Ухвала суду № 53222759, 29.10.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2485/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Баранський Д. М.

Категорія - що виникають із договорів позики, кредиту банківського вкладу

Доповідач Сукач Т. О.

УХВАЛА

Іменем України

29.10.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Сукач Т.О.

суддів - Бубличенко В.П.

Мурашка С.І.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2015 року і

в с т а н о в и л а :

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2015 року частково задоволено позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

З ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2007 року № 428/112ФО1 в сумі 99 679,37 грн.,що складається з: 75 501,47 грн. заборгованості за процентами; 8 566,89 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 15 611,01 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, а також 996,79 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його вимог. Зокрема вказує на те, що рішенням Долинського районного суду від 24 лютого 2011 року з неї на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором, що утворилася станом на 03 листопада 2010 року у розмірі 88 045,64 грн. Вирішуючи даний спір, суд не звернув уваги на те, що мало місце дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості. Після набрання законної сили рішенням суду про дострокове повернення кредиту, строк дії кредитного договору закінчився і з цього часу банк втратив право нарахування процентів за користування кредитом та пені. Банк має право лише на відшкодування інфляційний витрат та трьох процентів річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України. Суд на зазначені обставини не звернув уваги, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

ПАТ «Укрсоцбанк» рішення суду не оскаржило.

Сторони та їх представники в судове засідання апеляційного суду не з'явилися,про час і місце розгляду справи повідомлені в порядку, визначеному ст.76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками та копією апеляційної скарги. Причини неявки не повідомили. Ураховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності сторін та їх представників.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обґрунтованість доводів апеляційної скарги у встановлених ст.303 ЦПК України межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.1 статті 631 ЦК України).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Судом з'ясовано та підтверджується матеріалами справи, що 20 серпня 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», і ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 428/112ФО1, за умовами якого банк надав відповідачці (позичальникові) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти в розмірі 9 000 доларів США зі сплатою 12 % річних для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 з поверненням кредиту відповідно до графіку та кінцевим терміном погашення 18.08.2023 року (а.с.8-12).

За умовами договору позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному п. п. 2.4., 2.5. цього договору. Повернути в повному обсязі кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями згідно з графіком, визначеним п.1.1. цього договору.

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом п. 4.2. договору у разі прострочення позичальником терміну сплати процентів, визначених п. 2.4. цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. п. 1.1., 2.6.3., 3.2.3., 4.4., 5.4. цього договору позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі 1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що протягом дії кредитного договору відповідачка не сплачувала заборгованість за кредитом та відсотки за користування ним, унаслідок чого у неї виникла заборгованість. Тому 17 грудня 2010 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 88 045 грн.64 коп., що утворилася станом на 03 листопада 2010 року (а.с.35-36).

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2011 року позов задоволено. З ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 03.11.2010 року в розмірі 88 045 грн.64 коп., яка складається з: 8 249,92 доларів США, що на той час було еквівалентно 65 328,64 грн., заборгованості за кредитом; 1626,35 доларів США (12 878,57 грн.) заборгованості за відсотками; 7 126,83 грн. заборгованості зі сплати штрафів згідно п. 4.3. договору, а також 2 711,60 грн. заборгованості зі сплати пені відповідно до п. 4.2. договору (1 124,63 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту + 1 586,97 грн. пеня за несвоєчасне повернення відсотків) (а.с.39-40).

Законом (ст.60 ЦПК України) обов'язок надати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень покладено на сторони.

Доказів того, що вказане рішення суду виконане відповідачкою не надано.

У зв'язку з тим, що після ухвалення зазначеного рішення суду кредитний договір не був припинений, а відповідачка умови договору не виконувала, ПАТ «Укрсоцбанк» у червні 2015 року знову звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором станом на 11 грудня 2014 у загальному розмірі 256 924 грн. 94 коп.

Частково задовольняючи вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» та стягуючи на його користь заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2007 року № 428/112ФО1 в сумі 99 679,37 грн., що складається: з 75 501,47 грн. заборгованості за процентами; 8 566,89 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 15 611,01 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, судпершої інстанції обґрунтовано виходив з того, що з відповідачки на користь банку підлягають стягненню штрафні санкції, передбачені договором за неналежне виконання його умов, зокрема: прострочена заборгованість за процентами, пеня за несвоєчасне погашення процентів, пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, що була висловлена в постанові від 23 вересня 2015 року у справі за № 6-1206 цс15 про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги відповідачки про те, що після набрання законної сили рішенням суду про дострокове повернення кредиту, строк дії кредитного договору закінчився і з цього часу банк втратив право нарахування процентів за користування кредитом та пені.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до наданих доказів, по суті правильне, що згідно ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги, яка не ґрунтується на законі та доказах, висновків суду не спростовує, і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.209,307,308,313,314,315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді