Вирок № 53262846, 09.11.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7930/15-к 1-кп/639/424/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

секретаря Кузнецова М.І.,

прокурора Сагуна М.О.,

захисника - адвоката Лисенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, на підставі ст.89 КК України не засудженого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_2 24 червня 2015 року, приблизно о 16 годині, перебував поблизу супермаркету АТБ, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 106, де помітив раніше незнайому йому ОСОБА_3, у якої на шиї був золотий ланцюжок.

Після чого ОСОБА_2, маючи злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, підійшов ззаду до ОСОБА_3 та використовуючи момент, коли остання, нічого не підозрюючи, нахилилась до своєї сумки, зненацька для потерпілої правою рукою зірвав з її шиї золотий ланцюжок, вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №3276 від 04.08.2015р., - 4453, 70 грн., після чого з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що 24 червня 2015 року, приблизно о 16 годині, він перебував поблизу супермаркету АТБ, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 106, був нетверезий, оскільки відмічав день народження дитини співмешканки та помітив раніше незнайому йому жінку, яка продавала овочі, у якої на шиї був золотий ланцюжок.

Після чого він, підійшов ззаду до цієї жінки та коли вона нахилилась до своєї сумки, правою рукою зірвав з її шиї золотий ланцюжок, після чого побіг звідти. Потерпіла почала кричати, бігла за ним, через що він викинув зірваний ним ланцюжок у газон, після чого був зупинений громадянами, які передали його міліції.

До працівників міліції претензій не має, у скоєному щиро кається, злочини вчинив через скрутне матеріальне становище, оскільки не міг знайти роботу. Цивільні позов потерпілої про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, судові витрати, визнає в повному обсягу.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила в судовому засіданні, що 24 червня 2015 року, приблизно о 16 годині, вона перебувала поблизу супермаркету АТБ, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 106, де продавала овочі. Позаду неї, у проході, вона бачила незнайомого парня, як вона дізналась пізніше ОСОБА_2 Через деякий час, коли вона нахилилась до своєї сумки, цей хлопець рукою зірвав з її шиї золотий ланцюжок, після чого побіг звідти. Вона почала кричати, бігла за ним, та його зупинили громадяни, які передали його міліції. ОСОБА_2 сказав, що викинув її ланцюжок у газон. Вона шукала ланцюжок разом із співпрацівниками міліції, але на знайшла його. Цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальних збитків у сумі 4453 гривні 70 коп., вартості золотого ланцюжка та моральної шкоди в сумі 20 000 гривень, та сплати коштів за юридичну допомогу в сумі 350 гривень, підтримує в повному обсягу. У разі якщо заподіяна шкода буде їй компенсована обвинуваченим чи його рідними, просить суд не призначати ОСОБА_2 покарання пов'язане із позбавленням волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2, потерпіла та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, як обвинувачений так і потерпіла не наполягають на дослідженні всіх доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, з урахуванням думки прокурора, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, вивченням матеріалів справи в частині, яка характеризує особу обвинуваченого, доказів щодо цивільного позову потерпілої та судових витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Обставиною, яка пом'якшує покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному злочині.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він із середньою освітою, не одружений, раніше судимий 02.08.2012 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.4 ст.296 КК України до 4 років позбавлення волі, від відбування покарання звільнений на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком на 2 роки, судимість погашена у встановленому законом порядку, не одружений, не працює, має постійне місце мешкання в м.Харкові, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на теперішній час з 25.08.2015 року проходить курс реабілітації у Благодійному Фонді «Незалежність - Харків», став на шлях виправлення, характеризується позитивно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, те, що ним скоєно злочин середньої тяжкості, дані про його особу, обставину, яка пом'якшує його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_2 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_2, те, що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставини, яка пом'якшує його покарання, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 в ході досудового та судового слідства не обирався,

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та коштів витрачених на надання юридичної допомоги підлягають повному задоволенню з урахуванням представлених суду доказів, а саме: висновку експерта про вартість викраденого майна, документів щодо витрат на юридичні послуги та позиції обвинуваченого, яка пов'язана із повним визнанням позовних вимог потерпілої.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди підлягає повному задоволенню з урахуванням перенесеного потерпілою стресу, пов'язаного із протиправними діями обвинуваченого, проходження останньою курсу лікування, після перенесеного стресу, який суд оцінює у 20000 гривень.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

Речових доказів по справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 2 (двох) років, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків,, моральної шкоди та витрат на юридичну допомогу задовольнити в повному обсягу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальних збитків - 4453 гривні 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди - 20000 гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування витрат на юридичні послуги - 350 гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі - 61 гривня 38 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин