Постанова № 53241598, 15.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15 вересня 2015 року 12 год. 00 хв. № 826/8184/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», про зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач, ВДВС Дніпровського РУЮ) про зобов'язання відповідача зняти арешт із квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира), накладеного у рамках виконавчого провадження ВП №40154147 про стягнення із ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») боргу у розмірі 80239,98 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач безпідставно наклав арешт на квартиру, оскільки вона придбана позивачем на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, під час укладення якого квартира під будь-якими обтяженнями не перебувала.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У відповідному судовому засіданні судом до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залучено ПАТ «ВіЕйБі Банк» (далі - третя особа).

У ході судового розгляду справи позивач та її представник підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази.

Представники відповідача та третьої особи у судові засідання не прибули, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач та третя особа повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності їх представників до суду не надійшли.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2011 року між позивачем та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.), від імені якого діяла представник - ОСОБА_2, укладено договір купівлі-продажу квартири, яка належала продавцю на праві власності.

Вказаний договір зареєстровано у Державному реєстрі правочинів 28 жовтня 2011 року, що підтверджено копією витягу про реєстрацію у Державному реєстрі правочинів.

04 квітня 2014 року відповідачем прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою, за виконавчим листом №2-3827/2010 підлягає стягненню заборгованість ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» у розмірі 80239,98 грн.

Як встановлено судом на підставі наданих позивачем доказів, ОСОБА_2 на час укладення договору купівлі-продажу не була власником квартири.

Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2015 року, рішення Апеляційного суду міста Києва від 16 грудня 2014 року скасовано, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 серпня 2014 року, відповідно до якого, за ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру та знято арешт, накладений постановою державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві від 07 березня 2013 року (ВП №36995177), залишено в силі.

Згідно з ч. 2 ст. 25, ч.ч. 1, 5, 8 ст. 52, ч. 2 ст. 57, ч.ч. 1-3, 5-6 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено судом, позивач дотрималася вимог ст. 60 Закону та за нею у судовому порядку визнано право власності на квартиру, що є під арештом на даний час.

Крім того, відповідно до наданих позивачем копій судових рішень (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2015 року, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі №826/19708/13-а) у судовому порядку неодноразово знімалися арешти на квартиру, придбану позивачем у ОСОБА_3 Вище викладена обставина свідчить про те, що державним виконавцем під час звернення стягнення на майно боржника не дотримані вимоги ч. 8 ст. 60 Закону.

Зважаючи на вище викладені обставини, суд вважає, що оскаржувану постанову відповідачем прийнято хоча і в межах наданих повноважень, однак із порушенням вимог чинного законодавства. Обтяження належного позивачу майна арештом та забороною його відчуження порушує право позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», про зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві вчинити передбачені нормами чинного законодавства дії, направлені на зняття арешту із квартири АДРЕСА_1, накладеного у межах виконавчого провадження ВП №40154147 про стягнення із ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" боргу у розмірі 80239,98 грн.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) здійснений нею судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34691374).

Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин