Ухвала суду № 53225469, 11.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/21680/14 Головуючий 1-ї інстанції Наумова С.М.

Провадження № 11сс/790/1699/14

Категорія: ст.194 КПК України Доповідач Цілюрик В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2014 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.

суддів - Зубкова Л.Я., Олефір Н.О.,

за участю секретаря - Яковлевої М.В.,

прокурора - Лой І.П.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові матеріали провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 підозрюваного за ч. ч. 1 та 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.12.2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження 12014220480005205, -

в с т а н о в и л а:

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Дзержинського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного за ч. ч. 1 та 2 ст. 307 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, не працюючого, притягнутого до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, справа розглядаються Дзержинським районним судом м. Харкова.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.12.2014 року клопотання слідчого було задоволено та застосовано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі № 27 м. Харкова строком до 31 січня 2015 року з визначенням суми застави у розмірі 100000 (сто) тисяч гривень, при внесені якої ОСОБА_2 слід з під варти звільнити з покладанням на нього певних процесуальних обовязків.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя вважав доведеним існування ризиків передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_2 вказаних кримінальних правопорушень, і прийшов до висновку, що запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу неможливо.

З таким рішенням не погодились захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_1, та підозрюваний ОСОБА_2, які подали апеляційні скарги, при цьому захисник ОСОБА_1 доповнив її у судовому засіданні. Апелянти обґрунтовують свої доводи тим, що матеріали справи на їх думку сфальсифіковані, вони не містять доказів вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень; під час затримання, повідомлення про підозру, проведення слідчих дій, і в судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого були порушенні права ОСОБА_2 на захист.

ОСОБА_1 посилається на те, що слідчим суддею йому було відмовлено в ознайомленні з матеріалами клопотання і не надано підозрюваному можливість на конфіденційне побачення з захисником, слідчі дії проводились по іншому кримінальному провадженню. Про що свідчать різні номери кримінальних проваджень. Експертні дослідження проводились відносно речовини, вилученої не у ОСОБА_2 а Рагісова.

Апелянти зазначають, що в момент затримання у ОСОБА_2 не було наркотичних засобів, пакет з порошком білого кольору та три купюри по 100 гривень були переміщенні до лівого карману ОСОБА_2 в Дзержинському РВ ХГУ ГУМВД України в Харківській області.

Автори апеляційних скарг зазначають, що у ОСОБА_2 є міцні соціальні звязки з його родичами, він поважає своїх батьків і прислуховується до їх думки, і останні здатні забезпечити його належну поведінку.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_2С в апеляційній скарзі зазначив, що наркотичні речовини він придбав лише для власного користування, а не для їх реалізації.

Апелянти просять скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, застосувавши до ОСОБА_2 запобіжний захід домашній арешт.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника який просив задовольнити апеляційні скарги, прокурора який заперечував проти їх задоволення, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ухвали яка оскаржується, ОСОБА_2 підозрюється у тому, що при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, даті та часі, діючи навмисно, з корисливих мотиві, маючи на меті незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів у потрібної йому кількості познайомився з громадянкою на імя Юля, чиї справжні анкетні дані ОСОБА_4 домовився з останньою нею про придбання в неї наркотичного засобу метадон та сплати за наркотичний засіб грошей на банківські картки №№ 5168.7553.6639.9844; 4149.4878.1411.5327, які йому повідомила ОСОБА_4

Реалізуючи свій корисливий намір, направлений на придбання, зберігання та збут наркотичного засобу з метою особистого збагачення, ОСОБА_2 02.10.2014 року зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_5, якій замовив у необхідній йому кількості наркотичного засіб. Після перерахування грошових коштів в сумі 800 гривень на банківську карту № 5168.7553.6639.9844, номер якої ОСОБА_2 вказала ОСОБА_4, остання повідомила ОСОБА_2 про місце знаходження наркотичного засобу - метадон. Після чого ОСОБА_2, продовжуючи свій корисливий намір та діючи з прямим умислом на збут наркотичного засобу метадон, у цей же день в ході проведення оперативної закупівлі на вул. Космічній в м. Харкові за 800 гривень збув ОСОБА_6 полімерний пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору. Після чого о 13.43 біля будинку № 24 по пр. Леніна в м. Харкові, ОСОБА_6 добровільно видав працівникам міліції один полімерний пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, що згідно висновку судово - хімічної експертизи № 2095 від 17 жовтня 2014 року, є наркотичним засобом метадон, обіг якого обмежено, масою 0,0258 грама., який йому збув за вищевказаних обставин ОСОБА_2

Крім цього ОСОБА_2, приблизно о 13 год. 30 хв. зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_4 та замовив в неї наркотичний засіб метадон у необхідній для нього кількості. Після перерахування грошових коштів у сумі 800 гривень на банківську карту 5168.7553.6639.9844, номер якої ОСОБА_2 вказала ОСОБА_4, остання повідомила ОСОБА_2 про місце знаходження наркотичного засобу метадон, а саме біля трансформаторного щита на вул. 8 Березня, будинок 8. Маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, перевезення та збут наркотичного засобу метадон, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, ОСОБА_2 знайшов та забрав з вищевказаного місця наркотичний засіб метадон. Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_2 зустрівся на вул. 8 Березня в м. Харкові з ОСОБА_6, та за грошову винагороду в розмірі 800 гривень збув ОСОБА_6 один полімерний пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, що згідно висновку судово-хімічної експертизи № 2519 від 04.12.2014 р., є наркотичний засіб метадон, обіг якого обмежено, масою 0, 0839 грам. В цей же день, о 14 год. 35 хв., біля будинку № 34-А по вул. Котлова в м. Харкові, ОСОБА_6 добровільно видав працівникам міліції один полімерний пакет, з кристалоподібною речовиною білого кольору, який йому збув за вищевказаних обставин ОСОБА_2

03.12.2014 року о 15.35 дії ОСОБА_2 були припинені працівниками міліції на зупинці громадського транспорту, що знаходиться на перехресті вул. Піскуновській та пер. Піскуновського в м. Харкові.

3 грудня 2014 року, після затримання, ОСОБА_2 було доставлено до Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області за адресою: м. Харків вул. Толбухіна будинок № 103, де в приміщенні службового кабінету № 410 в 21.35 в порядку ст. 208 КПК України було проведено його особистий обшук, під час якого в лівому зовнішньому кармані одягненої на ньому куртці було виявлено та вилучено полімерний пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, що відповідно до висновку судово-хімічної експертизи № 2518 від 04.12.2014 року є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон масою 0,0839 грама, який ОСОБА_2 при вищевказаних обставинах зберігав та носив при собі з метою подальшого збуту.

З вивчених апеляційним судом матеріалів вбачається, що 01.10.2014 року відповідні відомості за ч. ч. 1 та 2 ст. 307 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідувань за № 12014220480005205.

Повідомлення про підозру ОСОБА_2 було вручено 04.12.2014 року.

Слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що органом слідства доведена вагомість наявних доказів вчинення вказаних кримінальних правопорушень підозрюваним ОСОБА_2, що підтверджується протоколом оперативної закупівлі, протоколом добровільної видачі ОСОБА_6 наркотичного засобу, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, протоколом допиту свідка ОСОБА_7, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, висновком судово - хімічної експертизи № 2095 від 17.10.2014 року, протоколом добровільної видачі закупним ОСОБА_6 наркотичного засобу, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, висновком судово - хімічної експертизи № 2519 від 04.12.2014 року, висновком судово - хімічної експертизи № 2518 від 04.12.2014 року.

Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш мякого запобіжного заходу, але з урахуванням тяжкості можливого покарання, тієї обставини, що ухвалою від 22.08.2014 року ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження №120142204880003591 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України вже був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий прийшов до висновку, що застосування більш мякого запобіжного заходу, ніж того, який запропонований слідчим неможливо.

При наявності наведених вище відомостей, колегія суддів не знаходить підстав вважати необґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції про існування зазначених в судовій ухвалі ризиків, а з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення та тяжкості покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні цього кримінального правопорушення, погоджується з висновками слідчого судді про неможливість запобігання вказаним ризикам без застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначено можливість звільнення підозрюваного з-під варти у разі внесення застави у розмірі 100000( ста тисяч гривень) передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Питання, які викладені в апеляційних скаргах, про порушення права підозрюваного на захист, допустимості доказів, неправильного зазначення номерів кримінального провадження та прізвища підозрюваного в експертних документах підлягають зясуванню в ході досудового розслідування та при розгляді кримінального провадження по суті.

За таких обставин, колегія судів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та вмотивованою, у звязку з чим не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

постановила

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 та підозрюваного за ч. ч. 1 та 2 ст. 307 КК України ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.12.2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження 12014220480005205 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.12.2014 року у відношенні ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Оскарження вказаної ухвали в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий

Судді