Рішення № 53275069, 05.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/9873/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Маринченко М.М

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/14429/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Пилипчук В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №269/П/05/2007-840 від 24.10.2007 року в розмірі 42527,81 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.11.2011 року становить 339244,34 грн. та судові витрати в сумі 2823 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25 вересня 2015 року заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року, відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції не взяв до уваги що, підписуючи договір від 24.10.2007 року, вона, як поручитель, не знала про свій обов'язок відповідати солідарно перед кредитором за не виконання боржником свого зобов'язання за кредитним договором, оскільки банком не було роз'яснено поручителю його права та обов'язки. Тобто, має місце помилка поручителя щодо обставин, які мають істотне значення для вчинення правочину. Крім того, вона, як відповідач у справі, не була повідомлена належним чином про день та час розгляду судом заяви про перегляд заочного рішення, так як суд 1-ї інстанції жодної судової повістки на її адресу не направляв, що позбавило її можливості надати суду свої пояснення та докази, які мають істотне значення для розгляду справи. Також, просить суд апеляційної інстанції врахувати положення ст.609 ЦК України щодо припинення грошового зобов'язання у зв'язку з ліквідацією Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра».

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія судів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Надра», ОСОБА_4 (позичальник) та ОСОБА_3 (поручителем) було укладено договір Автопакет №269/П/05/2007-840, відповідно до умов якого, банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 26083,17 доларів США, зі сплатою 14,85%річних, на строк до 24.10.2014 року.

Правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Надра» є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра».

14 листопада 2011 року Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» на адресу ОСОБА_3 було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором №269/П/05/2007-840 від 24 жовтня 2007 року на загальну суму 42 527,81долар США.

Відповідач свої обов'язки за договором кредиту належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості, а тому позивач звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості по договору в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги та, стягуючи солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №269/П/05/2007-840 від 24.10.2007 року в розмірі 42527,81 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.11.2011 року становить 339 244,34 грн., суд 1-ї інстанції посилався на те, що відповідачі, як боржник та поручитель, свої зобов'язання за кредитним договором №269/П/05/2007-840 від 24 жовтня 2007 року не виконують, а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів на в повній мірі відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Підпунктами 2.2.1, 2.2.2 кредитного договору №269/П/05/2007-840 від 24 жовтня 2007 року встановлено, що позичальник повертає кредит та сплачує банку відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок в розмірі 500 доларів США щомісячно до 18 числа поточного місяця.

Згідно з п.5.1 вказаного договору у випадку прострочення виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, позичальнику сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

ОСОБА_4 свої обов'язки за кредитним договором №269/П/05/2007-840 від 24 жовтня 2007 року належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості.

Станом на 01.11.2011 року заборгованість за кредитним договором №269/П/05/2007-840 від 24 жовтня 2007 року становить 42527,81 доларів США, що станом на 01.11.2011 року еквівалентно 339 244,34 грн., в тому числі: 25 543,11 доларів США, що еквівалентно 203 757,39 грн.. - заборгованість за кредитом, 14009,22 доларів США, що еквівалентно 11 751,51 грн. - заборгованість за відсотками, 2975,48 доларів США, що еквівалентно 23735,44 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту.

Відповідно до вимог ст.554 ЦК України, в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема, відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки факт не виконання відповідачем ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору №269/П/05/2007-840 від 24 жовтня 2007 року достовірно встановлений, то суд першої інстанції обґрунтовано стягнув солідарно з відповідачів, як з боржника та поручителя, на користь позивача заборгованості в розмірі 42527,81 доларів США 18 центів, що за курсом НБУ станом на 01.11.2011 року становить 339244,34 грн.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом 1-ї інстанції норм процесуального права, які полягають у не повідомленні відповідача про розгляд заяви про перегляд заочного рішення, що позбавило його можливості прибути в судове засідання, колегія суддів вважає безпідставними, так як вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та наявних в справі доказах.

З матеріалів вбачається, що заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року судом 1-ї інстанції було призначено до розгляду на 25 вересня 2015 року об 11год.30хв.

24 вересня 2015 року на адресу Оболонського районного суду міста Києва від ОСОБА_4 надійшла заява про відкладення розгляду заяви про перегляд заочного рішення на іншу дату, у зв'язку з складними сімейними обставинами, внаслідок різкого погіршення здоров'я представника ОСОБА_4

Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_3 була повідомлено про дату та час розгляду заяви про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року.

Крім того, розгляд справи у відсутності відповідача, відповідно до вимог ЦПК України, не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду. До апеляційної скарги відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження доводів про неповноту дослідження доказів у зв'язку з розглядом справи у відсутності ОСОБА_4 та на спростування висновків суду.

Не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду 1-ї інстанції доводи апеляційної скарги, про те, що має місце помилка поручителя щодо обставин, які мають істотне значення для вчинення правочину, оскільки, підписуючи договір від 24.10.2007 року поручитель ОСОБА_3 не знала про свій обов'язок відповідати солідарно перед кредитором за не виконання боржником свого зобов'язання за кредитним договором, банком не було роз'яснено поручителю про його права та обов'язки, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а частинами 1, 4 ст.60 ЦПК встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції апелянт не надав належних та допустимих доказів на підтвердження даних доводів. ОСОБА_3 до суду з позовом про визнання недійсним договору поруки, з підстав вчинення правочину під впливом помилки, не зверталась.

Твердження апелянта про те, що на підставі ст.609 ЦК України зобов'язання відповідачів перед позивачем є припиненими у зв'язку з ліквідацією Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

05.06.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

Отже, на даний час Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» перебуває на стадії ліквідації, яку на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про ліквідацію даного баку відсутній, як і відсутній запис Національного банку України у Державному реєстрі банків про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра».

За наведених обставин, правових підстав вважати, що зобов'язання відповідачів перед позивачем припинилися на підставі ст.609 ЦК України, немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене судом з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставини, що мають значення для справи, а викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд повно та об'єктивно встановив дійсні обставини справи, дослідив надані сторонами докази, дав їм вірну правову оцінку та ухвалив рішення у відповідності з вимогами матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду 1-ї інстанції також не спростовують.

Проте, вирішивши правильно спір по суті, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права при вирішенні питання про розподіл судових витрат, стягнувши понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 2823 грн. солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, так як стаття 88 ЦПК України не передбачає солідарного стягнення судових витрат.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З платіжного доручення №29 від 21.12.2011 року вбачається, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 2823 грн., спір вирішено на користь позивача, позов задоволено в повному обсязі, а тому судові витрати, понесені позивачем, повинні бути відшкодовані відповідачами в рівних частках.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року вчастині стягнення понесених позивачем судових витрат солідарно з відповідачів підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з кожного з відповідачів на користь позивача понесених ним судових витрат в розмірі 1411,50 грн. з кожного, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.88, 303, 307, 309, 313. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» судових витрат в сумі 2823 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50 гривень.

В іншій частині заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: