Ухвала суду № 53234181, 18.12.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/258/2014(м)

263/13170/14-к

Головуючий 1 інстанції: Шатілова Л.Г.

Категорія: 303 ч. 1 КПК України Доповідач: Бєдєлєв С.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду Донецької області

у складі: головуючого судді Бєдєлєва С.І.

суддів Меленчука В.С., Пресняковій А.А.

при секретарі Черниці О.В.

за участю прокурора Дяченка О.А.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційні скарги захисників ОСОБА_3, ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2014 року про задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС СВ «ОВС та ОГ ОЗ» СУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні старшого слідчого в ОВС СВ «ОВС та ОГ ОЗ» СУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4 знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12014050000000474 від 9 серпня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 206, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно в період з 06 червня 2014 року до 25 липня 2014 року ОСОБА_5, за попередньою змовою із групою невстановлених слідством осіб, маючи намір у власних цілях протидіяти законній господарській діяльності ТОВ «Торгівельний Будинок «Добробут» (ЄДРПОУ 30739312), неодноразово зі свого мобільного телефону телефонував засновнику та фактичному керівнику вищевказаного підприємства ОСОБА_6, який знаходився на своєму робочому місці в будівлі господарства підприємства за адресою: Донецька область, Великоновосілківський район, с. Зелений Гай, вул. Леніна, 1, та примусово наполягав на тому, щоб всі питання щодо діяльності підприємства та укладання угод погоджувати з ним та терміново зявитися до нього для обговорення цих питань. При цьому, ОСОБА_5 при розмові погрожуючи насильством у разі невиконання його умов, посилався на допомогу озброєних осіб з добровольчого батальйону «Донбасс», який приймає участь в антитерористичній операції на окупованій території Донецької області.

Приблизно на при кінці липня 2014 року, ОСОБА_5, продовжуючи свою

злочинну діяльність, за попередньою змовою із групою невстановлених

досудовим слідством осіб, одягнутих у камуфляжну форму та, тримаючи в руках предмети, схожі на автоматичну вогнепальну зброю - автомати, спрямував останніх до будівлі господарства ТОВ «ТБ «Добробут», розташованого за вищевказаною адресою, з метою перешкоджання господарській діяльності підприємства та доставлення до нього ОСОБА_6 Знаходячись біля будівлі господарства, вказані невстановлені особи, без будь-яких законних підстав заблокували роботу підприємства, провели обшук всіх приміщень, тим самим обмежили робітників підприємства займатися своєю повсякденною роботою, повязаною з господарською діяльністю підприємства.

В подальшому, 29 липня 2014 року приблизно о 01:40 годині, ОСОБА_5, за попередньою змовою із невстановленими особами, реалізуючи свої злочинні наміри по перешкоджанню господарській діяльності ТОВ «ТБ «Добробут», вчинили незаконні дії у відношенні засновника підприємства ОСОБА_6 під час контролювання останнім польових робіт сільськогосподарської техніки з переслідуваньом його на двох автомобілях «Нива» без державних номерних знаків, після чого ОСОБА_6 побоюючись погроз з боку ОСОБА_5 та невстановлених осіб, був вимушений покинути керівництво підприємством та виїхати за межі Донецької області.

Дії ОСОБА_5 за вказаним кримінальним правопорушенням кваліфіковані за ч. 2 ст. 206 КК України.

19 червня 2014 року в період часу з 09:00 години до 23:00 години, ОСОБА_5 за попередньою змовою із групою невстановлених досудовим слідством осіб, маючи намір незаконно заволодіти транспортним засобом, зі свого мобільного телефону зателефонував мешканцю с. Велика Новосілка Донецької області ОСОБА_7 та наполегливо зажадав надати йому для використання вантажний бортовий автомобіль «КАМАЗ», державний реєстраційний знак НОМЕР_1, який належить останньому та, погрожуючи застосуванням насильства небезпечним для його життя чи здоровя, наказав привезти автомобіль в зазначене місце на автодорозі до напрямку Дніпропетровської області, де його зустрінуть озброєні особи в камуфляжній формі та нададуть подальші вказівки щодо використання автомобілем.

ОСОБА_7, побоюючись реального виконання ОСОБА_5 погроз, приїхав в зазначене ОСОБА_5 місце, де його зустріли озброєні особи, один з яких сів до нього в кабіну та наказав їхати у напрямку Дніпропетровської області без будь-яких пояснень. По дорозі їх супроводжував легковий автомобіль іноземного виробництва марки «КІА» з кількома озброєними особами. Перед вїздом у Дніпропетровську область, ОСОБА_7 примусово, демонструючи вогнепальну зброю, погрожуючи насильством небезпечним для його життя чи здоровя, яке він сприйняв реально, пересадили до легкового автомобілю та відвезли до с. Велика Новосілка, а його автомобіль «КАМАЗ» під керуванням озброєної особи поїхав у напрямку Дніпропетровської області.

Вчиненим кримінальним правопорушенням ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з невстановленими особами незаконно заволодів автомобілем ОСОБА_7, чим спричинив останньому матеріальну шкоду у розмірі 120000 гривень, його дії кваліфіковані за ч.3 ст. 289 КК України.

16 жовтня 2014 року при обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: Донецька область смт. Велика Новосілка, провулок Партизанський, буд 16 виявлено та вилучено: 532 патрона, які є боєприпасами до нарізної стрілецької зброї, патронами калібру 5,45х39 мм- штатними до армійської нарізної вогнепальної зброї центрального бою - автоматів АК-74, АКС-74, АКС-74У (три патрони з яких з трасуючою кулею), які він зберігав без передбаченого законом дозволу.

Дії ОСОБА_5 за вказаним кримінальним правопорушенням кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім того, 18 травня 2014 року ОСОБА_5 з трьома невстановленими особами, озброєними автоматами та в масках, за попередньою змовою увірвалися у дім, розташований за адресою: Донецька область, Великоновосілківський район, с. Времівка, вул. Октябрьська, будинок 2а, де перебував ОСОБА_8, якому пластиковими затяжними хомутами ззаду звязали руки та виклали претензії у звязках із сепаратистами. Після цього, ОСОБА_5 та його спільники вивели ОСОБА_8 на вулицю, посадили в автомобіль «ОСОБА_9 МДХ», одягли на голову маску з метою позбавлення зору та відвезли до господарських приміщень ПП «СКІФ», розташованого у смт. Велика Новосілка Донецької області, по вул. Фонтанній, буд. 82, де в підвалі незаконно утримували приблизно 2 години із звязаними руками, висловлюючи погрози заподіяння йому тілесних ушкоджень. В подальшому ОСОБА_5 та його спільники відвезли ОСОБА_8 на тому ж автомобілі до лісосмуги, де продовжували його утримувати близько двох годин, після чого знов відвезли до господарських приміщень ПП «СКІФ» та продовжували утримувати ще декілька годин з звязаними руками.

Дії ОСОБА_5 за вказаним кримінальним правопорушенням кваліфіковані за ч. 2 ст. 146 КК України.

11 грудня 2014 року до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СВ «ОВС та ОГ ОЗ» СУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5

Продовження строку тримання під вартою слідчий обумовив тим, що по кримінальному провадженню для остаточного та беззаперечного доведення вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень необхідно виконати ряд слідчих дій:

-за участю потерпілого ОСОБА_8 провести слідчий експеримент;

-провести одночасний допит потерпілого ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_5;

-допитати близьких родичів ОСОБА_5, які на виклики для допиту не зявляються ;

-отримати висновки судової вибухово-технічної експертизи по предметам, схожими на гранати, вилучених при обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 та в його автомобілі, з урахуванням яких надати правову оцінку діям підозрюваного;

-витребувати із ДДСБЕЗ МВС України матеріали з вилучення деталізації вхідних та вихідних дзвінків з номерів телефонів ОСОБА_5, які можуть мати доказове значення по кримінальному провадженню;

-повідомити про ОСОБА_5 про підозру в остаточній редакції;

-виконати вимоги ст.. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт.

Крім того, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не зменшились. Він підозрюється у вчиненні ряду злочинів, один із яких відноситься до категорії особливо тяжких, може знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на ще не допитаних свідків, чинити фізичний та психологічний тиск на потерпілих та вже допитаних свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення Тому, у випадку не продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5, можуть створитися передумови для його уникнення від кримінальної відповідальності та покарання. Підставами вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що наслідки та ризик втечі для нього у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними, ніж покарання і процедура його відбування.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2014 року клопотання слідчого задоволено, а строк . тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у Маріупольському СІ продовжено до 75 діб, тобто до 29 грудня 2014 року.

В своїй апеляційній скарзі захисники ОСОБА_3, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм кримінального процесуального закону, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відмовити, оскільки 8 грудня 2014 року ухвалою слідчого судді запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 змінено на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 320 000 грн., строк внесення якої КПК України не передбачено і ця ухвала слідчого судді набрала законної сили.

Захисники також вказують на відсутність в оскаржувальній ухвалі слідчого судді посилання на судове рішення, яким підозрюваному було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та на який строк, а в ході апеляційного розгляду звернули увагу на порушення слідчим строків подання клопотання про продовження строків тримання під вартою.

Крім того, на думку захисника ОСОБА_2 ні слідчий, ні прокурор під час розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою не надали доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, також не зазначив їх в своїй ухвалі. За переконаннями вказаного захисника, є необґрунтовані доводи слідчого в клопотанні про те, що по кримінальному провадженню для остаточного та беззаперечного доведення вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень необхідно виконати ряд слідчих дій. Цей перелік слідчих дій слідчому нічого не заважало провести протягом 60 днів тримання підозрюваного під вартою. Тому вони зараз жодним чином не повязані з необхідністю продовження строків тримання під вартою його підзахисного.

Заслухавши доповідача, захисників, які підтримали апеляційні скарги, думку прокурора про законність і обгрунтованність ухвали слідчого судді з проханням залишити її без змін, перевіривши судові матеріали з наданими до них матеріалами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 16 жовтня 2014 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів до 14 листопада 2014 року включно.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 12 листопада 2014 року продовжено строк тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 до 60 діб, тобто 14 грудня 2014 року включно.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 8 грудня 2014 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 змінено на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 320000 грн., звільнивши його з-під варти після внесення застави.

Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5, слідчий суддя врахував, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08 грудня 2014 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо нього змінено на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 320000 грн. Разом з тим, слідчий суддя також врахував, що на час розгляду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, застава за вищевказаною ухвалою не внесена. У той же час строк дії ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 12 листопада 2014 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_5 спливає 14 грудня 2014 року.

Крім того, слідчий суддя також послався в ухвалі на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, враховані при обранні щодо підозрюваного ОСОБА_5Г запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які не відпали.

На теперішній час наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146; ч.2 ст. 206; ч.1 ст. 263 та ч. 3 ст. 289 КК України, строк досудового розслідування закінчується 16.02.2015 року ( а.с. 10-15, 31-33,94, 101-102).

Враховуючи зазначені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження щодо підозрюваного ОСОБА_5 строку тримання під вартою, обґрунтував його, виклавши в ухвалі свої мотивування і судження.

На думку колегії суддів, такий висновок слідчого судді правильний, відповідає нормам кримінального процесуального закону, а тому є законним, оскільки за розумінням ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти і вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з моменту внесення застави, визначеної слідчим суддею.

До теперішнього часу застава не внесена. Отже, у випадку не продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_5, можуть створитися передумови для його уникнення від кримінальної відповідальності та покарання. Підставами вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що наслідки та ризик втечі для нього у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними, ніж покарання і процедура його відбування.

Не заслуговують на увагу колегії суддів і апеляційні доводи про відсутність в оскаржувальній ухвалі слідчого судді посилання на судове рішення, яким підозрюваному було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки в мотивувальній частині ухвали слідчого судді є посилання на зазначене судове рішення.

Інші апеляційні доводи захисників на теперішній час, у тому числі про порушення слідчим строків надання клопотання до слідчого судді про продовження строку тримання під вартою, необґрунтовану тривалість досудового розслідування, є не суттєвими, такими, що не впливають на правильність судового рішення, тому не заслуговують на увагу колегії суддів і не є підставою для його скасування.

Таким чином, при судовому розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані норми кримінального процесуального закону, порушення, які тягли б скасування або зміну судового рішення не встановлені.

При таких обставинах, підстави для задоволення всіх апеляційних вимог відсутні.

Керуючись статтями 404,405,407,422 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2014 року про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 до 75 діб, тобто до 29 грудня 2014 року включно, залишити без зміни.

Ухвала апеляційної інстанції є остаточною, оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_9