Вирок № 53262851, 30.10.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

30.10.2015

Справа №639/8712/15-к

Провадження №1-кп/639/474/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Кіся Д.П., за участю секретаря Мельнікової А.В., сторін кримінального провадження: прокурора Лазарєва А.А., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/8712/15-к (в ЄРДР №12015220500001598 від 01.09.2015 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, холостого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

31.08.2015 року, приблизно о 23 годині 27 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані наркотичного спяніння, направляючись по вул. Добролюбова, поблизу будинку № 20 м. Харкова, помітив раніше незнайому йому ОСОБА_2, яка тримала в руці мобільний телефон моделі «Prestigio Multiphone 5453 DUO» чорного кольору, а на шиї у неї були прикраси із золота.

Саме в той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння майном останньої.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_1 спочатку прослідував за ОСОБА_2 і наздогнав її біля будинку № 20 по вул. Добролюбова в м. Харкові. Потім він, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення і умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя ОСОБА_2, використовуючи фізичну перевагу, зненацька наніс їй приблизно 4-5 ударів руками по голові і вихопив у неї з правої руки мобільний телефон «Prestigio Multiphone 5453 DUO» чорного кольору, вартістю 1707 гривень. Надалі ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії, зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюжок 585 проби, вагою 14,2 грама, вартістю 6241 гривню 46 коп. та золотий хрестик 585 проби, вагою 3,4 грама, вартістю 1494 гривні 43 коп.

Після цього ОСОБА_1, звернувши на свою користь майно ОСОБА_2, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 9442 гривні 89 коп.

Крім того, в результаті грабіжницького нападу ОСОБА_1, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілої ОСОБА_2, остання отримала тілесні ушкодження у вигляді синця на голові та садна на правій руці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1, передбачена ч. 2 ст. 186 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, та пояснив як скоїв його при вищезазначених обставинах. Висновки судово-медичної експертизи №4108-ая/15 від 03.09.2015 року стосовно встановлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та висновки судово-товарознавчої експертизи № 4042 від 16.09.2015 рокущодо вартості викраденого у ОСОБА_2 майна ОСОБА_1не оспорював.

ОСОБА_1вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримав і прокурор та потерпіла ОСОБА_2

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження всіх доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо розяснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують його особу.

Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що його вина в обсязі предявленого обвинувачення (ст. 337 КПК України), є доведеною. Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він є інвалідом 3-ої групи з дитинства; в силу ст. 89 КК України не судимий; холостий; не працює; має постійне місце проживання та реєстрації; за місцем проживання характеризується задовільно; не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра згідно отриманих на запит слідчого відповідей, проте, у період з 15.09.2015 року по 22.09.2015 року пройшов стаціонарне лікування в 3-му наркологічному відділені КЗОЗ «Харківська обласна клінічна наркологічна лікарня» з діагнозом синдром відмови від опіатів.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані наркотичного сп'яніння.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

При цьому, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості скоєного ОСОБА_1 злочину, який є корисливим умисним тяжким; того, що ОСОБА_1 не судимий лише в силу ст. 89 КК України, але раніше притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема двічі був засуджений за скоєння умисних злочинів зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, а тому суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1, попередження скоєння ним нових злочинів, та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому є неможливе без його ізоляції від суспільства.

Водночас, враховуючи стан здоровя обвинуваченого наявність 3-ої групи інвалідності з дитинства, щире каяття обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у розмірі нижньої межі санкції ч. 2 ст. 186 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_1 на відшкодування завданої матеріальної шкоди суми у розмірі 1000,00 грн. був визнаним ОСОБА_1, а тому підлягає задоволенню.

Стосовно позову ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, оціненої нею у 100 000,00 грн., то суд зазначає таке.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнавав, що його діями було заподіяно потерпілій моральну шкоду, оцінити розмірі якої він не зміг.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у: фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, та у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній та юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до вимог п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд приймає до уваги, що потерпіла ОСОБА_2 зазнала моральних переживань через скоєння щодо неї злочину, в тому числі протиправне заволодіння належного їй майна, позбавлення її можливості розпоряджатися цим майном, а також через завдання шкоди її здоровю діями обвинуваченого, тому суд приходить до висновку, що діями ОСОБА_1 потерпілій спричинено моральну шкоду.

Водночас, виходячи з принципів розумності і справедливості (ст. 3, ч. 3 ст. 23 ЦК України), а також враховуючи характер та ступінь тяжкості спричинених тілесних ушкоджень, суд вважає, що вимоги потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди підлягає сума у розмірі 10 000,00 грн.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати згідно ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Початок строку відбування ОСОБА_1 покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.), а на відшкодування моральної шкоди - суму у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.).

У задоволенні позову ОСОБА_2 в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-мобільний телефон «Prestigio Multiphone 5453 DUO», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 повернути (вважати повернутим) власнику ОСОБА_2;

-диск 16х DVD-R Data 16 GB| VIDEO 120 min; сім-картки «МТС» 470302283996, 8938001470302283996, 180302573292 (а.с. 49, 54) зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати в сумі 245 (двісті сорок пять) грн. 52 коп. на залучення експертів стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілій.

Суддя Д.П. Кісь