Ухвала суду № 53243355, 02.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 р.Справа № 818/2219/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Афанасьєва О.В. Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2015р. по справі № 818/2219/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

06.07.2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області щодо проведення камеральної перевірки податкової декларації з плати за землю за 2014 рік, за результатами якої складено акт перевірки №633/15-04/01555007 від 20.02.2015 р. та прийнято податкове повідомлення - рішення №0003551503/4746 від 10.03.2015 р.; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області від 10.03.2015 р. №0003551503/4746.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2015 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки податкової декларації з плати за землю за 2014 рік, за результатами якої складено акт перевірки №633/15-04/01555007 від 20.02.2015 р. та прийнято податкове повідомлення - рішення №0003551503/4746 від 10.03.2015 р.

Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.03.2015 р. №0003551503/4746.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" (код ЄДРПОУ 01555007) судовий збір в розмірі 182,70 грн.

Відповідач, не погодившись з судовим рішення подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати судове рішення, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2014 рік позивача, за результатами якої складено акт від 20.02.2015 №633/15-04/01555007.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2015р. №0003551503/4746, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки у загальному розмірі 26088,48 грн., у тому числі за основним платежем - 17392,32 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8696,16 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що ініційована відповідачем перевірка вчинена за відсутності законних підстав, та про те, що відповідач під час проведення перевірки діяв не в межах повноважень та не у спосіб, передбачених законами.

Колегія суддів погоджується з такими висновкам суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до п. 76.1 ст. 71 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

З приводу посилань апеляційної скарги на те, що камеральній перевірці підлягає вся звітність платника податків, яку він подає до контролюючого органу, без отримання дозволів, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до копії податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, сума загального оподаткованого доходу за 2014 рік становить 1134386,00 грн., тобто є меншою 20 мільйонів грн.

У відповідності до Прикінцевих положень вищезазначеного Закону для проведення перевірки відповідачу необхідно було отримати відповідний дозвіл на проведення перевірки суб'єкта господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що будь-які докази, щодо надання відповідачу дозволу Кабінету Міністрів України на проведення камеральної перевірки позивача відсутні.

Отже, колегія суддів зазначає, що відповідач діяв не в межах та не у спосіб передбачений законодавством України.

З приводу доводів апеляційної скарги про відсутність в ст.76 Податкового кодексу України посилань на необхідність отримання будь-якого дозволу податковим органом для проведення камеральної перевірки, то колегія суддів зауважує на таке.

Прикінцеві положення Закону України від 28.12.2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" не встановлюють нові умови проведення перевірок, а містять лише обмеження в їх проведенні.

Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, на підставі перевірки, проведеної з порушенням чинного порядку, тому судом першої інстанції правильно прийнято рішення про його скасування.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняте та вчинене не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Колегія суддів, вважає, що судове рішення прийнято на підставі повного та всебічного вивчення матеріалів справи, без порушення норм матеріального та процесуального права, тому не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2015р. по справі № 818/2219/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.11.2015 р.