Постанова № 53247115, 03.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7019/15-п Головуючий у І інстанції Гончаров О.М.Провадження № 33/780/622/15 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 03.11.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці - Петровської А.О., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2015 року, якою, -

громадянина Ізраїлю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого інженером,-

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень. Грошові кошти в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) доларів США повернуто ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 08 липня 2015 року, о 22 годині 30 хвилин громадянин Ізраїлю ОСОБА_4, який прибув до України з Ізраїлю, м. Тель-Авів, рейсом № 2653, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», своїми діями обрав проходження митного контролю по каналу, позначеному символами зеленого кольору - «зелений коридор», заявивши, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» митниці, йому було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він повідомив, що має при собі приблизно 25000 доларів США.

Після цього, пасажира було запрошено до службового приміщення митниці, де він видав готівку в розмірі 24900 доларів США. Готівка знаходилась в одному з відділень дорожньої сумки пасажира та переміщувалась ним без ознак приховування. Зі слів громадянина ОСОБА_4 зазначена готівка належить йому особисто.

Таким чином, ОСОБА_4 порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю та вчинив правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Представником Київської митниці подано апеляційну скаргу, в якій вона просить постанову судді скасувати та постановити нову постанову, якою ОСОБА_4 визнати винним за ст.471 МКУ та застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією вилученої валюти в розмірі 14 000 доларів США.

Зазначає, що суд не вивчив рівень майнового становища порушника, не оцінив його щорічний прибуток, джерело доходів, не взяв до уваги те, що громадянин ОСОБА_4 не позбавлений можливості продовжувати отримувати певний прибуток у результаті систематичної трудової діяльності, що вказує на передчасність висновків суду про покладення "індивідуального надмірного тягара" на правопорушника в результаті конфіскації предметів правопорушення.

На думку апелянта, постанова суду не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства України.

Вказує, що суд однобічно та упереджено підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей, а вказані у постанові суду обставини, що стали підставою для повернення вилучених під час складання протоколу про порушення митних правил грошових коштів є неправомірними.

Вислухавши доповідь судді, думку представника Київської митниці в підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який вважає постанову судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи і стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 08 липня 2015 року № 0431/125120103/15; даними протоколу опитування ОСОБА_4; доповідною запискою старшого державного інспектора ВМО № 3 щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил; переліком купюр та описом готівки, вилучених у ОСОБА_4.

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку, що своїми діями ОСОБА_4 порушив порядок проходження митного контролю у зонах (коридорах) спрощеного контролю та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника Київської митниці, в частині оскарження стягнення накладеного на ОСОБА_4.

Так, санкція ст. 471 Митного кодексу України, за якою притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, дійсно передбачає конфіскацію, про що суддя зазначив в оскаржуваній постанові, однак не застосував цей вид стягнення, обґрунтувавши свій висновок посиланням на практику Європейського суду з прав людини та правильно зазначив, що застосування додаткового виду стягнення у виді конфіскації покладе на ОСОБА_4 «індивідуальний надмірний тягар».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 має на утриманні дружину та двох неповнолітніх дітей, грошові кошти він ввозив в Україну з метою придбати квартиру для своєї сім'ї в м. Умань і застосування до нього стягнення у виді конфіскації поставить його родину в скрутне матеріальне становище.

Крім того, під час апеляційного розгляду даної справи представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності було надано відповідні довідки з яких вбачається, що фінансове становище родини ОСОБА_4 є дуже тяжке, оскільки середньомісячна плата подружжя складає 600 доларів США.

Таким чином, судом першої інстанції правильно застосовано у відношенні ОСОБА_4 стягнення лише у виді штрафу без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації.

Враховуючи наведене, а також практику Європейського Суду з прав людини, приходжу до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_4 «індивідуальний надмірний тягар».

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2015 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко