Ухвала суду № 53239498, 04.11.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

04 листопада 2015 рокум. Ужгород№ 807/2297/15

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про забезпечення позову за адміністративним позовом ОСОБА_1 помічника благочинного Келечинського благочиння Хустської єпархії до Закарпатської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора Реєстраційної служби Міжгірського районного Управління юстиції Закарпатської області ОСОБА_2 про скасування розпорядження та про скасування рішення державного реєстратора, -

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2015 року ОСОБА_1 помічник благочинного Келечинського благочиння Хустської єпархії звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора Реєстраційної служби Міжгірського районного Управління юстиції Закарпатської області ОСОБА_2 про скасування розпорядження голови Закарпатської ОДА та про скасування рішення державного реєстратора.

23 жовтня 2015 року, одночасно, позивачем подано до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони вчиняти певні дії щодо переоформлення відчуження або перереєстрації за іншими особами майна та земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності релігійній громаді Української Православної церкви Свято-Рождества Богородиці храму с Пилипець, Міжгірського району, Закарпатської області, Хустсько-Виноградівської єпархії . Клопотання мотивоване тим, що згідно з протоколом № 1 від 09 серпня 2015 року правлячому архієрею Закарпатської єпархії УПЦ Київського Патріархату єпископу Варсонофія доручено прийняти релігійну громаду Української Православної церкви Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець, Міжгірського району з усіма належними їй культовими спорудами та будівлями і майном до складу Закарпатської єпархії УПЦ Київського Патріархату, що в свою чергу може призвести до незаконного позбавлення права власності на майно та землю, а тому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З аналізу наведеної норми закону вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову, яке допускається на протязі всього терміну розгляду справи, є обґрунтоване клопотання сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваної дії, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Слід зазначити, що у випадку звернення сторони із клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд у кожному з випадків, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи є хоча б одна з названих обставин і оцінити, чи не може застосовуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більше шкоди, ніж та якій можна запобігти.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони вчиняти певні дії щодо переоформлення відчуження або перереєстрації за іншими особами майна та земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності релігійній громаді Української Православної церкви Свято-Рождества Богородиці храму с Пилипець, Міжгірського району, Закарпатської області, Хустсько-Виноградівської єпархії не підлягає задоволенню, оскільки ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позивачем не наведено доказів та обґрунтованих підстав для задоволення клопотання (небезпека заподіяння шкоди, неможливість захисту без вжиття заходів, протиправність рішення), тобто, наявність обставин, встановлених ст. ст. 117, 118 КАС України - не доведені та не надані, при цьому, саме по собі подання клопотання про забезпечення позову не передбачає обов'язковості щодо його задоволення за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Суд зазначає, що подання адміністративного позову, предметом якого, є визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень не є єдиним та беззаперечним доказом того, що таке є протиправними.

Крім того, суд вважає, що вказані доводи заяви про забезпеченням позову повністю співпадають із обґрунтуванням адміністративного позову, інших доводів позивачем не зазначено та оскільки рішення є предметом оскарження у даній справі, а тому оцінка цим обставинам з точки зору законності буде надаватися при розгляді справи по суті, а не при вирішенні клопотання про забезпечення позову.

В разі забезпечення позову, судом фактично буде вирішено спір по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.

Розглянувши подане позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи та виходячи із повязаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленій позовній вимозі і відповідності виду забезпечення позову позовній вимозі, суд вважає, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити, за необґрунтованістю

Керуючись статтями 117, 118, 158-160, 165, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 помічника благочинного Келечинського благочиння Хустської єпархії про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 помічника благочинного Келечинського благочиння Хустської єпархії до Закарпатської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора Реєстраційної служби Міжгірського районного Управління юстиції Закарпатської області ОСОБА_2 про скасування розпорядження голови Закарпатської ОДА та про скасування рішення державного реєстратора - відмовити.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_3