Рішення № 53271722, 02.11.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 652/177/15-ц Головуючий в І інстанції: Дригваль В.М. Справа №22-ц/791/2884/2015 Доповідач: Вейтас І.В. Категорія: 25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року листопада місяця 02 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Вейтас І.В.Суддів:Цуканової І.В. Склярської І.В.При секретарі:Сікорі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Високопільськогорайонного суду Херсонської області від 17 вересня 2015 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкодив порядку регресу,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2015 року відкрите акціонерне товариство національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі за текстом ВАТ НАСК «Оранта») звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 27.11.2009 року між ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_5 був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №ВС/6385162 третього типу, предметом якого було страхування транспортного засобу «Nisan Primera», державний номер НОМЕР_1. 15 березня 2010 року близько 11:30 години, в м.Нова Каховка Херсонської області за участю відповідача, який керував вказаним автомобілем, сталась ДТП. Постановою Високопільського районного суду Херсонської області від 03 червня 2010 року, ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

22 лютого 2012 року Господарським судом м.Києва за позовом ПАТ «Просто-Страхування» до ВАТ НАСК «Оранта», про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), було винесено рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ПАТ «Просто-Страхування» 24990 гривень. Вказане рішення виконане ВАТ НАСК «Оранта». Позивач, посилаючись на те, що відповідач у встановлений законом строк не повідомив страховика про ДТП вважає, що має право на відшкодування коштів сплачених страхувальнику ПАТ «Просто-Страхування» в порядку регресу. Просить суд стягнути з ОСОБА_5 24990 гривень страхового відшкодування, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 249,90 гривень.

Рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 17 вересня 2015 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ВАТ НАСК «Оранта» в порядку відшкодування регресних вимог 24990 гривень та 249,90 гривень витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_5 в апеляційній скарзі вказує, що показами свідків, допитаних під час розгляду справи судом першої інстанції, доведено, що він повідомляв НАСК «Оранта» про транспортну пригоду, однак суд безпідставно не взяв до уваги дані докази. Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що під час розгляду справи Господарським судом м.Києва НАСК «Оранта» визнала свої зобов'язання по відшкодуванню шкоди ПАТ «Просто-страхування». Також піддає сумніву виконання НАСК «Оранта» рішення суду про стягнення коштів на користь ПАТ «Просто-страхування». Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити та стягнути з позивача судові витрати, пов'язані зі апеляційним оскарженням.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Представники ВАТ НАСК «Оранта» до судового засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що згідно полісу № ВС/6385162 ОСОБА_5 26 листопада 2009 року застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ВАТ НАСК «Оранта», забезпечений транспортний засіб - NISSAN PRIMERA номерний знак НОМЕР_1 (а.с.5).

15 березня 2010 року ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом NISSAN PRIMERA номерний знак НОМЕР_1 в м.Нова Каховка Херсонської області допустив порушення правил дорожнього руху та скоїв ДТП за участю транспортного засобу Volkswgaen д/н НОМЕР_2. Постановою Високопілького районного суду Херсонської області ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.10).

Рішенням Господарського суду м.Києва від 22 лютого 2012 року стягнуто з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ПАТ «ПРОСТО-страхування» 24990 гривень страхового відшкодування, сплаченого страховиком ПАТ «ПРОСТО-страхування» страхувальнику - власнику транспортного засобу Volkswgaen д/н НОМЕР_2 (в межах ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну одному потерпілому за вирахуванням франшизи) (а.с.7-9). Як слідує зі змісту вказаного рішення ВАТ НАСК «Оранта» позов визнавало частково в межах ліміту відповідальності страховика, передбаченого страховим полісом.

Рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 07 березня 2013 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПРОСТО-страхування» 5162,96 гривень (різниця між здійсненою ПАТ «ПРОСТО-страхування» страховою виплатою та стягнутих з ВАТ НАСК «Оранта» рішенням Господарського суду коштів). (а.с.21,22).

Відповідно до підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент скоєння ДТП) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Під час розгляду справи судом першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які пояснили суду, що ОСОБА_5 повідомляв страхового агента ВАТ НАСК «Оранта» про дорожньо-транспортну пригоду та наступного дня після ДТП писав заяву у офісі страхової компанії. Суд в своєму рішенні не навів підстав чому не взяв до уваги покази даних свідків, як доказ факту повідомлення відповідачем страховика. Підстав недовіряти показам даних свідків матеріали справи не містять.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, повідомити страховика про ДТП, установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Оскільки судом встановлено, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється: він зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сам позивач його визнав, сплативши страхове відшкодування, тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі повинно базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 6-284цс15).

Отже судом першої інстанції неправильно застосовані положення підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33, підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що призвело до неправильного вирішення спору.

Доводи апеляційної скарги є юридично обґрунтованими, заслуговують на увагу, в зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 33,38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та керуючись ст.ст.303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 17 вересня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_5 відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору в сумі 274,89 гривень.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом

Копія рішення оформлена 09 листопада 2015 року

Рішення набирало законної сили 02 листопада 2015 року

Суддя: І.В. Вейтас

Секретар судового засідання: О.В. Сікора