Постанова № 53240003, 27.10.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року 810/3414/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" до Київської міської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування заявленої митної вартості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" з позовом до Київської міської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування заявленої митної вартості.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом – ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митних деклараціях, до яких були додані усі документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення згідно переліку, визначеному Митним кодексом України. Також позивач зазначив, що крім обов’язкових документів до митного органу були подані додаткові документи, які, на думку позивача, не мають розбіжностей, відтак вважає повністю підтвердженим складову митної вартості імпортованих товарів, а тому наполягає на безпідставності прийнятих відповідачем рішень. Однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою позивачем митною вартістю товарів та незаконно прийняв рішення про коригування їх митної вартості.

За наведених обставин, позивач вважає рішення митного органу про коригування митної вартості товарів протиправними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлені факти та застосовано норми закону.

Відповідач заперечував проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд в задоволенні позову відмовити.

У наданих суду запереченнях відповідач зазначив, що вважає рішення про коригування митної вартості товарів правомірними, оскільки документи митного оформлення подані позивачем містять розбіжності та не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того вказав, що декларанти відмовилися надавати інформацію про проведення процедури консультації.

В призначений день та час у судове засідання сторони не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Від представника позивача до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, від представника відповідача - заперечення.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Фуд” є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 32294926.

18.11.2014 року між ТОВ «Фоззі-Ф» та Arbeloa S.A. (Еквадор) був укладений контракт купівлі- продажу товарів № 698, що підтверджує його копія.

Далі 03.02.2015, 10.02.2015 ТОВ «Фоззі-Ф» до Київської міської митниці Державної фіскальної сжби України були подані митні декларації №№ 100260002/2015/169566, 100260002/2015/169567,260002/2015/169563,100260002/2015/169572,100260002/2015/169752,100260002/2015/169756,260002/2015/169723,100260002/2015/169725, 100260002/2015/169726.

На підтвердження митної вартості товару позивачем було надано митному органу пакет документів, передбачений ст. 335 та ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (надалі - МК України), про що вказано у митних деклараціях та картках відмови №№ 100260002/2015/00064, 100260002/2015/00067,100260002/2015/00066, 100260002/2015/00065, 100260002/2015/00104,100260002/2015/00105,100260002/2015/00092, 100260002/2015/00091, 100260002/2015/00093.

Також позивачем було надано митному органу перелік документів, зокрема:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами (код 1602);

- міжнародна автомобільна накладна (CMR) (код 2730);

- довідка про транспортні витрати (код 3007), додається;

- рахунок-фактуру (інвойс) (код 3105), додається;

- пакувальний лист (код 3141), надавався по деяким поставкам, додається;

- страховий поліс (код 3530), додається;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (код 4100);

- прайс-лист (код 3014), додається;

- платіжні доручення (код 3002), додаються;

- комерційна пропозиція (код 9000), додається.

Інші документи, в т.ч. договір на перевезення, договір страхування, були надані відповідачу листами:

- від 02.02.2015 № 23;

- від 02.02.2015 № 24;

- від 03.02.2015 № 25;

- від 03.02.2015 № 26;

- від 10.02.2015 № 35;

-від 10.02.2015 №36;

- від 10.02.2015 № 32;

- від 10.02.2015 № 33;

- від 10.02.2015 № 34.

З урахуванням вищевказаних документів відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів:

- № 100260002/2015/000064/1 від 03.02.2015;

- № 100260002/2015/000067/1 від 03.02.2015;

- № 100260002/2015/000066/1 від 03.02.2015;

- № 100260002/2015/000065/1 від 03.02.2015;

- № 100260002/2015/000103/1 від 10.02.2015;

- № 100260002/2015/000104/1 від 10.02.2015;

- № 100260002/2015/000089/1 від 10.02.2015;

- № 100260002/2015/000091/1 від 10.02.2015;

- № 100260002/2015/000092/1 від 10.02.2015.

Таким чином, митна вартість товарів була збільшена і відповідно збільшений розмір переплаченого мита та ПДВ на загальну суму 95 468, 85 грн.

У даних рішеннях вказано, що митна вартість визначена за резервним методом.

Позивач не погоджуючись з вищевказаними рішеннями відповідача звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з частиною другою статті 263 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

З метою митного оформлення товарів ТОВ “Фоззі-Фуд” відповідно до статті 55 Митного кодексу України були подані нові МД, в яких зазначило митну вартість товару з урахуванням коригування. З наданням фінансових гарантій товар було випущено у вільний обіг.

Відповідач зазначив, що в поданих до митного оформлення документах разом з митними деклараціями виявлено розбіжності, що унеможливлює перевірку числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; відповідно до частини двадцять першої статті 58 Митного кодексу України, використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Позивачем здійснено повну оплату вартості товарів у сумі, зазначеній в інвойсах, прайс-листах, комерційних пропозиціях та експортних деклараціях країни відправлення, що підтверджується наданими позивачем до митного органу платіжними дорученнями тощо.

Також, в оскаржуваних рішеннях зазначено, що митна вартість визначена за резервним методом.

Як зазначено відповідачем та встановлено судом, процедура консультацій між митним органом та декларантом не була проведена.

Позивач не погоджуючись з рішеннями митного органу про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв’язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв’язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв’язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Митного кодексу України.

Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Статтею 7 Митного кодексу України передбачено, що державну митну справу становлять визначені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, можна здійснювати за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини другої статті 263 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

До того ж, на думку суду, обов’язковою умовою правомірності дій митниці щодо застосування резервного методу визначення митної вартості товарів є дотримання встановленої законом процедури, зокрема проведення консультацій, у ході яких може бути здійснено обмін наявною у митниці та декларанта інформацією, та обґрунтування неможливості застосування попередніх п’яти методів визначення митної вартості товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України 2012 року встановлено, що першим (основним) методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються, є метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний (другорядний) метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

З письмових заперечень відповідача слідує, що позивач відмовився від проведення консультацій з приводу визначення митної вартості. Ця обставина не була спростована позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно суд, за умов не сприяння позивачем для застосування відповідачем з другого по п'ятий методів визначення митної вартості, не має підстав для спростування доводів відповідача про те, що ним були здійснені всі можливі, передбачені законодавством, дії для визначення митної вартості, які привели до застосування саме шостого(резервного) методу.

Зважаючи на зазначене, доводи позивача не знайшли підтвердження в судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки, позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позов було сплачено 10% від суми судового збору, що належала сплаті до Державного бюджету України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача недосплаченої суми судового збору, що належить сплаті.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф"(код ЄДРПОУ: 32276210) на користь Державного бюджету України недосплачений ним судовий збір в сумі 1718(тисячу сімсот вісімнадцять) грн. 43 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.