Постанова № 53281570, 06.11.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2015 р. Справа № 809/4130/15

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Черепій П.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання розрахунків протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

23.09.2015 року Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (надалі – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (надалі – відповідач) про визнання розрахунків протиправними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з моменту набрання чинності Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не є загальнообов’язковим платежем, а тому вимоги відповідача щодо їх сплати, викладені в оскаржуваному повідомленні від 24.03.2015 року за № 441/04, є протиправними. З дня набрання чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску, а тому вважає, що відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вказаним Законом до складу єдиного внеску не віднесено. Крім того, управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську порушено строки надсилання оскаржуваного повідомлення, визначені пунктами 6.4 і 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України за №21-1 від 19.12.2003 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, наведених ним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі. Щодо задоволення адміністративного позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні, що долучене до матеріалів справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухання свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатніх доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представників сторін та в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що управлінням ПФУ в м. Івано-Франківську повідомленням № 441/04 від 24.03.2015 року надіслано позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та повідомлено про необхідність щомісячно перераховувати до пенсійного фонду зазначену у повідомлені суму фактичних витрат на виплату та доставку даних пенсій, яке ним отримано 02.04.2015 року. (а.с. 8).

Згідно вказаного повідомлення місячний розмір відшкодування, починаючи з 01.03.2015 року складає за Списком № 1 – 72528,64 грн., за Списком № 2 – 28104,75 грн., сплата за попередні періоди станом на 01.03.2015 року згідно розрахунків, що надійшли з відділів призначення пенсій органів ПФУ по Списку № 1 – 145,19 грн. та по Списку № 2 – 13240,48 грн.

Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі – Закон) визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону ( ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Постановою Пенсійного фонду України за № 21-1 від 19.12.2003 року, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121, затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція).

Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6 вказаної Інструкції встановлено обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У відповідності до пункту 6.4, 6.5 вказаної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пункт 6.8. Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

П. 6.9 Інструкції, передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Отже, обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи пенсійного фонду, які також повідомляють про зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування. Відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, відшкодовується тими підприємствами, на яких цей стаж було відпрацьовано. Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Підприємство може звертатись до управління ПФ з метою узгодження таких витрат на відшкодування.

Таким чином, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на відповідача, позивач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених відповідачем. При цьому, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються відповідачем.

Як наслідок, відповідач на виконання вимог вказаних нормативно-правових актів правомірно, у вказаний законом строк надіслав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до підпункту “а”, “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що, управлінням ПФУ у м. Івано-Франківську правомірно надіслано ПрАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" повідомлення за № 441/04 від 24.03.2015 року щодо сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, такі дії відповідача правомірні, вчинені в межах та спосіб передбачений чинним законодавством.

Безпідставним є посилання позивача на ту обставину, що з моменту набрання чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не є загальнообов'язковим платежем і обов'язку відшкодування вказаних витрат не встановлено. Відшкодування вказаних витрат регулюється та здійснюється відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, які на момент виникнення даних спірних правовідносин, є чинними, та не суперечить Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, а позов таким що не підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Черепій П.М.