Ухвала суду № 53243770, 15.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/12152/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року

у справі № 2а/0270/4905/12

за позовом Приватного підприємства «Серебрійське»

до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року, адміністративний позов Приватного підприємства «Серебрійське» (далі - ПП «Серебрійське»; позивач) до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Могилів-Подільська ОДПІ Вінницької області ДПС; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000272201 від 09 серпня 2012 року та № 0000312201 від 14 вересня 2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Серебрійське» витрати із сплати судового збору в розмірі 789,38 грн. шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунку Могилів-Подільської ОДПІ Вінницької області ДПС.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі Могилів-Подільська ОДПІ Вінницької області ДПС, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Серебрійське» з питань дотримання вимог податкового законодавства при обчисленні податку на додану вартість та використанні податкової пільги з податку на додану вартість за період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт № 665/2201/34733199 від 31 липня 2012 року.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення підприємством пункту 8-1.2 статті 8-1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внаслідок неправомірного застосування в 2010 році податкової пільги з податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272201 від 09 серпня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 72 497,00 грн. (0,00 грн. - основний платіж, 72 497,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За наслідками адміністративного оскарження, названий акт індивідуальної дії залишено без змін, а також збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 6 441,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000312201 від 14 вересня 2012 року.

При наданні оцінки правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, слід враховувати що відповідно до частини 1 статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Втім, як встановлено судами, розглядуваними актами індивідуальної дії штрафні (фінансові) санкції застосовано контролюючим органом до позивача за одне й те саме правопорушення та за один і той самий період (липень - жовтень 2010 року), що і податковим повідомленням-рішенням № 0000392301 від 12 серпня 2011 року, що, в свою чергу, призвело до подвійного притягнення платника до відповідальності.

А відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли цілком об'єктивного висновку про протиправність оскаржуваних актів індивідуальної дії.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.