Ухвала суду № 53241697, 29.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

29 жовтня 2015 року м. Київ № 826/24197/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом до про ОСОБА_1 Київської митниці Державної фіскальної служби ДПС визнання протиправним та скасування наказу №914-о від 22 жовтня 2015 року, поновлення на посаді. стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби ДПС про визнання протиправним та скасування наказу №914-о від 22 жовтня 2015 року, поновлення на посаді. стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

27.10.2015 до відділу діловодства та документообігу Окружного адміністративного суду разом із позовною заявою надійшло клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Київської митниці ДФС України від 22.10.2015 №914-о.

В обґрунтування клопотання позивач зазначила, що в наказ відповідача від 22.10.2015 №914-о, яким її звільнено, суттєво порушує її трудові права, так як є протиправним та передчасним, що призвело до незаконного її звільнення, оскільки згідно висновків ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.03.2015, від 25.09.2015 та 12.10.2015 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті Закону України «Про очищення влади», встановлено, що до позивача не застосовуються заборони, визначені частиною четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади».

Вказала, що дія наказу у подальшому може завдати значної шкоди та спричинити складності в процесі відновлення її прав в майбутньому, навіть у випадку задоволення позову, без вжиття таких заходів.

Позивач до суду не прибула, сторони явку уповноважених представників в судове засідання 29.10.2015 не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце судового розгляду належним чином повідомлені, заперечень не надали.

Згідно частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі частин третьої та сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 29.10.2015 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши клопотання про забезпечення позову та подані матеріали, суд вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно частини третьої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Однак, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист її прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пленум Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» звернув увагу на те, що судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

В адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді.

Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині першій статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вбачає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом задоволення вимог, викладених у клопотанні позивача, до моменту вирішення справи в суді на час розгляду даної справи, яка є предметом позову, буде фактичним продовженням службових відносин між позивачем та роботодавцем та фактичним вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 6 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання , а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст ухвали виготовлено 05.11.2015.