Ухвала суду № 53253777, 09.11.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/387/2015(м)

221/4251/15-к

9 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Гєрцика Р.В.

суддів Гришина Г.А., Сєдих А.В.

секретаря Меляник К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі кримінальне провадження № 12015050630001432 за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області від 20 жовтня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Донське Волноваського району Донецької області, громадянина України, який не працює, судимий 11 квітня 2008 року Волноваським районним судом Донецької області за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ст.ст.69,70 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 25 вересня 2009 року умовно-достроково на 8 місяців 22 дні, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Слідчим відділом Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області проводиться досудове розслідування за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050630001432, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 23 вересня 2015 року, приблизно о 17 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в порушення вимог ст.4 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" від 15.02.1995 року, в лісосмузі біля водойми смт. Донське Волноваського району Донецької області, умисно та незаконно, переслідуючи мету незаконного виготовлення та зберігання наркотичних засобів для особистого вживання без мети збуту, не маючи спеціального дозволу, умисно, незаконно та повторно виготовив наркотичний засіб за допомогою раніше придбаних складових та зробленого ним в цих цілях приладдя, який помістив у медичний шприц 20 мл та зберігав в багажнику мопеда в сумці разом з документами для особистого вживання без мети збуту.

23 вересня 2015 року, о 18 годині 43 хвилини на ділянці місцевості по вул.Степна смт Донське Волноваського району Донецької області під час огляду в багажнику мопеда «Honda Тасt» без реєстраційного номеру в сумці з документами виявлено і вилучено медичний шприц 20 мл з рідиною світло-коричневого кольору, яка містить у своєму складі психотропну речовину - метамфетамін масою 1,1601 г, яку ОСОБА_1 незаконно виготовив та зберігав для особистого застосування, без мети збуту.

19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.

20 жовтня 2015 року ухвалою слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 грудня 2015 року.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_1 просить за змістом ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, обрати щодо нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Зазначає, що висновки слідчого судді є необґрунтованими, оскільки він мешкає за місцем своєї реєстрації, вину визнав, щиро розкаявся, не має намірів переховуватися він органів слідства та впливати на свідків. Крім того, звертає увагу, що є інвалідом третьої групи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

При розгляді апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_1 колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.176-178,183,184,194 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, пов'язаним з переховуванням від органів досудового розслідування або суду; перешкодою здійсненню кримінального провадження в будь-яких формах; незаконного впливу на потерпілого, свідка, обвинуваченого, експерта, спеціаліста; знищення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та правильно встановлено судом, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі строком від двох до п'яти років, а тому до нього, згідно ч. 2 ст. 183 КПК України, може бути застосовано такий запобіжний захід як тримання під вартою. Зазначена підозра є обґрунтованою, так як матеріали провадження містять достатні дані з приводу цього, а саме копії слідчих та оперативно-розшукових дій.

Застосовуючи до ОСОБА_1 такий запобіжний захід, як тримання під вартою, слідчий суддя дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що в клопотанні слідчого СВ Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 слідчим доведено наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення, приховувати докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Такий висновок суду доведено тими обставинами, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, який раніше судимий за аналогічне кримінальне правопорушення, на шлях виправлення не встав, за місцем мешкання характеризується посередньо, не одружений, не працює, що свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв'язків. Слідчим суддею зазначеним обставинам при розгляді клопотання слідчого було надано належної оцінки з точки зору його конкретності та обґрунтованості, відповідності вимогам процесуального закону, усі вони обґрунтовано покладені в висновок слідчого судді про наявність правових підстав для застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів, як це вказано у апеляційній скарзі останнього, колегія суддів не вбачає.

Посилання ОСОБА_1 на ті обставини, що він є інвалідом 3-ї групи, не підтверджуються відповідними довідками в матеріалах провадження, до того ж, це не впливає на висновки слідчого судді по суті, які є правильними.

Тому доводи апеляційної скарги підозрюваного у цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним вимог, передбачених КПК України, а також обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.

Частина 4 статті 183 КПК України передбачає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженню:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, про те був порушений нею.

Але, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та суті підозри ОСОБА_1, зазначені дії останньому не інкримінуються.

Але, слідчим суддею в порушення зазначених вимог процесуального закону таке рішення про не визначення підозрюваному розміру застави не було прийняте без зазначення відповідних мотивів цього у своїй ухвалі, що є неприпустимим.

Тому рішення слідчого судді в цій частині колегія суддів не може визнати законним та обґрунтованим.

За вказаними обставинами, врахувавши дані щодо особи підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, керуючись вимогами п.1 ч.5 ст. 182 КПК України, колегія суддів вважає необхідним визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 15 (п'ятнадцяти) мінімальних заробітних плат (яка станом на 01 вересня 2015 року становить 1378,00 грн.), що становить 20670,00 грн., який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого; не відлучатися з населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора і суд про зміну місця свого проживання, протягом двох місяців; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Згідно до ч.4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили та прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ч.3 ст.407 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали для застосування зазначених вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,182,183,193,405,407 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Волноваського районного суду Донецької області від 20 жовтня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, скасувати.

Клопотання слідчого СВ Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області з 20 жовтня 2015 року по 19 грудня 2015 року до 16 години 30 хвилин.

Визначити заставу у розмірі 20670,00 гривень, яку необхідно внести особисто підозрюваним ОСОБА_1, або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) на рахунок Апеляційного суду Донецької області №37317005000992 ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 02891428. Після внесення застави ОСОБА_1 з під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 до виконання обов'язків: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого; не відлучатися з населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора і суд про зміну місця свого проживання, протягом двох місяців, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, тобто, щодо нього може бути застосована застава у більшому розмірі або змінений запобіжний захід на інший.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області