Рішення № 53253508, 06.11.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5907/15-ц

Провадження № 2/265/2476/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

при секретарі - Азаровій А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, посилаючись на те, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, фактично користуючись електроенергію не вносив плату у належному розмірі за надані послуги. Внаслідок несвоєчасної оплати за послуги по електропостачанню у відповідача утворилась заборгованість за спожиту електроенергію в загальному розмірі 782,59 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку суму боргу не сплачує, то просив суд стягнути суму заборгованості зі спожитої електроенергії разом із судовими витратами.

В ході розгляду справи представником позивача було уточнено позовні вимоги, за якими представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» просив суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дольовому порядку заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 642,40 грн. разом із судовими витратами. В обґрунтування змінених вимог посилався на те, що ОСОБА_2, яка залучена до справи в якості співвідповідача, є співвласником спірного житла, тому нарівні із ОСОБА_1 повинна нести відповідальність за наявну заборгованість зі спожитої електроенергії. Також було враховано проведення часткової оплати відповідачами.

У судовому засіданні представник позивача, яка діє на підставі довіреності, ОСОБА_3, позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовних заявах. В обґрунтування позову додавала, що відповідачі з літа 2014 року не проводять практично оплату спожитої електроенергії. Просила суд задовольнити позов повністю.

Відповідач, ОСОБА_1, в судовому засіданні визнаючи обовязок проводити оплату за спожиту електроенергію, вказував, він до 1 січня 2015 року не мешкав у АДРЕСА_2, тому не повинен сплачувати наявний на той період борг. Натомість визнавав, що з 1 січня 2015 року він повинен оплатити повністю спожиту ним електроенергію, бо з цього часу мешкає у спірній квартирі, внаслідок чого провів часткову оплату таких послуг.

Відповідачка, ОСОБА_2, та її представник, який діє на підставі довіреності, ОСОБА_4, у судове засідання не зявились, надавши суду заяву з проханням вирішити вказаний спір у їх відсутність.

При цьому згідно до письмових заперечень представник ОСОБА_2 вказував, що договір про надання послуг з постачання електроенергії позивачем було укладено із ОСОБА_1, тому саме він повинен нести відповідальність внаслідок виниклої заборгованості з оплати електроенергії. Також зазначав, що з 1 січня 2015 року ОСОБА_2 не мешкає в АДРЕСА_2, тому не споживає електроенергію. На підставі переліченого просив відмовити у предявленому до ОСОБА_2 позові повністю.

Заслухавши пояснення сторін, які зявились, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Як вбачається з особового рахунку № 722-57 за електронною базою даних ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», то вказаний особовий рахунок позивача, відкритий на АДРЕСА_3, рахується за ОСОБА_1 (а. с. 11).

Відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 19 лютого 2015 року, яке набуло чинності, було визнано обєктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 АДРЕСА_3 та проведено поділ цього майна шляхом визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права спільної часткової власності по 1/2 частці за кожним на квартиру АДРЕСА_4 (а. с. 20).

За відомостями ГУ ДМС в Донецькій області Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 26).

Факт проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2 в м Маріуполі до 1 січня 2015 року відповідачки, ОСОБА_2, а з 1 січня 2015 року відповідача, ОСОБА_1, не заперечувалось представником позивача та підтверджувалось відповідачами, а також письмовими заявами, наданими представником ОСОБА_2 (а. с. 33, 34, 36, 41, 42).

Відповідно до довідки ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» вбачається, що станом на 19 жовтня 2015 року загальна заборгованість відповідачів перед позивачем складає 642,40 грн., враховуючи проведені за цей період оплати нарахованої відповідно до діючих у той момент тарифів за спожиту електроенергію, що також підтверджується відомостями з особового рахунку на АДРЕСА_3 щодо показів приладу обліку, починаючи з 9 вересня 2010 року до 19 жовтня 2015 року, та проведення оплати спожитої електроенергії за цей період (а. с. 7-8, 9-10, 49-50, 51).

З наданого представниками позивача розрахунку також вбачається, що в нього увійшли сплачені ОСОБА_1 суми за спожиту електроенергію в загальному розмірі 358,38 грн. (а. с. 19).

Відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК України власники та наймачі квартир зобовязані своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Згідно п. 42 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357, споживач електроенергії зобовязаний оплачувати спожиту електроенегрію та здійснювати платежі відповідно до умов договору та правил користування електричною енергією, вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

На підставі ст. 901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується надати послугу, яка споживається у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а інша сторона зобов'язується сплатити виконавцю дану послугу, як-що інше не встановлено договором.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 25 Закону України «Про електроенергетику» споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією.

Відповідно до п. 3 «Правил користування електричною енергією для населення» споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Договір про користування електричною енергією вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів було встановлено, що відповідачі, проводячи оплату за спожиту електроенергію в АДРЕСА_2, фактично перебувають у договірних відносинах із ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», а також не відмовились від отримуваних послуг.

Враховуючи, що суд встановив доведеність розрахунків, наданих представником позивача, то суд вважає необхідним задовольнити заявлені вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заборгованості повністю в сумі 642,40 грн.

За положеннями ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилої квартири, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири. При цьому повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню квартири.

При цьому на підставі ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

На підставі переліченого суд спростовує доводи ОСОБА_2 та її представника про те, що вона не повинна відповідати за предявленим позовом на підставі того, що вона є співвласником АДРЕСА_3, оскільки право власності зобовязує, тому ОСОБА_2 нарівні з ОСОБА_1 відповідає за витрати за спожиту електроенергію за спірний період, незважаючи на те, що договір із позивачем був укладений безпосередньо із ОСОБА_1 на споживання електроенергії.

При цьому суд також відхиляє посилання сторін на те, що ОСОБА_2 не повинна сплачувати витрати за спожиту електроенергію за період після 2015 року, а ОСОБА_1 не повинен сплачувати витрати за спожиту електроенергію до 2015 року АДРЕСА_5, оскільки відповідно до наявних у відповідачів часток у праві спільної часткової власності вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівній мірі відповідають за заборгованість, що утворилась внаслідок несвоєчасної оплати послуг позивача внаслідок того, що за відсутності домовленості у відповідачів про порядок користування спірною квартирою, вони несуть відповідальність перед позивачем відповідно до належної кожному з них частки в спільній частковій власності.

Таким чином, оскільки при розгляді справи було встановлено факт порушення відповідачами «Правил користування електричною енергією для населення», то з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» підлягає стягненню заборгованість, що утворилась за спожиту електроенергію, в сумі 642,40 грн. в рівних частках, тобто по 321,20 грн. з кожного відповідача.

З урахуванням положень ст. 88 ЦПК України з відповідачів в рівних частках також підлягає стягненню на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» витрати по сплаті позивачем судового збору в сумі 243,60 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 88, 212, 213-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію задовольнити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», ЄДРПОУ: 00131268, заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 642,40 грн., тобто по 321,20 з кожного.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн., тобто по 121,80 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а учасниками процесу, що не були присутні при проголошенні, - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя