Ухвала суду № 53275445, 29.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/2269/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі № 826/8941/14 за позовом ТОВ "Дієса" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання дій протиправними, скасування постанови, - ВСТАНОВИЛА:ТОВ "Дієса" звернулось в суд з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, в якому просило: визнати дії посадових осіб Інспекції при проведенні позапланової перевірки магазину ТОВ «Дієса» за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 19, протиправними; скасувати постанову №74 від 14.05.2014 р. про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф 52 522,83 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання дій протиправними, скасування постанови - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2014 року та прийнято нову про задоволення позовних вимог. Визнано дії посадових осіб Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області при проведенні позапланової перевірки магазину ТОВ «Дієса» за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 19 протиправними. Скасовано постанову №74 від 14 травня 2014 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф 52 522,83 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Херсонській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 02 грудня 2013 року по 12 грудня 2013 року на підставі згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 26 листопада 2013 року № 03/7-11207-2013 та наказу №169 від 27 листопада 2013 року, направлення від 02 грудня 2013 року №00000625, відповідно до статті 5, 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Інспекцією була проведена позапланова перевірка магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 19, з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №00000504 від 02 грудня 2013 року перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів (надалі - акт перевірки №00000504), в якому зафіксовано порушення Позивачем вимог статті 14 та статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п.16, п.2 гл.4 та п.5 гл.5 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року №104 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2007 року за №1257/14524 (надалі - Правила №104) та п.4 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №506 (надалі - Порядок №506), а саме: до продажу пропонувалися товари без необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про назву товару, дату виготовлення; відомості найменування та адресу виробника, інформацію про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Крім того, на час проведення перевірки документи про якість та безпеку на товар не надано.

За результатами розгляду справи Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області винесено постанову про накладення штрафних санкцій від 14 травня 2014 року № 74, якою накладено на ТОВ "Дієса" штраф у розмірі 52 522,83 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із здійсненням ТОВ «Дієса» реалізації продукції без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, враховуючи відсутність підстав для висновку про незаконність проведення відповідачем перевірки, а тому оскаржувана постанова №74 про накладення штрафу в розмірі 52 522,83 грн. є правомірною та не підлягає скасуванню.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26 листопада 2013 року №405/01-01 не могло бути підставою для проведення перевірки господарської діяльності магазинів «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» по всім регіонам України, а тому позапланова перевірка Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області магазину ТОВ «Дієса» за адресою вул. Миколаївське шосе, 19, м. Херсон є безпідставною, а постанова про накладення штрафу №74, прийнята в результаті такої перевірки - неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №877 орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

В той же час, приписами Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 р. визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п.7 вищевказаного Положення, а також п.1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09.11.2011 р. (надалі - Положення №206), Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Положенням №206 зафіксовано основні завдання Держспоживінспекції України, до яких віднесено здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.

Водночас, в пп.6.1 п.6 Положення №206 передбачено, що Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, а також здійснювати державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності відповідно до повноважень, визначених Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Разом із тим, згідно із ч.3 ст.4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється у формі планових та позапланових заходів.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Як встановлено судами, з акту перевірки №00000504 вбачається, що підставою для проведення Інспекцією перевірки ТОВ «Дієса» стало звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва №405/01-01 від 26.11.2013 р. про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства до Держспоживінспекції України, яка опісля надала згоду від 26.11.2013 року №03/7-11207-2013 на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Відповідачу.

При цьому, з огляду на направлення Інспекції від 02.12.2013 р. №00000625 судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка ТОВ «Дієса» була здійснена з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, що відповідає викладеній вимозі у зверненні Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що Інспекція, отримавши згоду Держспоживінспекції України за зверненням Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва, правомірно провела позапланову перевірку ТОВ «Дієса», а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження позивача про допущення відповідачем грубого порушення норм законодавства щодо проведення такої перевірки є необґрунтованим та безпідставним.

Поряд із цим, відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості, а саме: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Разом із тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, безпідставними є посилання позивача на те, що про факт неповного та необ'єктивного здійснення державного нагляду (контролю) посадовими особами Інспекції при проведенні перевірки свідчить дата складання акту перевірки №00000504 (02.12.2013 р.), що не є останнім днем проведення відповідного заходу - 12.12.2013 р., оскільки, як вбачається з акту перевірки №00000504, він був складений у присутності директора ТОВ «Дієса» ОСОБА_4, посада якого та факт наявності в останнього відповідних повноважень діяти від імені позивача останнім не заперечувалося.

Крім того, згідно із запису посадової особи Інспекції в акті перевірки №00000504 ОСОБА_4 від заперечень, зауважень та пояснень відмовився, а тому, у зв'язку із відсутністю відповідних зауважень (заперечень) щодо дати та порядку складання Акту перевірки судом вірно не взято до уваги вказані посилання позивача.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, факт складання акту перевірки №00000504 саме 02.12.2013 р., а не 12.12.2012 р., тобто не в останній день перевірки ТОВ «Дієса», не тягнуть за собою факт недійсності встановлених під час перевірки фактичних даних. За своєю правовою природою акт перевірки є лише засобом документування результатів такої перевірки та не спричиняє правових наслідків для позивача.

Колегія суддів звертає увагу на лист Верховного Суду України від 01.05.2012 року «Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду справ про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС України за 2010-2011 рр.».

Відповідно, у п.10 даного Листа зазначено, що за змістом ст.. 5,6,7,10 Закону України від 5 квітня 2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»порушення органом державного контролю (нагляду) вимог цього Закону щодо оформлення та надання суб'єкту господарювання повідомлення (направлення) про перевірку та посвідчення на здійснення перевірки є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі невикористання суб'єктом господарювання цього права такі порушення не є безумовною підставою для скасування рішення органу державного контролю (нагляду), прийнятого на наслідками проведених заходів (Постанова Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року №21-130а11).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування Постанови №74 колегія суддів зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, є Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII.

У ч.1 ст.6 Закону №1023 встановлено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до п.1, п.2 та п.13 ч.1 ст.26 Закону №1023 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені ст.23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Поряд із цим, згідно із п.7 ч.1 ст.23 Закону №1023 у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом із тим, зі змісту оскаржуваної Постанови №74 судом встановлено, що підставою для її винесення стало порушення ТОВ «Дієса» ст.8 та ст.15 Закону №1023, а саме: у 45 найменувань реалізованої позивачем продукції відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про товари.

В той же час, згідно із ч.4 ст.8 Закону №1023 продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов'язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені ч.1 і ч.3 цієї статті. За ненадання такої інформації встановлюється відповідальність згідно із ст.15 і ст.23 цього Закону.

Разом із тим, у ч.1 ст.15 Закону №1023 встановлено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 61) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону №1023 інформація, передбачена ч.1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Крім того, Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. №104 (надалі - Правила №104) регламентується порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продажу непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначаються вимоги щодо дотримання прав споживачів стосовно належної якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування.

Пунктами 10 та 14 Правил №104 встановлено, що до подання товарів у торговельний (демонстраційний) зал працівники суб'єкта господарювання проводять підготовку товарів до продажу (розпакування, перевірка цілісності індивідуальної упаковки, пломб підприємства-виробника, наявності маркувальних даних і якості, чищення, прасування, перевірка наявності інструкцій з експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплектність виробів, перевірка роботи в дії тощо). У торговельному (демонстраційному) залі мають бути виставлені наявні в суб'єкта господарювання товари або їх зразки в повному асортименті. Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.

Здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари; дані про основні властивості товару; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування (п.16 Правил №104).

Поряд із цим, Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. №506 (надалі - Порядок), визначає відносини між споживачами, які придбавають технічно складні побутові товари для власних побутових потреб, та їх виробниками, продавцями і виконавцями робіт з гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів.

Відповідно до п.8 Порядку №506 експлуатаційні документи повинні відповідати ГОСТу 2.601-95 «Эксплуатационные документы» і вимогам цього Порядку. На товари іноземного походження, що ввозяться в Україну, експлуатаційні документи повинні бути виконані державною мовою та мовою держави походження товару.

В той же час, як вбачається з Акту перевірки №00000504, Позивачем до реалізації пропонувалися товари забезпечені цінниками з позначенням роздрібних цін без необхідної, доступної, достовірної, повної та своєчасної інформації про товар, зокрема: жодним способом (у маркуванні, супровідних та експлуатаційних документах, засобами дистанційного зв'язку) не забезпечено доведення до споживача інформації про найменування та назву товаровиробника, його місцезнаходження, дату виготовлення, відомості про умови ефективного використання та зберігання, гарантійні зобов'язання виробника (виконавця), правила та умови ефективного і безпечного використання технічно складної побутової техніки, строк придатності (термін служби). На час перевірки Позивачем у повному обсязі не були надані документи про якість та безпеку на реалізуємий товар.

Судами встановлено, що відповідно розділу ІV «Припис» Акту перевірки №00000504 позивача зобов'язано усунути вказані вище порушення, зокрема: надати документи про якість та безпеку, прибуткові накладні на товари, зазначені в дод.7 п.1-45, та повідомити письмово Інспекцію про виконання вимог припису до розгляду матеріалів справи (до 25.12.2013 р.).

Однак, ТОВ «Дієса» не було представлено до Інспекції необхідних документів, пояснень, довідок на спростування викладених в акті перевірки №00000504 висновків відповідача.

Водночас, судом першої інстанції вірно зазначено, що надані позивачем до суду копії декларацій про відповідність, які за твердженнями останнього, вказують на наявність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, яка була об'єктом перевірки, не спростовують висновків Інспекції, зроблених під час перевірки ТОВ «Дієса», оскільки не дають підстав стверджувати, що дані факти існували під час проведення посадовими особами Інспекції позапланової перевірки, результати якої оскаржуються.

З огляду на вищевказане, у зв'язку із здійсненням ТОВ «Дієса» реалізації продукції без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, враховуючи відсутність підстав для висновку про незаконність проведення відповідачем перевірки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність застосування до позивача оскаржуваною Постановою №74 штрафу в розмірі 52 522,83 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року - скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2014 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: