Рішення № 53275020, 04.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Антонова Н.В.

№ 22-ц/796/14607/2015 Доповідач: Шебуєва В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

при секретарі Троц В.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Шевченка ДмитраІгоровича, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Державного підприємства «Центр громадської безпеки 112», на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Центр громадської безпеки 112» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року задоволено позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Центр громадської безпеки 112» (далі - ДП «Центр громадської безпеки 112») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнуто з ДП «Центр громадської безпеки 112» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки здійснення розрахунку при звільненні в розмірі 11 681,60 грн.

Стягнуто з ДП «Центр громадської безпеки 112» в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі представник ДП «Центр громадської безпеки 112» просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову ОСОБА_2 Стягнути з ДП «Центр громадської безпеки 112» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 2336,32 грн. Посилається на порушення норм процесуального права та неналежну оцінку наявним в матеріалах справи доказам. Вважає, що суд неправильно визначив суму, яка підлягає стягненню на користь позивачки. Зараховані на рахунок ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6632,45 грн. є переказом на карткові рахунки матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів ФСС за лютий 2015 року. ОСОБА_2 була звільнена з роботи 12 лютого 2015 року. При перерахуванні коштів головним бухгалтером підприємства було допущено помилку в частині визначення призначення платежу «зарахування ЗП за 2-гу половину березня 2015». З наданої ОСОБА_2 виписки вбачається, що датою транзакції спірного платежу є 18 березня 2015 року; Деталі транзакції «Зарахування на рахунок клієнта; #184036468#; Зарахування ЗП за 2-гу половину березня 2015»; Сума - 6 632.45; Дата - 19/03/15; Сума - 6 632,45. Виписка з рахунку ДП «ЦГБ 112» № 26043300744758 за 19 березня 2015 року містить відомості про фактичне списання коштів у сумі 8 953,37 грн. з рахунку ДП «ЦГБ 112» на зарплатний рахунок Ощадного банку України (№ 2909791431133) для перерахування клієнтам за призначенням (6632,45 грн. - на рахунок ОСОБА_2, 2320,92 грн. - на рахунок НОМЕР_1.). У виписці також зазначено правильне призначення коштів «Перерахування матеріального забезпечення застрахованим особам на карткові рахунки за рахунок коштів ФСС згідно заявки-розрахунку за лютий 2015 року». Виписка з рахунку Ощадного банку України № 2909791431133 за 19 березня 2015 року свідчить вже про подальший рух коштів того ж дня на рахунок позивачки (НОМЕР_2). Ознайомившись із Розрахунковим листком за лютий 2015 отриманий позивачкою також можна дійти висновку, що сума у розмірі 6 632,45 грн. зазначена саме як борг за ФСС на кінець місяця.

В апеляційній інстанції представник ДП «Центр громадської безпеки 112» підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом від 24-к від 27 січня 2013 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу до ДП «Центр громадської безпеки 112» на посаду начальника планово-економічного відділу.

Наказом №7-к/тр від 12 лютого 2015 року ОСОБА_2 звільнено з займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату (а. с. 8).

В день звільнення ДП «Центр громадської безпеки 112» з ОСОБА_2 не було здійснено з розрахунку. Посилаючись на те, що всі належні їй суми від підприємства були виплачені лише 18 березня 2015 року ОСОБА_2, 29 квітня 2015 року звернулася до суду з позовом до ДП «Центр громадської безпеки 112» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 11 681,60 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Встановлені ст. 117 КЗпП України заходи визначаються як один із видів відповідальності власника (підприємства) перед працівником, підставою такої відповідальності відповідно до зазначеної норми є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.

Установивши, що ДП «Центр громадської безпеки 112» не було здійснено повного розрахунку з ОСОБА_2 в день її звільнення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ДП «Центр громадської безпеки 112» на користь позивачки середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися визначеним судом першої інстанції з періодом нарахування середнього заробітку.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції суд виходив з періоду затримки розрахунку при звільненні з 12 лютого 2015 року по 18 березня 2015 року.

Обґрунтовуючи свої право на отримання середнього заробітку за даний період ОСОБА_2 надала суду копію витягу по картковому рахунку. З даного витягу вбачається, що по звільненню на її рахунок було проведено декілька виплат:

дата транзакції: 16 лютого 2015 року, деталі транзакції: зарахування зарплати на картрахунок, сума: 8714,60 грн., дата: 16 лютого 2015 року;

дата транзакції: 27 лютого 2015 року, деталі транзакції: зарахування зарплати на картрахунок, сума: 1568,13 грн., дата: 27 лютого 2015 року;

дата транзакції: 18 березня 2015 року, деталі транзакції: зарахування ЗП за 2-гу половину березня 2015, сума: 6632,45 грн., дата: 19 березня 2015 року;

дата транзакції: 26 березня 2015 року, деталі транзакції: зарахування лікарняних за рахунок ФФС 01.2015, сума: 3127,12 грн., дата: 26 березня 2015 року (а. с. 23).

Суд відхилив посилання представника ДП «Центр громадської безпеки 112» на те, що зараховані на рахунок позивачки кошти ( дата транзакції: 18 березня 2015 року, деталі транзакції: зарахування ЗП за 2-гу половину березня 2015, сума: 6632,45 грн., дата: 19 березня 2015 року) є перерахованими позивачці коштами за рахунок Фонду соціального страхування України . Суд виходив з того, що вказані кошти зараховані на рахунок підприємства лише 19 березня 2015 року, а відповідно до витягу по картковому рахунку позивачки грошові кошти від ДП «Центр громадської безпеки 112» надійшли саме 18 березня 2015 року. Доказів помилкового зарахування вказаних коштів ДП «Центр громадської безпеки 112» не надано.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 була звільнена з роботи 12 лютого 2015 року.

З Виписки з рахунку ДП «Центр громадської безпеки 112» № 26043300744758 за 19 березня 2015 року, зведеної відомості сум для зарахування на картрахунки, вбачається, що зараховані на рахунок позивачки 6632,45 грн. є коштами, які перерахованими Фондом соціального страхування України (а. с. 77, 78).

Як вбачається з витягу по рахунку ОСОБА_2 в графі платежу в сумі 6632,45 грн. дата транзакції зазначена 18 березня 2015 року, деталі транзакції - зарахування ЗП за 2-гу половину березня 2015; дата здійснення операції - 19 березня 2015 року, що співпадає із датою перерахування коштів Фондом соціального страхування України на рахунок ДП «Центр громадської безпеки 112».

З розрахункового листка за лютий 2015 року ОСОБА_2 також вбачається, що 6632,45 грн. є боргом Фонду соціального страхування України на кінець місяця (а. с. 20).

Суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним документам та безпідставно відхилив посилання представника ДП «Центр громадської безпеки 112», що зараховані 19 березня 2015 року на рахунок ОСОБА_2 6632,45 грн. є коштами, перерахованими позивачці за рахунок Фонду соціального страхування України.

Як пояснив представник ДП «Центр громадської безпеки 112» при перерахуванні вказаних коштів бухгалтером підприємства було допущено помилку в зазначенні призначення платежу: «зарахування ЗП за 2-гу половину березня 2015».

Відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком не виробництві, здійснюється за рахунок роботодавця. Починаючи з шостого дня непрацездатності страхувальник здійснює виплату відповідного матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування України лише після надходження суми коштів, зазначеної в заяві-розрахунку, на окремий рахунок. Фінансування страхувальниками-роботодавцями матеріального забезпечення застрахованим особам з шостого дня тимчасової непрацездатності за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням (погашенням цих витрат) Фондом Законом не передбачено.

Оскільки суми матеріального забезпечення з шостого дня тимчасової непрацездатності застрахована особа отримує від Фонду і за рахунок коштів Фонду, то в даному випадку порушення ст.116 КЗпП України відповідачем відсутнє.

З витягу по рахунку ОСОБА_2 вбачається, що належні від ДП «Центр громадської безпеки 112» суми були отримані нею в повному обсязі 27 лютого 2015 року. Відтак, саме по цей день має здійснюватися розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку згідно з ст. 117 КЗпП України.

Судом встановлено та це не оспорювали сторони по справі, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить 333,76 грн. Відтак, сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню з ДП «Центр громадської безпеки 112» на користь ОСОБА_2 з розрахунку кількості робочих днів за період затримки становить: 3671,36 грн. (333,76 х 11).

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача, підлягає зміні розмір судового збору. Відповідно до ст. 88 ЦПК України з Державного підприємства «Центр громадської безпеки 112» підлягає стягненню в дохід держави 76,56 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Шевченка Дмитра Ігоровича, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Державного підприємства «Центр громадської безпеки 112», задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року змінити в частині визначення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню з Державного підприємства «Центр громадської безпеки 112» на користь ОСОБА_2 та суми судового збору, яка підлягає стягненню з Державного підприємства «Центр громадської безпеки 112» в дохід держави.

Стягнути з Державного підприємства «Центр громадської безпеки 112» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки здійснення розрахунку при звільненні в розмірі 3671,36 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Центр громадської безпеки 112» в дохід держави 76,56 грн. судового збору.

В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді