Ухвала суду № 53242981, 03.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 876/4859/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

28.02.2015 року (згідно поштового штампу на конверті) позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, в якому просить скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій від 05.12.2014 року №000039.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області форми «Р» №000022201 від 21 січня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що основним доказом зберігання та реалізації позивачем алкогольних напоїв без належних акцизних марок, є на думку відповідача, висновок експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Івано-Франківській області, згідно якого для марки акцизного податку на алкогольні напої серії та номер №23ААВМ237026, 03/13, 9,174 грн. за способом нанесення зображень та первинними елементами захисту не відповідає маркам акцизного податку на алкогольні напої, які знаходяться в офіційному обігу.

Онак суд першої інстанції вважає, що вказаний експертний висновок не може бути належним і допустимим доказом, оскільки він по предмету дослідження відрізняється від предмету вилучення речових доказів, згідно з протоколом огляду від 07.05.2014 року. Вказаним протоколом серед інших пляшок бальзаму «Давній рецепт» була вилучена пляшка з напитком марки акцизного податку за номером №23 ААВМ 237026. Однак, згідно експертного висновку, експерту було подано для дослідження марка акцизного податку за номером №23 ААВМ 237026, 03/13, 9,174 грн., відносно якої експертом зроблено висновок про невідповідність маркам акцизного збору які знаходяться в офіційному обігу.

Таким чином, предмет вилучення згідно протоколу огляду за маркуванням суттєво вирішується від предмету експертного дослідження, а тому висновок експертизи як доказ порушення позивачем Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є безпідставним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем пропущено встановлений місячний строк звернення до суду на оскарження рішення про застосування штрафних санкцій.

Крім того, апелянт стверджує, що Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не ставить в залежність наявність умислу, вини, проінформованості суб'єкта господарювання, або інших причин, з яких такий підприємець зберігає заборонені алкогольні напої, з відповідальністю за вчинене порушення - прийняття рішення контролюючим органом про застосування санкції у розмірі 17000 грн.

Натомість, у випадку, якщо постачальником було поставлено для ОСОБА_1 алкогольні напої з підробленими марками акцизного податку, остання має право згідно норм Цивільного кодексу України право вимагати від особи, з вини якої їй було завдано збитки компенсацію таких витрат, зокрема й на сплату фінансових санкцій.

Проте, постачання таких алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, або відсутність власника майна під час проведення огляду магазину, не спростовує самого порушення та не звільняє ОСОБА_1 від встановленої законодавством відповідальності.

Таким чином, апелянт вважає, що Головне управління ДФС в Івано-Франківській області відповідно до положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» правомірно визначило суму фінансової санкції у розмірі 17000 грн. ФОП ОСОБА_1 за порушення ст.15-3 вказаного Закону - зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 07.05.2014 року працівниками податкової міліції в приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та в якому здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1, було проведено перевірку щодо дотримання аконодавства про реалізацію акцизних товарів.

За результатами огляду перевіряючими магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 було складено протокол огляду, згідно висновків якого було виявлено алкогольні напої з наклеєними акцизними марками із зображенням: бальзам «Давній рецепт» ємністю 0,5л наступних серій та номерів: 23ААВІ237031, 23АААП834325, 23АААІ834241, ААВЖ237884, 23ААВЕ237746, 23ААБЯ556816, 23ААБХ556207, 23АААЛ834241, 23ААВІ237199, 23АААЇ834073, 23ААВЖ237128, 23ААВ3237068, 23ААВМ237026 в загальній кількості 13 штук. Вказані алкогольні напої вилучено в зв'язку з тим, що вони марковані марками акцизного податку невстановленого взірця. Вказаний протокол було прочитано та підписано ОСОБА_3 без зауважень.

На підставі матеріалів КП №32014000000000012 від 11.03.2014 року Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 05.12.2014 року №000039 до ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 99 КАС України визначені строки звернення до адміністративного суду. Відповідно до ч.1 вказаної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами ст. 99 КАС України визначено, що строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Частиною 6 ст. 17 вказаного Закону встановлено, що дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Крім того, п. 13 «Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року № 790, визначено, що рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку.

Як слідує з матеріалів справи, вказане рішення про застосування фінансових санкцій від 05.12.2014 року №000039 було наділане рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1: АДРЕСА_2. Згідно відміток на поштовому конверті, дане рішення поштова служба намагалася вручити позивачу 12.12.2014 року та 18.12.2014 року. Повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу ГУ ДФС в Івано-Франківській області 12.01.2015 року із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Таке рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі, коли пошта не може вручити платнику податків рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З огляду на викладене, суд апеляційноїї інстанції дійшов висновку, що позивач був належним чином повідомлений про прийняте рішення про застосування фінансових санкцій, тому ним пропущено встановлений законодавством місячний строк оскарження даного рішення.

Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із вищевказаним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що адміністративний позов слід залишити без розгляду, в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з постановленням ухвали про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 94, 100, 195, 197, ст.198, п.4 ст.202, ст.205, 206, 254 КАС КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задоволити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі №809/956/15 скасувати та постановити ухвалу, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник