сумі 9643,20 грн., Чернівецького облавтодору (Чернівецька ДЕД) в сумі 28453, 00 грн., а отже визнає позов в цій частині.

При цьому суд зазначає, що у даному разі позиція відповідача ґрунтується на нормах матеріального права, які викладені судом вище.

На рахунок інших земельних ділянок, які перебувають в користуванні Герцаївського райавтодору в сумі 2742,00 грн., Кіцманського райавтодору в сумі 11987,70 грн., Кельменецького райавтодору в сумі 3778,25 грн., Чернівецького облавтодору в сумі 545523, 00 грн., витрати на сплату плати за землю включено до актів виконаних робіт ф.№КБ-2в правильно, з підстав які викладені судом вище, а отже в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Щодо позиції третьої особи по справі, згідно якої у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, оскільки ДФІ не уповноважена здійснювати перевірку надходжень до бюджету податків, суд зазначає, що під час проведення ревізії, яку суд дослідив у цій справі, посадові особи ДФІ не здійснювали перевірку на предмет правомірності сплати податків, а виключно досліджували структуру витрат, що зобовязані робити у силу своєї правової природи.

Згідно із ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення збитків завданих державному бюджету внаслідок завищення вартості підрядних робіт в сумі 672260,80 грн. або виконати відповідний обсяг робіт на вказану суму коштів необхідно задовольнити частково.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення збитків завданих державному бюджету внаслідок завищення вартості підрядних робіт в сумі 672260, 80 грн. або виконання відповідного обсягу робіт на вказану суму коштів - задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства " ДАК "Автомобільні дороги України" збитки завдані державному бюджету внаслідок завищення вартості підрядних робіт в сумі 108229 ( сто вісім тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 85 коп. або виконати відповідний обсяг робіт на вказану суму коштів.

У решті позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Анісімов

Постанова в повному обсязі складена 04 листопада 2015 р.