Вирок № 53254989, 09.11.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.11.2015

Справа № 320/6220/15-к

(1-КП/320/533/15)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«09» листопада 2015 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суду Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі: Левандовської О.М.,Прозоровій Т.О.

за участю прокурора - Довгань М.А.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників обвинувачених - адвокатів Ненашевої Я.В., Яцуренко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014080140006052 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, холостого, з середньою освітою, який не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 25 квітня 2008 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік;

- 22 лютого 2010 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців;

- 15 серпня 2011 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 05 червня 2014 року по відбуттю строку покарання, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.ч. 2,3 КК України;

ОСОБА_2, (відомості про РНОКПП відсутні), ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Москва Російської Федерації, громадянина України, холостого, з середньою освітою, який не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 25 жовтня 2010 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 3 КК України до штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн.;

- 15 серпня 2011 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; Звільнений 25 липня 2014 року по відбуттю строку покарання;

- 16 липня 2015 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, з урахуванням змін внесених ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 02 жовтня 2015 року, за ст. ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяці позбавлення, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України;

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду встановлено, що 26 грудня 2014 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи на вулиці Чапаєва в с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, шляхом демонтажу стіни, проникли до будинку АДРЕСА_3 який є житлом, звідки таємно викрали майно, що належить потерпілому ОСОБА_5, а саме: бетонозмішувач синього кольору, вартістю 2000 грн., віконний склопакет, вартістю 2000 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 4000 грн.

Крім того, 26 грудня 2014 року приблизно о 20 годині 20 хвилин, перебуваючи на вул. Чапаєва в с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, шляхом виставлення віконного скла, проникли до будинку АДРЕСА_4, який є житлом, звідки таємно викрали майно, що належить потерпілій ОСОБА_6, а саме: 10 секцій металевих опалювальних регістрів, вартістю за 1 секцію 100 грн., на загальну суму 1000 грн., металеве ліжко, вартістю 150 грн., водяний насос з газового котла, вартістю 700 грн., водяний насос, вартістю 1200 грн., чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 3050 грн.

Також, 26 лютого 2015 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, знаходячись в салоні маршрутного таксі, яке пересувалось за маршрутом «Новий Мелітополь-Залізничний вокзал», обвинувачений ОСОБА_7, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з лівої кишені куртки надітої на потерпілого ОСОБА_8, таємно викрав майно ОСОБА_8, а саме: чохол чорного кольору вартістю 80 грн., в якому заходився мобільний телефон «Самсунг S5610», в корпусі сріблявого кольору, імей: НОМЕР_2, вартістю 1500 грн., в якому знаходились сім-картка мобільного оператору «Київстар», яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, на абонентському рахунку якої грошові кошти були відсутні, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 1580 грн.

Крім того, 13 березня 2015 року приблизно о 12 годині 50 хвилин, знаходячись в салоні маршрутного таксі, яке пересувалось за маршрутом «Центральний ринок-Північний Переїзд», обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з правої кишені куртки надітої на ОСОБА_9, таємно викрав майно ОСОБА_9, а саме: мобільний телефон «Lenovo А660», в корпусі чорного кольору, імей: НОМЕР_3, вартістю 1500 грн., в якому знаходились сім-картка мобільного оператору «Київстар», яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, на абонентському рахунку якої грошові кошти були відсутні, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 1500 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинувачені визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Щиросердно розкаявся, просив суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинувачені визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Щиросердно розкаявся, просив суворо не карати.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, від них надійшли заяви, згідно яких просять розглядати справу за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не мають, просять призначити їм покарання відповідно до вимог діючого законодавства.

У зв'язку з тим, що обвинувачені повністю визнали свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, з урахуванням заяв потерпілих, обмежився тільки допитом обвинувачених. Інші докази по справі не досліджувалися.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому слідстві кваліфіковані вірно за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, та за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 на досудовому слідстві кваліфіковані вірно за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особи винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особа, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем мешкання характеризується задовільно. Вину у здійсненному правопорушенні визнав повністю та щиросердно розкаявся, частково відшкодував матеріальний збиток потерпілим, шляхом повернення викраденого майна, що визнається обставинами, що пом'якшують його покарання, раніше судимий, судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, що свідчить про те, що обвинувачений на путь виправлення не став, не зробив для себе певних висновків та продовжує займатись злочинною діяльністю, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_2 за місцем мешкання та за місцям тримання характеризується задовільно. Вину у здійсненному правопорушенні визнав повністю та щиросердно розкаявся, частково відшкодував матеріальний збиток потерпілим, шляхом повернення викраденого майна, що визнається обставинами, що пом'якшують його покарання, однак раніше судимий, судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, що свідчить про те, що обвинувачений на путь виправлення не став, не зробив для себе певних висновків та продовжує займатись злочинною діяльністю, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання із застосуванням ст. 70 КК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.ч. 2,3 КК України та призначити йому покарання:

за ст. 185 ч.2 КК України - два роки позбавлення волі;

за ст. 185 ч.3 КК України - три роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за сукупністю кримінальних правопорушень (злочинів), остаточно призначити ОСОБА_1 покарання - три роки три місяці позбавлення волі.

Строк відбування призначеного покарання ОСОБА_1 вираховувати з моменту його затримання, а саме з 28 травня 2015 року.

Запобіжний захід, обраний щодо засудженого ОСОБА_1, до набрання вироку законної сили залишити без змін, а саме - тримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати винуватим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі .

На підставі ч.4 ст. 70 КК України до призначеного покарання за даним вироком, часткового приєднати не відбуту частину покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2015 року та остаточно ОСОБА_2 призначити покарання - три роки дев'ять місяців позбавлення волі.

Строк відбування призначеного покарання ОСОБА_2 вираховувати з моменту його затримання, а саме з 11 січня 2015 року.

Запобіжний захід, обраний щодо засудженого ОСОБА_2, до набрання вироку законної сили залишити без змін, а саме - тримання під вартою.

Речові докази: бетонозмішувач, синього кольору, моделі БМ-150/90, який знаходиться на відповідальному зберіганні відповідно до розписки від 27 лютого 2015 року у потерпілого ОСОБА_5 - повернути законному володільцю потерпілому ОСОБА_5.

Речові докази: водяний насос з газового котла, водяний насос, які знаходяться на відповідальному зберіганні відповідно до розписки від 27 лютого 2015 року у потерпілої ОСОБА_6 - повернути законному володільцю потерпілій ОСОБА_6.

Речові докази: ксерокопій паспорту на ім'я ОСОБА_1, на якій написано серійний номер мобільного телефону «Самсунг»: НОМЕР_2, та серійний номер телефону «Леново»: НОМЕР_4 водяний насос з газового котла, водяний насос, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12014080140006052 - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12014080140006052.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Н.В.Кучеренко