Рішення № 53261373, 04.11.2015, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/1617/15-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

04.11.2015 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представника ОСОБА_1,

розглянуву відкритому судовомузасіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долинські обєднані мережі» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за надані послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинські обєднані мережі» (далі ТОВ «ДОМ») звернулось до суду з цим позовом, посилаючись на те, що надає послуги з теплопостачання багатоповерхових житлових будинків у м. Долинській Долинського району Кіровоградської області.

Відносини між теплопостачальною організацією та споживачами регулюються ЖК України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

З жовтня 2014 року по квітень 2015 року сума боргу за надані послуги з теплопостачання становить 3236,21 грн.

До початку розгляду справи по суті, позивач ТОВ «ДОМ» збільшило позовні вимоги, просило стягнути з ОСОБА_2 776,94 грн інфляційних втрат та 51,98 грн 3 % річних.

У судовому засіданні представник позивача ТОВ «ДОМ» за довіреністю ОСОБА_1, позов підтримала за обставин зазначених у ньому, попросила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав.

Так як відповідач, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності у судове засідання не зявився, суд уважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобовязані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Долинської міської ради Кіровоградської області від 19 вересня 2007 року № 306, вирішено визначити ТОВ «ДОМ» виконавцем послуг з теплопостачання у м. Долинській Долинського району Кіровоградської області (а. с. 9).

Відповідач у справі ОСОБА_2 є володільцем житла за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач ТОВ «ДОМ» забезпечувало теплопостачанням мешканців будинку № 94 по вулиці Новій у м. Долинській Долинського району Кіровоградської області.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюютьсяЗаконом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зіст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

П. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3ст. 20 цього Законуобов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

За змістом п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 68 ЖК України споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За змістом п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. N 45) (Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (назва у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2009 р. N 5) власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний, зокрема укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, зокрема обовязок споживача теплової енергії додержуватись вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 (далі Правила № 630), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до вищезазначеного можливо зробити висновок, що споживач теплової енергії зобовязаний укласти з відповідною теплопостачальною організацією договір про надання конкретних житлово-комунальних послуг, здійснювати оплату їх надання не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. При цьому відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами № 630, в яких з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Згідно з п. 26 Правил № 630 відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі,коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання»схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до п. 25 Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі - Порядок № 4), затвердженогонаказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4,з урахуванням змін, що внесенінаказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169(далі - Наказ № 169), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Крім того, Наказом № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Разом із тим, згідно із ч. 2ст. 383 ЦК Українивласник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних умов і правил експлуатації будинку.

Відповідно до вищезазначеного слід дійти висновку, що при самовільному відключенні від мереж теплопостачання правовідносини споживача та організації, що надає послуги з теплопостачання не припиняються, а відтак споживач зобовязуваний здійснювати оплату таких послуг відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють такі правовідносини.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 650 від 6 червня 2014 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2014 року за N 667/25444 (в редакції постанови № 899 від 11 липня 2014 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 липня 2014 року за N 834/25611), вартість тарифу на теплопостачання для ТОВ «ДОМ» становила 9,61 грн за 1 квадратний метр.

За змістом постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 146 від 17 жовтня 2014 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2014 року за N 1376/26153, вартість тарифу на теплопостачання для ТОВ «ДОМ» становила 9,61 грн за 1 квадратний метр.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У порушення вищезазначених правових приписів, відповідач ОСОБА_2 у період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року допустив заборгованість за надані послуги в розмірі 3236,21 грн (а. с. 10).

Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами з надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

До вищезазначеного висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові, у справі № 6-68-цс12 від 20 червня 2012 року.

Відповідно до зазначеного, з відповідача у справі ОСОБА_2 підлягає стягненню 776,94 грн інфляційних втрат та 51,98 грн 3 % річних, нарахованих за кожен платіж окремо з моменту виникнення обовязку його сплати.

Отже, позовні вимог ТОВ «ДОМ» є обґрунтовані та відповідно підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем ТОВ «ДОМ» у цій справі понесено судові витрати, що складаються із судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 243,60 грн, що підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», ст. 68 ЖК України, ст. ст. 253, 256-258, 261, 264, 267, 509, 625, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 57-62, 64, 79, 88, 212-215, 218, 224-228, 294 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Долинські обєднані мережі» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за надані послуги з теплопостачання.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Долинські обєднані мережі» (ідентифікаційний код 35182733) заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з жовтня 2014 по квітень 2015 року в розмірі 3236,21 грн, 776,94 грн інфляційних втрат, 51,98 грн три проценти річних, 243,60 грн сплаченого судового збору, а всього 4308,73 грн (чотири тисячі триста вісім гривень 73 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 9 листопада 2015 року.

Суддя Долинського районного суду ОСОБА_3