Постанова № 53282163, 30.10.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2015 р. м. Чернівці справа № 824/2152/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спіжавки Г.Г.,

суддів Лелюка О.П.,

ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Григоряк У.С.,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача-1 ОСОБА_5,

представника відповідача-3 ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Земі-транс" до Державної фіскальної служби України, управління Державного казначейства у Герцаївському районі Головного управління Державного казначейства України у Чернівецькій області, Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецької області про визнання протиправними бездіяльності та стягнення коштів з бюджету, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство з іноземними інвестиціями "Земі-Транс" (далі - позивач, підприємство) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідача-1), Управління Державного казначейства України в Чернівецькій області (далі - відповідач-2), Новоселицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач-3) про визнання протиправними бездіяльності, стягнення заборгованості з податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в результаті господарської діяльності за липень та серпень 2010 року підприємство нарахувало суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 529826,00 грн. За наслідками перевірки достовірності такого нарахування відповідачем-3 було винесено податкове повідомлення-рішення №909/2300000182300/0, згідно якого підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 529826,00 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2010 р. у справі №2а-3496/10/2470 за позовом ПП "Земі-Транс" до Новоселицької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення №909/2300000182300/0 - його було скасовано. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011 року (що набрала законної сили) постанову Чернівецького окружного адміністративного суду залишено без змін. Позивач вважає, що орган податкової служби зобовязаний був діяти у відповідності з вимогами ч. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, що набрав чинності на момент винесення судового рішення. Тобто, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Однак, відповідач-3 підготував і подав до органів державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету з порушенням термінів, зазначених в п. 200.15 ст. 200 ПК України, що як стверджує позивач, є протиправною бездіяльністю.

Відповідачем-1 був сформований висновок та надано до казначейської служби України узагальнену інформацію №16, що 30.04.2015 р. була надіслана до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області з переліком платників податку та зазначених сум бюджетного відшкодування, в якому зазначено, що позивачу підлягає відшкодуванню ПДВ в сумі 529826,00 грн. Однак, відповідачем-1 відкликано узагальнену інформацію №16, що, як зазначає позивач, не передбачено чинним законодавством України. Окрім того, позивач вказує на те, що відповідачем-1 порушено вимоги пунктів 4.4 та 4.5 розділу 4 Наказу Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року №1236, яким визначений порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Як зазначає позивач, такі обставини надають підстави нарахувати на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість пеню, яка складає станом на день подання позовної заяви 282025,40 грн. з 03.05.2011 року, з урахуванням розмірів облікової ставки НБУ, встановлених Постановами НБУ.

Також, вважає, що у випадку задоволення позовних вимог, саме Управління Державного казначейства у Герцаївському районі Головного управління Державного казначейства України в Чернівецькій області буде зобовязане перераховувати на поточний рахунок позивача суму бюджетного відшкодування та суму стягнутої пені.

З наведених вище підстав, позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність посадовців Новоселицької обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області; визнати протиправною вимогу Державної фіскальної служби України від 06.05.2015 року №11157/5/99-99-15-01-01-16 про повернення без виконання узагальненої інформації №16; стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Земі-Транс" податку на додану вартість в сумі 529826,00 грн., суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 року шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок підприємства; за несвоєчасне відшкодування з бюджету податку на додану вартість в сумі в 529826,00 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Земі-Транс" пеню за період з 03.05.2011 р. по 28.08.2015 р. в сумі 282025,40 грн.

Відповідач-1 позов не визнав, в письмових запереченнях наданих суду пояснив, що вимога в частині, що стосується Державної фіскальної служби є помилковою, у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в суді.

Відповідач-2 надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що на даний час узагальнена інформація Державної фіскальної служби із визначеною сумою до відшкодування податку на додану вартість ПП з іноземними інвестиціями "Земі-Транс" в управлінні відсутня. Управління лише здійснює обслуговування державного бюджету згідно ст.48 Бюджетного кодексу України і є державним органом, відповідальним за забезпечення розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів.

Оскільки, як стверджує відповідач-2, Управління законних прав та інтересів позивача не порушувало, в задоволенні позову слід відмовити.

З письмових заперечень, наданих відповідачем-3 слідує, що ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.01.2015 року по справі №2а-3496/10/2470 отримано Новоселицькою ОДПІ 23.03.2015 року.

Наказом ДПС України від 06.11.2012 р. № 991 затверджено Регламент формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ у розрізі платників, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями у сумі 100,0 тис. грн., і більше. Відповідно до вимог Регламенту, опрацювання та узагальнення Інформації щодо можливих обсягів сум бюджетного відшкодування та передача до підрозділів обліку та звітності проводиться саме на 10-ий робочий день місяця.

До відділу обліку та звітності було направлено інформацію щодо можливих обсягів відшкодування. Відділом обліку сформовано Інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ коштами субєктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями у сумі 100,0 тис. грн. і більше та направлено 14.04.2015 до ГУ ДФС регіонального рівня.

Отже, стверджує відповідач-3, працівники Новоселицької ОДПІ у Чернівецькій області чітко діяли згідно наказу ДПС України від 06.11.2012р. № 991, що спростовує твердження позивача про їхню бездіяльність.

Щодо нарахованої пені відповідач-3 повідомив, що за касаційною скаргою Новоселицької ОДПІ було відкрито касаційне провадження по справі 2а-3496/10/2470, тобто процедура судового оскарження не була закінчена. Новоселицька ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області дізналась про закінчення процедури судового оскарження, отримавши ухвалу Вищого адміністративного суду України 23.03.2015 року.

Згідно Наказу ДПС України від 06.11.2012 року № 991 Новоселицька ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області подала висновки саме на 10-ий робочий день наступного місяця, який припадає на 14.04.2015.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Відповідач-2 в письмових запереченнях, наданих суду просив справу розглядати без участі їхнього представника.

Представник відповідача-3 наполягав на безпідставності позову та відмові в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, вважає, що позов слід задовольнити частково з урахуванням викладеного нижче.

Суд встановив, що приватне підприємство з іноземними інвестиціями "Земі-Транс" подало до Новоселицької ОДПІ податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010 року, де заявлено до перерахування на розрахунковий рахунок бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 529826,00 грн., а також заяву про відшкодування ПДВ.

За наслідками подання вказаних документів податковим органом було проведено перевірку та винесено податкове повідомлення-рішення №909/2300000182300/0, згідно якого підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 529826,00 грн.

За наслідками розгляду позову, поданого до Чернівецького окружного адміністративного суду приватним підприємством з іноземними інвестиціями "Земі-Транс" до Новоселицької МДПІ - податкове повідомлення-рішення №909/2300000182300/0 - скасовано постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі 2а-3496/10/2470. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 28.01.2015 року.

Тобто, процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення №909/2300000182300/0 закінчилася 28.01.2015 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення таких розрахунків регулюється ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок (п.200.17 ст. 200 ПК України).

Згідно п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (п. 200.23 ст. 200 ПК України).

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності посадовців Новоселицької ОДПІ слід зазначити наступне.

Наказом ДПС України від 06.11.2012 р. № 991 затверджено Регламент формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ у розрізі платників, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями у сумі 100,0 тис. грн., і більше. Відповідно до вимог Регламенту, опрацювання та узагальнення інформації щодо можливих обсягів сум бюджетного відшкодування та передача до підрозділів обліку та звітності проводиться на 10-ий робочий день місяця.

На виконання вимог Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування в умовах дії Податкового кодексу, відповідачем-3 до відділу обліку та звітності було направлено інформацію щодо можливих обсягів відшкодування.

Відділом обліку сформовано інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ коштами субєктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями у сумі 100,0 тис. грн. і більше та направлено 14.04.2015 до ГУ ДФС у Чернівецькій області.

З наведеного слідує, що відповідач-3 в цій частині не попустив протиправної бездіяльності, натомість вчинив дії у відповідності до Наказу ДПС №991. Тому, суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Позаяк, судом встановлено, що висновок із зазначенням суми податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а саме Управління ДК у Герцаївському районі в порушення п. 200.15 ст. 200 ПК України - відповідачем-3 у визначений строк не подано. Вказане дає підстави позивачу нарахувати пеню за невідшкодування суми податку протягом строку, визначеного ст. 200 ПК України.

Суд звертає увагу на те, що податковими органами не ставилось під сумнів та не спростовувалось право позивача на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 529826,00 грн.

Тому, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 529826,00 грн.

Однак, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в частині стягнення за період з 11.02.2015 р. по 28.08.2015 р.

Так, суд встановив, що процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення №909/2300000182300/0 закінчилася 28.01.2015 року.

Як вже зазначалось, пунктом 200.15 статті 200 ПК України визначено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пункту 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 39 від 17.01.2011 року органи казначейської служби на місцях на підставі вище вказаних висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом п'яти операційних днів.

Починаючи з 29.01.2015 року протягом 5-ти робочих днів (31 січня та 1 лютого 2015 року вихідні дні) по 03.02.2015 року включно, відповідач-3 повинен був забезпечити орган казначейської служби висновком на відшкодування та узагальненою інформацією, яка б включала в себе такий висновок. В свою чергу, орган казначейської служби починаючи з дня наступного після отримання висновку, тобто з 04.02.2015 року протягом 5-ти операційних днів, з урахуванням того, що 7-8 лютого 2015 року вихідні дні, включно по 10.02.2015 року, повинен був відшкодувати суму ПДВ на рахунок позивача.

Таким чином, нарахування пені правомірно здійснювати починаючи з 11.02.2015 року.

Так, з урахуванням облікових ставок НБУ, встановлених постановою НБУ №81 від 04.02.2015 р. (19,5% річних, або 0,07% в день) та постановою НБУ №154 від 02.03.2015р. (30% річних, або 0,1% в день) пеня за 169 дні - становить 85725,85грн.

З приводу позовної вимоги щодо визнання протиправною вимоги ДФС України від 06.05.2015 р. №11157/5/99-99-15-01-01-16 про повернення без виконання узагальненої інформації №16 суд звертає увагу на наступне.

Листом від 06.05.2015 р. №11157/5/99-99-15-01-01-16 ДФС України повідомило Державну казначейську службу України про те, що Міністерством фінансів України визначено бюджетний розпис на відшкодування ПДВ у квітні 2015 року у розмірі 4 617,2 млн. грн. При цьому фактично відшкодовано 4 428,3млн. грн. податку на додану вартість. В зв'язку з цим ДФС України просило узагальнену інформацію №16 щодо (визначених у висновках) обсягів бюджетного відшкодування ПДВ повернути без виконання.

Позаяк, суд приходить до висновку про те, що вказана вимога, оформлена листом ДФС України від 06.05.2015 р. №11157/5/99-99-15-01-01-16 є обґрунтована, а тому відсутні підстави для її скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем доведено правомірність його вимоги щодо бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 529826,00 грн., порушення Новоселицькою ОДПІ строку щодо порядку здійснення бюджетного відшкодування з ПДВ та нарахування пені за таке порушення.

Водночас, суд не знайшов підстав для визнання протиправною вимоги ДФС України від 06.05.2015 р. №11157/5/99-99-15-01-01-16 та ознак протиправної бездіяльності з боку посадовців Новоселицької ОДПІ.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд, в свою чергу задовольняє позов в частині двох вимог майнового характеру, відмовляє - в задоволенні немайнових вимог.

Таким чином, позивачу слід повернути з Державного бюджету України судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1610,84 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Земі-Транс" податку на додану вартість в сумі 529826,00 грн., суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 року шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок підприємства.

3. За несвоєчасне відшкодування з бюджету податку на додану вартість в сумі в 529826,00 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Земі-Транс" пеню в сумі 85725,85грн.

4. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1610,84 грн.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий Г.Г. Спіжавка

Судді О.П. Лелюк

ОСОБА_1

Постанова в повному обсязі складена 04 листопада 2015 року.