Рішення № 53247001, 03.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/323/14-ц Головуючий у І інстанції Устимчук М. Ю.Провадження № 22-ц/780/5440/15 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 31 03.11.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

Суддів Ігнатченко Н.В., Кашперської Т.Ц..

за участю секретаря Нагорної Г.О.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 21 894 грн. 53 коп. та 20 000 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 серпня 2010 року близько 20-ої години ОСОБА_2, перебуваючи по АДРЕСА_1, зайшов на територію домогосподарства позивача та почав наносити йому удари рукою в область голови, поки останній не втратив свідомість. В результаті побиття ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, перелому кісток носу, забою скронево-нижньощелепного суглобу зліва, забійних ран голови, контузії першого ступеня правого ока, травматичного розриву барабанної перетинки зліва, множинних гематом та садна обличчя, які згідно висновку судове-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Вироком Макарівського районного суду Київської області від 24 липня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. Внаслідок протиправних дій відповідача позивачу було заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 10 квітня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 21 894 грн. 53 коп. матеріальної шкоди та 5 000 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду, а всього 26 894 грн. 53 коп. на відшкодування шкоди, завданої злочином.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що стягнення матеріальної шкоди було визначено вироком суду. Позивач вдруге звернувся з позовом, надавши суду сумнівні підтвердження про можливу операцію. ТОВ «Медична кініка «Інновація» здійснює лікування лише онкохворих, а пластичними операціями не займається. Довідка даної установи вказує лише на наміри позивача, а не фактичні витрати. Позивач звернувся до суду з позовом, пропустивши строк позовної давності. Рішення суду ґрунтується на висновку експертизи, який відсутній у кримінальній справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 13 серпня 2010 року близько 20-ої години ОСОБА_2, перебуваючи по АДРЕСА_1, зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_3 та почав наносити йому удари рукою в область голови, поки останній не втратив свідомість.

Згідно висновку судове-медичної експертизи №69/Д від 22 липня 2011 року в результаті побиття ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, перелому кісток носу, забою скронево-нижньощелепного суглобу зліва, забійних ран голови, контузії першого ступеня правого ока, травматичного розриву барабанної перетинки зліва, множинних гематом та садна обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Вироком Макарівського районного суду Київської області від 24 липня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. та призначено покарання у виді арешту на строк три місяці. Цивільний позов прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської районної державної адміністрації, Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 кошти в розмірі 4 548 грн. 50 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 02 жовтня 2013 року вирок Макарівського районного суду Київської області від 24 липня 2013 року щодо ОСОБА_2 змінено. ОСОБА_2 звільнено від покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. В іншій частині вирок залишено без змін.

З наданого до суду рахунку ТОВ "Медична клініка "Інновація на оплату № 19 від 27 січня 2014 року вбачається, що ОСОБА_3 необхідні медичні послуги, а саме Ринопластика, що визвано нанесеними йому тілесними ушкодженнями. Вартість ринопластики та комплексу передопераційної підготовки складає 18 680 грн.".

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що протиправна поведінка відповідача, вина, наявність матеріальної шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та настанню наслідків у виді шкоди знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної шкоди з наступних підстав.

Згідно ст. 56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному процесі, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Заявляючи вимогу про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, позивач надав належні докази заподіяння її відповідачем.

Заперечуючи проти стягнення відшкодування за спричинену шкоду, а саме вартості необхідної ринопластики, відповідач вказує на те, що ТОВ «Медична кініка «Інновація» здійснює лікування лише онкохворих, а пластичними операціями не займається.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Заперечуючи проти вимог позивача ОСОБА_2 не надає жодних доказів на підтвердження зазначеної обставини.

Відповідно до вимог ст. 1195 ЦК України - фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1202 ЦК України - стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Оскільки позивачу необхідне коштовне лікування, викликане неправомірними діями відповідача, вартість його визначена виставленим рахунком, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача вартості необхідної ринопластики наперід в силу вимог ст.ст. 1195, 1202 ЦК України.

Разом з тим, не підлягає стягненню на користь позивача матеріальна шкода у розмірі 710 грн. 14 коп. так як наданий ОСОБА_3 товарний чек від 12 грудня 2010 року (а.с. 5) не підтверджує понесення позивачем витрат на лікування, так як він не містить необхідних реквізитів та не вказує, що сума коштів у розмірі 710 грн. 14 коп. була витрачена на лікування внаслідок нанесення відповідачем легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 21 160 грн. 19 коп., з яких 18 680 грн. - витрати, необхідні на ринопластику та комплекс передопераційної підготовки, 1 777 грн. 50 коп. - витрати, понесені на лікування (а.с.4), 550 грн. - витрати, понесені на МРТ та 152 грн. 69 коп. - витрати, понесені на проведення судово-медичної експертизи (а.с.6,7).

Заперечуючи проти позову, апелянт ОСОБА_2 зазначає, що питання щодо стягнення матеріальної шкоди вирішено вироком суду.

Однак, з вироку суду від 24 липня 2013 року, який залишено без змін в частині стягнення з ОСОБА_2 коштів на лікування потерпілого, вбачається, що матеріальна шкода у розмірі 4 548 грн. 50 коп. була стягнута в рамках кримінального провадження не на користь позивача за його цивільним позовом, а за цивільним позовом прокурора на користь держави в особі Макарівської районної державної адміністрації, Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на пропуск позивачем строку позовної давності.

Однак, колегія суддів не може прийняти до уваги зазначені доводи, оскільки згідно вимог ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача відшкодування за спричинену моральну шкоду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що діями відповідача, що виразились в спричиненні фізичного болю позивачу та завдання йому тілесних ушкоджень, позивачу була спричинена моральна шкода, відшкодування за яку з урахуванням вимог розумності та справедливості, виходячи з характеру правопорушення суд першої інстанції визначив в розмірі 1 000 грн.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 погодився з зазначеною сумою відшкодування та не оскаржує рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що зазначений розмір цілком буде відповідати розміру спричиненої шкоди та характеру душевних страждань позивача.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про відшкодування матеріальної шкоди підлягає скасування через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 квітня 2014 року в частині стягнення матеріальної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого по АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_3, проживаючого по АДРЕСА_3, матеріальну шкоду, заподіяну злочином у розмірі 21 160 (двадцять одна тисяча сто шістдесят) грн. 19 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення коштів на відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

В іншій частині рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 квітня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Ігнатченко Н.В.

Кашперська Т.Ц.