11-сс/775/228/2014(м)
263/11770/14-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2014 року
Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Куракової В.В.
суддів: Шаліної Т.О., Шапара Ю.І.
при секретарі Черниці О.В.
за участю: прокурора Дьченка О.А.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляції захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючих в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 12 листопада 2014 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, -
ВСТАНОВИЛА:
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно в період з 06.06.2014 року до 25.07.2014 року ОСОБА_4, за попередньою змовою з групою невстановлених слідством осіб, маючі намір у власних цілях протидіяти законній господарській діяльності ТОВ «Торгівельний Будинок «Добробут» неодноразово (не менше 2-3 разів) зі свого мобільного телефону телефонував засновнику та фактичному керівнику вищевказаного підприємства ОСОБА_5, який знаходився на своєму робочому місці в будівлі господарства підприємства за адресою: Донецька область, Великоновосілківський район, с. Зелений гай. вул. Леніна, 1, та примусово наполягав всі питання щодо діяльності підприємства та укладання угод погоджувати з ним та терміново зявитися до нього для обговорення цих питань. При цьому, ОСОБА_4 при розмові посилався на допомогу озброєних осіб з добровольчого батальйону «Донбасс», тим самим погрожуючи насильством у разі невиконання його умов.
Приблизно наприкінці липня 2014 року, ОСОБА_4, продовжуючи свою злочинну діяльність, за попередньою змовою із групою невстановлених слідством осіб одягнутих у камуфляжну форму та тримаючи в руках предмети, схожі на автоматичну вогнепальну зброю автомати, спрямував останніх до будівлі господарства ТОВ «ТБ «Добробут», розташованого за вищевказаною адресою, з метою перешкоджання господарській діяльності підприємства та доставлення до нього ОСОБА_5. Знаходячись біля будівлі господарства, вказані невстановлені особи, без будь-яких законних підстав заблокували роботу підприємства, провели обшук всіх приміщень, тим самим обмежили робітників підприємства займатися своєю повсякденною роботою, пов'язаною з діяльністю підприємства ТОВ «ТБ «Добробут», а саме перешкоджали нормальній його діяльності.
В подальшому, 29.07.2014 року приблизно о 01 годині 40 хвилин, ОСОБА_4, за попередньою змовою із невстановленими особами, реалізуючи свої злочинні наміри по перешкоджанню господарській діяльності ТОВ «ТБ «Добробут», вчинили незаконні дії у відношенні засновника підприємства ОСОБА_5 під час контролювання останнім польових робіт сільськогосподарської техніки, а саме переслідували його на двох автомобілях «Нива» без державних номерних знаків, після чого ОСОБА_5, побоюючись погроз з боку ОСОБА_4 та невстановлених осіб, був вимушений покинути керівництво підприємством та виїхати за межі Донецької області.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 19.06.2014 р. приблизно в період часу з 09 години до 23 годин, ОСОБА_4 за попередньою змовою із групою невстановлених слідством осіб, маючи намір незаконно заволодіти транспортним засобом, зі свого мобільного телефону зателефонував мешканцю с. Велика Новосілка Донецької області ОСОБА_6 та наполегливо зажадав надати йому для використання вантажний бортовий автомобіль «КАМАЗ», державний реєстраційний знак АН3986Н1, який належить останньому та наказав йому привезти автомобіль в зазначене місце на автодорозі по напрямку до Дніпропетровської області, де його зустрінуть озброєні особи в камуфляжній формі та нададуть подальші вказівки щодо використання автомобіля, тим самим погрожуючі застосуванням насильства небезпечним для його життя чи здоровя.
ОСОБА_6, побоюючись погроз ОСОБА_4 щодо застосування до нього насильства, небезпечного для його життя чи здоровя зі сторони підлеглих йому озброєних осіб, приїхав в зазначене ОСОБА_4 місце, де його зустріли озброєні особи, один з яких сів до нього в кабіну та наказав їхати у напрямку Дніпропетровської області без будь-яких пояснень. По дорозі їх супроводжував легковий автомобіль іноземного виробництва марки «КІА» з кількома озброєними особами. Перед вїздом у Дніпропетровську область, ОСОБА_6 примусово, демонструючи вогнепальну зброю, тим самим погрожуючи насильством небезпечним для його життя чи здоровя, які ОСОБА_6 Г1.Г. сприйняв реально, пересадили до легкового автомобілю та відвезли до с. Велика Новосілка, а його автомобіль «КАМАЗ» під керуванням озброєної особи поїхав у напрямку Дніпропетровської області.
Вчиненим кримінальним правопорушенням ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з невстановленими особами незаконно заволодів автомобілем ОСОБА_6, чим спричинив останньому матеріальну шкоду у розмірі 120000 грн..
Тим самим, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушеннь, передбачених ст.ст. 206 ч. 2, 289 ч. 3 КК України.
Відомості про дані факти кримінальних правопорушень 09.08.2014 та 12.08.2014 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050000000474 та розпочато досудове слідство.
16 жовтня 2014 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень за ознаками складів злочинів, передбачених ст.ст. 206 ч. 2 та 289 ч. 3 КК України.
16.10.2014 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя відносно ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 30 днів до 14.11.2014 року.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 12 листопада 2014 року продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4.
Захисник ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій вказує, що повністю не згоден з даною ухвалою. Зазначає, що слідчий (прокурор) зобовязаний за 3 години до початку судового засідання надати підозрюваному копію клопотання з усіма доданими документами, які обґрунтовують обрання виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що прокурором не доведено, що існують реальні ризики, зазначені в клопотанні. Суд не прийняв до уваги те, що підозрюваний не переховувався від слідства, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має сімю та постійне місце мешкання. Просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід, не повязаний із триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі вказує, що ухвала постановлена з порушенням вимог КПК України і не відповідає фактичним обставинам та матеріалам кримінального провадження. Вважає, що не надано жодного документа, яким обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою. Вказує, що слідчий не надав ні підозрюваному, ні його захисникам копію клопотання. Вказує, що порушені вимоги ст. 178 КПК України. Просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Захисник ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій вказує, що повністю не згоден з даною ухвалою. Вважає, що підозра необґрунтована. Просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. В разі відмови в задоволенні апеляційної скарги встановити розмір застави відповідно до матеріального стану підозрюваного.
Підозрюваний в своїй апеляції навів аналогічні доводи, просить ухвалу скасувати, відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав ухвалу суду законною і обґрунтованою, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючих в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, які підтримали доводи своїх апеляцій та апеляції підозрюваного, перевіривши матеріали, що стосуються продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню за таких підстав.
Колегія суддів вважає необхідним поновити захиснику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, як пропущений з поважних причин.
Суд першої інстанції при застосуванні запобіжного заходу врахував положення ст.ст. 197, 199 КПК України належним чином, та врахував ризики, визначені ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке відповідно до санкції ч. 3 ст. 289 КК України карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років, та кримінального правопорушення середньої тяжкості.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що наявність заявлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не зменшилась, що дає достатні підстави слідчому судді для продовження строку тримання під вартою.
Також у відповідності зі ст. 178 КПК України необхідно врахувати, що по кримінальному провадженню є наявні достатні докази, які свідчать про те, що підозрюваний вчинив протиправні суспільно-небезпечні діяння. За таких обставин, колегія суддів, вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного і обраний щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним, а тому ухвала слідчого судді про продовження строку тримання під вартою винесена законно та обґрунтовано, з врахуванням вимог, передбачених КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами: протоками допитів потерпілого ОСОБА_5; протоколом одночасного допиту потерпілого ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_4; протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15; протоколами допитів потерпілого ОСОБА_6; протоколом одночасного допиту потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_4 та іншими.
Тому доводи апеляцій стосовно того, що порушені вимоги ст. 178 КПК України та підозра необґрунтована неспроможні.
При продовженні ОСОБА_4 строку тримання під вартою, слідчим суддею було встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що він може здійснити хоча б одну з дії, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя, враховуючи зазначені обставини, з метою забезпечення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, сховати або спотворити докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на недопитаних свідків, чинити психологічний та фізичний тиск на потерпілих, обґрунтовано дійшов висновку про продовження строку тримання під вартою.
Тому доводи стосовно того, що прокурором не доведено, що існують реальні ризики, зазначені в клопотанні, неспроможні.
Також слідчий суддя правильно продовжив строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Доводи апеляції стосовно того, що слідчий (прокурор) зобовязаний за 3 години до початку судового засідання надати підозрюваному копію клопотання з усіма доданими документами, які обґрунтовують обрання виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою неспроможні, оскільки дані вимоги закону застосовуються при обранні запобіжного заходу, а не його продовженні.
Доводи стосовно того, що слідчий не надав ні підозрюваному, ні його захисникам копію клопотання безпідставні, оскільки КПК України не передбачено, що при продовженні запобіжного заходу підозрюваному або його захиснику повинна надаватись копія клопотання.
Ст. 219 КПК України встановлено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Як вже зазначалося, про підозру у вчиненні злочину ОСОБА_4 було повідомлено 16 жовтня 2014 р., таким чином, слідчий суддя продовжив підозрюваному строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
На час продовження строку тримання під вартою продовжують існувати всі ті ризики, які були зазначені у клопотанні про обрання запобіжного заходу та були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розмір застави при продовженні запобіжного заходу не встановлюється, тому доводи апеляції в цій частині неспроможні.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг захисників підозрюваного неспроможні, ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Поновити захиснику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляції захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючих в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 12 листопада 2014 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - залишити без змін.
Судді:
Судове рішення № 53253841, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь) було прийнято 24.11.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/11770/14-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: