Постанова № 53282896, 04.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 р. Справа № 815/3520/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.,

- Кравченка К.В.

при секретарі - Аврамовій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Северин Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Северин Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії про:

- визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Северин Юрія Петровича щодо повідомлення про нікчемність договору №990413516 від 20.01.2015р. про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р.;

- зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Северин Юрія Петровича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "Імексбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору №990413516 від 20.01.2015р. про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р.;

- зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Одеського окружного адимінінстративного суду від 20 серпня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Під час апеляційного провадження відбулася заміна відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Северин Юрія Петровича, рішенням виконавчої дирекції Фонду №189 від 19 жовтня 2015 року змінено уповноважену особу Фонду , якій делегуються повноваження ліквідатора АТ "Імексбанк", на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Імексбанк" Гаджиєва Сергія Олександровича.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що 19.01.2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 складено Розписку, згідно якої ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_2 шість тисяч доларів США в рахунок виконання усної домовленості про укладення між ОСОБА_2 та ПАТ "Імексбанк" договору про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу від 20.01.2014р. та перерахуванні грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2 в сумі десять тисяч доларів США.

20.01.2015р. між ПАТ "ІМЕКСБАНК" та ОСОБА_6 (особа, що оформила вклад на користь вкладника), яка діє в інтересах ОСОБА_2 було укладено Договір №990413516 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р., за яким ПАТ "ІМЕКСБАНК" отримано від ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на вкладний (депозитний) рахунок, у тимчасове строкове користування - на строк до 23.04.2015 р., грошові кошти в сумі 10000 доларів США.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Меморіального валютного ордеру №20823 від 20.01.2015р. на рахунок ОСОБА_2 було перераховано грошові кошти у сумі 10000 доларів США (157722,08грн.) у зв'язку з закінченням терміну дії ДБВ №990413515.

26.01.2015 р. за наслідками розгляду пояснювальної записки Генерального департаменту банківського нагляду про віднесення Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних, та інформації, викладеної в доповідній записці Департаменту банківського нагляду від 26.01.2015р. №В/47-108/4250, складеної за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю АТ "ІМЕКСБАНК", Правлінням Національного банку України винесено Постанову №50 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", якою АТ "Імексбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

26.01.2015 р. на підставі Постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015р. №50 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", керуючись п.2 ч.5 ст.12, ст.34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Імексбанк", відповідно до п.п.1-3 якого з 27.01.2015року розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015р. по 26.04.2015р. включно. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Северин Юрія Петровича.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23.04.2015 року "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ІМЕКСБАНК" строк проведення тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк" та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26.05.2015року (включно).

27.05.2015 р. відповідно до п.2 ч.5 ст.12, ч.4 ст.44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з планом врегулювання Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (протокол засідання виконавчої дирекції від 26.03.2015р. №075/15), на підставі Постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015р. №330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб винесено Рішення "Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" №105, згідно з п.п.1,2 якого з 27.05.2015р. розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання. Призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27.05.2015р. по 26.05.2016 р. включно.

Також встановлено, що у травні 2015 р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Северин Юрієм Петровичем повідомлено позивача - ОСОБА_2 про те, що договір банківського вкладу від 20.01.2015 р. №990413516 може містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені п.7 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому виплати сум гарантованого відшкодування за всіма операціями зупинено.

Вважаючи протиправними зазначені дії відповідачів щодо невключення позивача до переліку та Загального реєстру вкладників та невідшкодування коштів за рахунок Фонду за вкладом, позивач звернулась до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду правомірно не включено позивача до переліку вкладників, і як наслідок, Фондом не включено позивача до загального реєстру вкладників і не відшкодовано кошти за рахунок Фонду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

ОСОБА_6 20.01.2015 року уклала договір №990413516 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 р. з ПАТ "ІМЕКСБАНК" за яким ПАТ "ІМЕКСБАНК" отримано від ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на вкладний (депозитний) рахунок, у сумі 10 000 доларів США на строк до 23.04.2015 р.

Згідно з меморіальним валютним ордером №20823 від 20.01.2015 р., на загальну суму 10 000 доларів США, платником зазначених коштів по договору № 990413515 є ОСОБА_6, яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_2

У відповідності до положень частини першої статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI(далі - Закон №4452-VI) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частина перша статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як встановлено судом першої інстанції, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" повідомлено ОСОБА_2 про те, що договір банківського вкладу від 20.01.2015р. №990413516 може містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені п.7 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому виплати сум гарантованого відшкодування за всіма операціями зупинено.

Суд першої інстанції, погоджуючись з доводами Уповноваженої особи Фонду, прийшов до висновку про нікчемність правочину, виходячи з наявності для цього визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"підстав, зокрема звернув увагу на ті, що визначені п. 7 ч. 3 ст. 38 вказаного Закону.

Колегія суддів вважає, що такий висновок не відповідає обставинам справи, а таке твердження відповідача є помилковим, про що правильно зазначив апелянт в обґрунтування позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Вичерпний перелік підстав за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, визначено частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

До таких віднесено: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

На думку судової колегії, відповідачами не надано і у матеріалах справи відсутні належні та допустимі у розумінні статті 70 КАС України докази на підтвердження того, що внаслідок укладання договору №990413516 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 р. з ПАТ "ІМЕКСБАНК", банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Так само колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави, наведені в п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за якими правочин є нікчемним, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, при цьому апеляційний суд виходить з такого, що в матеріалах справи не міститься доказів того, що умови договору банківського вкладу №990413516 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 р. з ПАТ "ІМЕКСБАНК" передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Вкладом, розміщеним на індивідуальній основі або на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайний, може вважатися лише вклад, який запропонований окремій особі на підставі, зокрема, окремих рішень Уповноважених осіб банку тощо, тобто такі умови не пропонуються публічно невизначеному колу осіб. У разі неприйняття банком будь-яких документів, у яких фіксуються пільги для певних клієнтів банку (відсутності доказів) такі умови договору не можна вважати індивідуальними.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановленазаконом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегіїю суддів не встановлено доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору №990413516 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 р. з ПАТ "ІМЕКСБАНК".

Отже, обставини щодо наявності визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав нікчемності правочину, не знайшли свого підтвердження, відповідачі належних та допустимих доказів щодо цього не надали.

Крім іншого, колегія суддів вважає нормативно необґрунтованими доводи про те, що кошти на рахунок позивача надходили внаслідок "дроблення рахунку іншого клієнта".

Також, на хибному розумінні норм законодавства зроблено висновок судом першої інстанції стосовно того, що з 15.01.2015 року всім філіям і відділенням AT "Імексбанк" було заборонено приймати депозитні вклади та/або здійснювати поповнення існуючих депозитних рахунків, оскільки саме 26.01.2015 р. Постановою Правління НБУ №50 ПАТ "Імексбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відтак, договір банківського вкладу був укаледний до визнання ПАТ "Імексбанк" неплатоспроможним, проте, наведеним обставинам судом першої інстанції надана не вірна юридична оцінка.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про правомірність дій Уповноваженої особи Фонду щодо не включення позивача до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Імексбанк".

Перевіривши фактичні обставини справи, колегією суддів на підставі наявних в матеріалах справи доказах встановлено, що згідно з меморіальним ордером банку №20823, ОСОБА_6 зі свого рахунку, відкритого в АТ "Імексбанк", було перераховано на рахунок ОСОБА_2, відкритий в АТ "Імексбанк", грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, що еквіваленто 157 722,08 грн., Банк отримувача АТ "Іменксбанк".

На квитанції міститься підпис уповноваженої особи банку, відтиск штампу з прізвищем особи банку.

Відповідно до п.2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 1 червня 2011 року №174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору позивачем були внесені, тоді як відповідачами доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились, надано не було.

Інших документів, які б свідчили про фактичне внесення особою коштів на депозитний рахунок, Закон не визначає.

Отже факт внесення коштів на рахунок ОСОБА_6, за договором №990413516 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 р. між АТ "Імексбанк", відповідачем не спростовано.

Крім іншого, колегія суддів вважає нормативно необґрунтованими доводи про те, що кошти на рахунок позивача надходили внаслідок "дроблення рахунку іншого клієнта".

Так, судом першої інстанції встановлено, що окрім ОСОБА_2, ОСОБА_6 зі свого рахунку, відкритого в АТ "Імексбанк", було перераховано грошові кошти на рахунки ОСОБА_8 - у сумі 157 722,08 грн., ОСОБА_9 - у сумі 157 722,08 грн., ОСОБА_10 - у сумі 157 722, 08грн., ОСОБА_11 - у сумі 157722,08 грн.

Відповідачами не наведено вимог чинного законодавства, які було порушено позивачем у зв'язку із цим, при цьому колегія суддів враховує, що відповідно до положень статті 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу, що умовами договору від 20.01.2015 р. №990413516 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. не визначено застережень щодо неможливості зарахування грошових коштів, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи.

Відтак, колегія суддів зазначає про безпідставність висновоків судів, що дана банківська операція, а саме перерахування ОСОБА_6 зі свого рахунку, відкритого в АТ "Імексбанк", грошових коштів у сумі 157 722,08 грн. на рахунок ОСОБА_2, відкритий в АТ "Імексбанк", є фіктивною, внаслідок "дроблення" свого вкладу розмір якого становив більше, ніж 200 000,00 грн. позивач набував гарантоване право на отримання коштів в сумі до 200000 грн. безпосередньо від Фонду та отримував перевагу перед іншими кредиторами Банку, що є порушенням п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, оскільки відповідачем не надано доказів того, що позивачем кошти фактично не вносились на рахунок за спірним договором, крім того, відповідачем не спростована наявність у позивача меморіального ордеру, який є доказом внесення на рахунок банку грошових коштів у розмірі 10 000 доларів США.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що Уповноваженою особою Фонду правомірно не включено позивача до переліку вкладників, і як наслідок Фондом не включено позивача до загального реєстру вкладників і не відшкодовано кошти за рахунок Фонду, оскільки такий висновок не відповідає обставинам справи.

За таких обставин, на думку апеляційного суду, позовні вимоги про зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Імексбанк" Гаджиєва Сергія Олександровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "Імексбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На думку судової колегії, задоволення вимог позивача в цій частині є належним і достатнім способом захисту прав позивача у межах спірних правовідносин.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Так, колегія суддів вважає за необхідне для захисту порушених прав позивача зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Імексбанк" Гаджиєва Сергія Олександровича включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором та зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "Імексбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів дійшла думки, що судом першої інстанції вірно встановлений характер спірних правовідносин, однак здійснена неналежна юридична оцінка обставин справи призвела до неналежного зясування дійсних парв і обов'язків сторін та невірно застосував норми матеріального права до їх вирішення, потягло за собою ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.За таких обставин судове рішення відповідно до вимог ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Гаджиєва Сергія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Імексбанк" Гаджиєва Сергія Олександровича подати до Фонду інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "Імексбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору №990413516 від 20.01.2015 р. про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 р.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Імексбанк" Гаджиєва Сергія Олександровича включити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2) до переліку вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "Імексбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко