Ухвала суду № 53218757, 02.11.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/2731/13-к Головуючий у І інстанції Хандога В.М. Провадження № 11-кп/795/580/2015 Категорія - кримінальна Доповідач Щербаков О. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіЩербакова О. С.

суддів Заболотного В.М, Антипець В.М.

при секретарі Оскірко Ю.І.

за участю прокурора Єременка Р.А., Михайленка І.Ф.

обвинуваченого ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, які зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013260090000101, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 серпня 2013 року про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 350, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п.п. 2, 6 ч. 2 ст. 115 КК України,

яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Борзна Чернігівської

області, громадянин України, одружений,

непрацюючий, раніше не судимий, мешканець

АДРЕСА_1,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. п. 2, 6 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 серпня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України з призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України з призначенням покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна, за ч. 2 ст. 15, п.п. 2, 6 ч. 2 ст. 115 КК України з призначенням покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено йому покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави 5469 грн. 87 коп. матеріальної шкоди, витраченої Чернігівською обласною лікарнею на лікування ОСОБА_6 до Чернігівського обласного бюджету та 591 грн. 93 коп. до місцевого бюджету Борзнянського району за її лікування в Борзнянський лікарні.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 4610 грн. 78 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 200000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 204610 грн. 78 коп.

Стягнуто з обвинуваченого на користь держави 392 грн. 00 коп. за проведення судово-дактилоскопічної експертизи №23 від 14.03.2013 року; 392 грн. 00 коп. за проведення судово-дактилоскопічної експертизи №24 від 22.03.2013 року; 392 грн. 00 коп. за проведення судово-дактилоскопічної експертизи №28 від 02.04.2013 року; 294 грн. 00 коп. за проведення судово-трасологічної експертизи №25 від 21.03.2013 року; 391 грн. 20 коп. за проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи №188 від 22.03.2013 року; 244 грн. 55 коп. за проведення судово-балістичної експертизи №182 від 22.03.2013 року; 2353 грн. 60 коп. за проведення молекулярно-генетичної експертизи № 288 мб від 25.04.2013 року на загальну суму 4459 грн. 30 коп.

Питання речових доказів вирішено відповідно до ст.. 100 КПК України.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Ніжинського міськрайонного суду від 02 серпня 2013 року та призначити новий розгляд у Апеляційному суді, його виправдати, а провадження закрити.

Апеляційну скаргу мотивує тим , що рішення суду є незаконним, оскільки суд першої інстанції в основу вироку поклав такі обставини справи, які не відповідають дійсності. Стверджує, що суд першої інстанції невірно розцінив невизнання ним вини, як намагання ухилитись від відповідальності, зазначає, що не скоював жодних протиправних дій відносно ОСОБА_6, а потерпілого ОСОБА_8, зустрічав, але жодних тілесних ушкоджень йому не спричиняв, що підтверджується свідченнями його дружини. Вважає, що показання свідків, які є колегами ОСОБА_8 необхідно поставити під сумнів, оскільки вони з потерпілим перебувають у виробничих стосунках. Крім того, одного із свідків, єгеря, раніше було затримано за хабара, в затриманні якого він приймав участь. Щодо інциденту з ОСОБА_6, то працюючи в магазині його батька вона спричинила значну недостачу грошових коштів, таким чином вважає, що вона має всі підстави його обмовляти з метою ухилення від боргових зобов'язань. Звертає увагу на те, що з потерпілою вони проживають в різних кінцях м. Борзна, а тому фізично не міг знаходитись в той час в різних місцях. Вказує, що залишки крові, які могли походити від ОСОБА_6 не могли бути на його одязі, так як в різні проміжки часу він був одягнений в різний одяг, що підтвердили свідки. Крім того, для з'ясування даної обставини, під час розгляду справи в суді першої інстанції не було поставлено питання про витребування іншого светра для дослідження, про який він наголошував, що в свою чергу свідчить про небажання обвинувачення ретельно досліджувати матеріали справи, це ж стосується і роздруківки розмов з мобільного телефону. Звертає увагу суду на те, що в судовому засіданні не був допитаний свідок ОСОБА_9 з яким у нього на площі м. Борзна відбулась розмова про нанесені ОСОБА_6 тілесні ушкодження, а також свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про яких він та його батько повідомляли під час надання показань. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у клопотанні його захисника про призначення експертиз, що свідчить про небажання встановлення істини по справі. Вважаючи, що суд відмовить у клопотанні про виклик недопитаних свідків в судове засідання не заявляв таке клопотання. Зазначає, що обвинувачення побудоване лише на свідченнях ОСОБА_6, та в даному випадку став заручником нового КПК України, відповідно до якого кримінальне провадження можуть порушити на підставі свідчень особи без належних доказів.

Не погоджуючись з вироком суду захисник обвинуваченого ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 серпня 2013 року щодо ОСОБА_3 в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Так, захисник ОСОБА_4 вважає, що вирок побудовано на припущенні та внутрішньому переконанні з урахуванням свідчень потерпілої. Вказує, що висновки експертизи № 50 від 18 квітня 2013 року носить не повний характер оцінки механізму отримання тілесних ушкоджень, оскільки в основу поставлених питань на вирішення експертизи були покладені свідчення ОСОБА_6, а поза увагою залишились тлумачення перевірки свідчень потерпілої стосовно способу, механізму, локалізації тілесних ушкоджень внаслідок отримання при інших умовах та можливість самостійно спричинити подібні тілесні ушкодження, оскільки тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_6 перебувають в безпосередній близькості для спричинення самостійних дій. Щодо предмету, яким були нанесені тілесні ушкодження, то експерт вказав, що установити чи всі тілесні ушкодження були спричинені одним чи декількома знаряддями не представляється можливим через відсутність судово-медичних даних є необґрунтованим, оскільки у відповіді на питання № 4 вказано, що різані рани обличчя утворилися від дії знаряддя маючого лезо чи гострий край, яким в тому числі може бути клинок ножа. Виходячи з відповіді № 6 про те, що вказані тілесні ушкодження були заподіяні з достатньою силою для їх утворення, то можна припустити, що тілесні ушкодження могли утворитися і за участю як будь-якої особи, так і самої ОСОБА_6 Таким чином, показання потерпілої ставляться під сумнів, в зв'язку з чим виникає потреба для перевірки її свідчень та призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи. Під час розгляду справи в суді першої інстанції клопотання про призначення вищевказаної експертизи судом було відхилено, що є підтвердженням неповноти досудового та судового слідства. Крім того, ним було заявлене клопотання про призначення експертизи стосовно способу та механізму утворення забруднення крові на манжеті светра ОСОБА_3, але суд відмовив в задоволенні і цього клопотання. Стверджує, що висновок суду про знаходження абонента НОМЕР_1 11.03.2013 року о 08 год. 27 хв. та 08 год. 38 хв. по вул. Робітничій, м. Борзна, оскільки даний абонент здійснив вихід на зв'язок в зоні дії вежі є хибними, оскільки дана вежа знаходиться в центрі м. Борзна, в зону якої входять і інші вулиці. Крім того, суд обґрунтував доводи вини обвинуваченого показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 незважаючи на те, що дані свідки не були очевидцями подій, а дізнались про отримання ушкоджень потерпілою від неї самої, в зв'язку з чим вони не можуть бути належними свідками. Поза увагою досудового слідства та суду залишилася особа ОСОБА_9, який за показаннями ОСОБА_21 та ОСОБА_20 прибувши на площу розмовляв

ОСОБА_3, але в якості свідка так і не був допитаний. Щодо ознак забруднення на одязі, то свідки ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_23 вказали, що після 09 години 11.03.2013 року ОСОБА_3 був одягнений охайно, і жодних слідів забруднень на одязі не було. Свідок ОСОБА_24 з цього приводу вказав, що обвинувачений перевдягався в його присутності, оскільки забруднився від газового балону, після чого вони разом їздили містом та зустрічали вищевказаних осіб в період часу між 8 год. 40 хв. та 09 год. 30 хв. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно критично віднісся до показань свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26, мотивуючи своє рішення тим, що вони є друзями обвинуваченого, а отже бажають забезпечити йому алібі. При цьому, звертає увагу на те, що суд не вказав жодного доказу на спростування даних показань свідків щодо періоду часу з 08 год. 40 хв. до 09 год. Крім того, під час судових засідань було з'ясовано, що обвинувачений 11.03.2013 року переодягався, але суд не витребував светра, як речового доказу з місця його знаходження для дослідження та огляду. Щодо епізоду нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8, вказує, що звинувачення базувалось на свідченнях сторін, які перебували не в дружніх відносинах. Крім того, в даному випадку відсутня кваліфікуюча ознака ч. 2 ст. 350 КК України, оскільки дана подія виникла не на підставі виконання потерпілим своїх службових обов'язків, а носила приватний характер. Звертає увагу на те, судом не було наведено жодних доказів, що ОСОБА_8 о 23 год. 30 хв. здійснював службові обов'язки по охороні території урочища „Базарщина", так як час вчинення кримінального правопорушення значно виходить за норми робочого часу.

Як встановив суд, 12 червня 2009 року, близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_3, рухаючись на автомобілі марки „Нива-Шевроле" у межах мисливських угідь урочища „Базарщина", яке належить ДП „Борзнянське лісове господарство" розташованого неподалік с. Забілівщина Борзнянського району Чернігівської області, був зупинений єгерем вищевказаного підприємства ОСОБА_8, тобто служивою особою, яка згідно посадових обов'язків здійснює контроль мисливських угідь на закріпленій території на предмет виявлення фактів незаконного полювання.

Зупинившись на законну вимогу єгеря ОСОБА_8, ОСОБА_3 вийшов із салону автомобіля та, у зв'язку з виконанням ОСОБА_8 службових обов'язків, умисно наніс останньому один удар кулаком у нижню щелепу зліва, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою м'яких тканин підборідної ділянки обличчя зліва, які в комплексі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я строком не більше 21 дня.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 на вищевказаному автомобілі зник із місця події.

11 березня 2013 року, близько 8 год. 30 хв. ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник до приміщення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, де знаходилась ОСОБА_6. Перебуваючи у приміщенні будинку, ОСОБА_3 наказав останній негайно видати йому гроші, а коли ОСОБА_6 відмовилась, то завдав їй один удар рукою в область обличчя, чим спричинив фізичного болю, після чого ОСОБА_3 з кишені дістав ніж та вчинив на потерпілу напад. В ході нападу у ОСОБА_3 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_6, яка просила її не чіпати, повідомляючи при цьому, що перебуває у стані вагітності. З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 перебуває у стані вагітності, з корисливих мотивів, завдав останній п'ять ударів ножем в область живота, після чого, утримуючи потерпілу рукою за волосся, намагався заподіяти ножем удари в область шиї, однак через активний опір з боку потерпілої, яка намагалася вирватись та ухилялась від ударів, завдав їй два удари ножем в область обличчя. ОСОБА_6 з метою уникнення подальшого нанесення тілесних ушкоджень, повідомила ОСОБА_3 про свій намір віддати гроші, які знаходяться в будівлі сараю, що на території господарства. В свою чергу, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що внаслідок вже наявного на тілі ОСОБА_6 комплексу тілесних ушкоджень, безумовно настане смерть останньої, припинив завдавати їй тілесні ушкодження та послабив контроль за її діями, після чого ОСОБА_6, скориставшись можливістю, вибігла з приміщення будинку на вулицю та стала кликати на допомогу, а ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №25 від 05.04.2013 року у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: чисельних, не менше трьох, різаних ран обличчя. чисельних, не менше п'яти, колото-різаних поранень живота, четверо з яких супроводжувались проникненням у черевну порожнину з ушкодженням правої долі печінки, тонкої кишки, сигмоподібної кишки та вагітної матки з наступним розвитком внутрішньої внутрішньоутробної гіпоксії плода та загибеллю останнього. Тілесні ушкодження, в області голови та одне з колото-різаних поранень живота, яке супроводжувалось проникненням у черевну порожнину, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, строком не більше 21 дня, а тілесні ушкодження в області живота, що супроводжувались проникненням у черевну порожнину, з ушкодженням правої долі печінки, тонкої кишки, сигмоподібної кишки та вагітної матки з наступним розвитком внутрішньоутробної гіпоксії плода і загибеллю останнього, в комплексі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за двома ознаками, а саме: за ознакою небезпеки для життя та ознакою переривання вагітності.

Смерть ОСОБА_6 не настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_3, оскільки останню було своєчасно доставлено до медичного закладу, де надано невідкладну кваліфіковану медичну допомогу.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтримали подану апеляційну скаргу в повному обсязі, потерпілу та прокурора, які вирок суду апеляційної станції вважали законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, за які його засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, які ретельно досліджені і перевірені в судовому засіданні та об'єктивно оцінені у вироку.

По епізоду насильства щодо службової особи.

Так, згідно показань потерпілого вбачається, що 12 червня 2009 року він разом з колегами єгерями ОСОБА_27 та ОСОБА_28 перебував на території урочища "Базарщина", яке знаходиться неподалік с. Забілівщина Борзнянського району куди перевозили пасіку лісництва за розпорядженням керівництва. О 23 годині 30 хв. вони поверталися додому на службовому автомобілі "Нива". Побачили автомобіль, який їздив по полю з ввімкненими фарами. За характером руху автомобіля зрозуміли, що водій, за допомогою світла фар автомобіля, полює на диких тварин, які потрапляють у світло фар. Оскільки до службових обов'язків всіх єгерів входить контроль за мисливськими угіддями, вони, перебуваючи на території мисливського угіддя, яке входило в зону їх обслуговування, вирішили перехопити той автомобіль з метою припинення незаконного полювання та стали чекати на розгалуженні доріг. Невдовзі виїхав на них автомобіль "Нива-Шевроле" під керуванням ОСОБА_3, якого він добре знав і у якого, як йому було відомо, була вогнепальна мисливська зброя. В автомобілі крім ОСОБА_3 знаходилася на передньому пасажирському сидінні жінка з дитиною, а на задньому - хлопець. Вони стали з'ясовувати у ОСОБА_3, що він робить на полі в такий пізній час. Той агресивно поводився, лаявся на їхню адресу, став погрожувати. Зовні було схоже, що він був в нетверезому стані. Під час конфлікту ОСОБА_3 підходив до їхнього автомобіля. Конфлікт начебто став вщухати і потерпілий збирався їхати, але в автомобілі не виявилося ключа, якого він залишив в замку запалення. Крім ОСОБА_3 ніхто його не міг забрати. В цей час ОСОБА_3, зробивши маневр в напрямку лісу, став повертати назад. Він вийшов йому назустріч і, коли автомобіль зупинився та ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, став питати про ключі. У відповідь почув знову нецензурну лайку, погрози. Зрозумівши, що нічого не зможе добитися від нього, хотів піти і, знаходячись в напівоберті до ОСОБА_3, побачив як той замахнувся рукою в його бік і відчув удар в область нижньої щелепи зліва. Від удару знепритомнів.

Свідки ОСОБА_28 та ОСОБА_29 підтвердили показання потерпілого доповнивши, що вони були в форменому одязі єгерів, на службовому автомобілі, за кермом якого був ОСОБА_8, і як єгері мали право припиняти незаконне полювання в будь який час доби. Також свідки підтвердили, що в той час, коли ОСОБА_8 хотів піти, ОСОБА_3 вдарив його в обличчя, в область нижньої щелепи. Від удару ОСОБА_8 впав і на деякий час знепритомнів. Після цього ОСОБА_3 поїхав, а вони надали потерпілому допомогу і теж поїхали додому.

З показань мисливцезнавця ДП "Борзнянське лісове господарство", ОСОБА_30, вбачається, що в обов'язки єгерів входить в тому числі охорона угідь від незаконного полювання. Їх робота полягає у виявленні та попередженні незаконного полювання шляхом засідок, чергувань, патрулювання. Про факт нанесення ОСОБА_3 тілесних пошкоджень потерпілому ОСОБА_8 йому стало відомо зі слів самого потерпілого та єгерів ОСОБА_28 та ОСОБА_29 Він порадив ОСОБА_8 звернутися до міліції по факту нанесення тілесних ушкоджень, але справа проти ОСОБА_3не була порушена, оскільки він працював в той час в міліції і ОСОБА_8не став добиватися покарання. Ця подія була на початку літа 2009 року. Вважає, що єгері, в тому числі і ОСОБА_8, виконували свої службові обов'язки, оскільки перебували на роботі.

З висновку судово-медичної експертизи №27 від 21.03.2013 року видно, що у ОСОБА_8 маються тілесні ушкодження в області голови у вигляді струсу головного мозку та забою м'яких тканин підборідної ділянки зліва. В утворенні відмічених тілесних ушкоджень могла мати місце одноразова дія тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею в місці контакту по ударно-струсовому механізму, в тому числі можливо внаслідок удару кулаком руки і в комплексі дані ушкодження, згідно п. 2.3.3 та п. 4.6 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України за №6 від 17.01.1995 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, строком не більше 21 дня. Судово-медичних даних, які б могли свідчити про положення тіла постраждалого у просторі на момент заподіяння йому тілесних ушкоджень, при експертизі не встановлено. Малоймовірним представляється можливість утворення відмічених тілесних ушкоджень за умов падіння на площині /т.4, а.п.105-106/.

Висновком судово-медичної експертизи № 44 від 22.05.2013 року підтверджено, що наявні на тілі ОСОБА_8 тілесні ушкодження могли утворитись в час та за обставин на які посилаються потерпілий ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_28 у своїх показаннях при проведенні слідчого експерименту /т. 4, а.п.146-148/.

По епізоду вчинення кримінального правопорушення щодо ОСОБА_6 вина ОСОБА_3 підтверджується насамперед показаннями потерпілої ОСОБА_6 з яких слідує, що 11 березня 2013 року вранці вона прокинулася і знаходилася вдома одна тому, що мати була на роботі. Десь о 8-й годині 32 хвилини почула на вулиці гучну музику та побачила силует автомобіля. Потім почула гуркіт у дверей, з якого зрозуміла, що вибили вхідні двері будинку. Вона в цей час була одягнена у нічну сорочку та зверху накинутий халат. В будинок зайшов ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння і якого вона відразу впізнала, та став вимагати у неї повернення грошей. У відповідь вона сказала, що нічого йому не винна. Після цього він вдарив її кулаком в обличчя зліва. Від удару та болю вона впала на підлогу вкриту килимом, з положення стоячи. Потім підвелася та відступила в глиб кімнати. Він став наближатися до неї і витягнув ніж з чохла. Вона злякалася та почала проситися не чіпати її, оскільки вагітна, але ОСОБА_3 не реагував на її прохання, наблизився до неї впритул та наніс удар ножем в нижню частину живота. Від удару вона відчула гострий біль та закричала. Він після цього знову наніс удар ножем у верхню частину живота. Вона знову відчула гострий біль від чого повалилася на підлогу біля дивану. Скільки ще наносив ударів ножем їй в живіт ОСОБА_3 вона в той час не запам'ятала. Пізніше дізналася, що їх було 5. Коли вона впала біля дивану, чи то ОСОБА_3 її підвів, чи вона сама встала точно не пам'ятає. ОСОБА_3 продовжував вимагати гроші. При цьому підійшов до неї ззаду і приставив ніж правою рукою до горла, а лівою схопив її за волосся, погрожуючи перерізати їй горло. Вона сприйняла цю погрозу як реальну і стала активно пручатися, намагаючись вирватися, але в цей час отримала ножове поранення правої сторони обличчя від рота до вуха і вони вдвох впали на підлогу в центрі кімнати. ОСОБА_3 продовжував утримувати її за волосся і одночасно намагався нанести ножове поранення в область шиї, але наніс поранення в область нижньої губи. Вона, усвідомлюючи, що втрачає сили чинити опір та реальну загрозу своєму життю, з метою самозбереження, збрехала обвинуваченому, що гроші знаходяться в сараї і що вона їх йому віддасть. Після цих слів він дозволив їй підвестися на ноги. Вона направилася до виходу із будинку, а за нею йшов ОСОБА_3 Опинившись на подвір'ї вона стала бігти із двору на вулицю, щоб покликати сусіда на допомогу. Коли вибігла на дорогу і добігала до хвіртки сусіда, то побачила, як ОСОБА_3 сів в свій автомобіль і одразу ж поїхав. У сусіда їй ніхто не відчинив, а тому вона повернулася додому та зателефонувала спочатку своїй матері, якій повідомила, що її порізав ОСОБА_3, а потім зателефонувала в швидку допомогу. Від отриманих ножових ударів в живіт вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, втратила дитину і лікарі не гарантують їй те, що вона зможе мати дітей в подальшому. Обличчя залишилося спотвореним, оскільки на ньому великий шрам.

Дані показання потерпілої узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи № 25 від 05.04.2013 року згідно якої: у потерпілої ОСОБА_6 були встановлені тілесні ушкодження в області голови у вигляді чисельних, не менше трьох, різаних ран обличчя; в області тулуба у вигляді чисельних, не менше п'яти, колото-різаних поранень живота, четверо з яких супроводжувались проникненням у черевну порожнину з ушкодженням правої долі печінки, тонкої кишки, сигмоподібної кишки та вагітної матки з наступним розвитком внутрішньоутробної гіпоксії плода та загибеллю останнього. Особливості характеру та розташування відмічених тілесних ушкоджень можуть дозволяти вважати, що вони могли утворитись від неодноразової, в загальній кількості не менше семи, дії гостродіючого предмету або предметів, а саме: в області обличчя - від неодноразової, в кількості не менше 2-х, дій (тиснення та протягування по поверхні) предмету або предметів, маючих лезо чи гострий край, а в області живота - від неодноразової, в кількості не менше п'яти, дії колючо-ріжучого плоско клинкового предмету чи предметів, маючого (их) ймовірну ширину клинка на різних рівнях занурення близько 0,7-2,5 см, вістря якого (их), на початковий момент поранень, розташовувалось на рівні різних ділянок передньої черевної стінки живота та, стосовно до фронтальної площини тіла, було спрямоване спереду-до-заду.

Тілесні ушкодження, що були встановлені в області голови та одне з колото-різаних поранень живота, яке не супроводжувалось проникненням у черевну порожнину, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, строком не більше 21 дня, а тілесні ушкодження, встановлені в області живота, ті, що супроводжувались проникненням у черевну порожнину з ушкодженням правої долі печінки, тонкої кишки, сигмоподібної кишки та вагітної матки з наступним розвитком внутрішньоутробної гіпоксії плода і загибеллю останнього, в комплексі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за двома ознаками, а саме: за ознакою небезпеки для життя та ознакою переривання вагітності.

Тілесні ушкодження, які були встановлені в області живота та супроводжувались проникненням у черевну порожнину з ушкодженням правої долі печінки, тонкої кишки, сигмоподібної кишки та вагітної матки відносяться до ушкоджень небезпечних для життя, оскільки в момент заподіяння або за умови звичайного перебігу їх, закінчуються смертю чи можуть закінчитись нею.

Вивчення медичних документів доводить, що до моменту отримання тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 мала місце нормальноперебігаюча одноплідна вагітність терміном близько 24-25 тижнів, яка закінчилась передчасними штучними пологами шляхом кесаревого розтину та народженням мертвого, недоношеного, життєздатного плоду жіночої статі, смерть якого настала внутрішньоутробно, від внутрішньоутробної гіпоксії внаслідок гострого порушення матково-плацентарного кровообігу, обумовленого травмою у матері. /т.3, а.п. 9-11/.

З висновку комісійної судово-медичної експертизи №50, вбачається, що у громадянки ОСОБА_6, мали місце тілесні ушкодження у вигляді: трьох різаних ран в області обличчя та п'яти колото-різаних поранень передньої черевної стінки, четверо з яких супроводжувались проникненням у черевну порожнину з ушкодженням правої долі печінки, тонкої кишки, сигмоподібної кишки та вагітної матки, різаних ран в області обличчя та одне з колото-різаних поранень передньої черевної стінки, яке не супроводжувалось проникненням у черевну порожнину, як кожне окремо так і в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, спричинили короткочасний розлад здоров'я. Тілесні ушкодження в області передньої черевної стінки, що супроводжувались проникненням у черевну порожнину з ушкодженням правої долі печінки, тонкої кишки, сигмоподібної кишки та вагітної матки як в комплексі так і кожне окремо відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення.

Вищевказані тілесні ушкодження, а саме: рани в області передньої черевної стінки, котрі супроводжувались проникненням у черевну порожнину з ушкодженням правої долі печінки, тонкої кишки, сигмоподібної кишки і вагітної матки відносяться до ушкоджень небезпечних для життя в момент їх спричинення, оскільки в момент заподіяння або за умови звичайного перебігу їх, закінчуються смертю чи можуть закінчитись нею. Різані рани обличчя утворилися від дії знаряддя маючого лезо чи гострий край, яким в тому числі може бути клинок ножа. Колото-різані рани передньої черевної стінки утворилися від дії знаряддя з колюче-ріжучими властивостями, типу ножа, з ймовірною шириною клинка на рівних рівнях занурення близько 0,7-2,5см. Установити чи всі тілесні ушкодження (рани) були спричинені одним чи декількома знаряддями не представляється можливим із-за відсутності судово-медичних даних. Тілесні ушкодження, які мали місце у потерпілої, могли наноситись в будь-якій послідовності. Враховуючи характер та локалізацію вищевказаних тілесних ушкоджень що мали місце у громадянки ОСОБА_6, утворились не менше семи травматичних впливів.

Взаєморозташування потерпілої та нападника в момент спричинення тілесних ушкоджень могло бути різноманітнім і в процесі боротьби змінюватись. У разі ненадання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги після отримання комплексу вищевказаних тілесних ушкоджень зазвичай закінчується летально (смертю). Вищевказані тілесні ушкодження внутрішніх органів ускладнюються гострою кровотечею, після чого смерть може настати протягом декількох годин. Вирішити питання при виправність рубців в ділянці обличчя на даний час не можливо із-за відсутності судово-медичних даних. Вищевказані тілесні ушкодження на тілі громадянки ОСОБА_6 могли утворитися відповідно до показань останньої і відповідають механізму, локалізації та часу заподіяння, встановленим судово-медичним даним. /т.3, а.п.23-39/.

Показання потерпілої ОСОБА_6 про те, що вона захищаючись від нападу ОСОБА_3 оказувала активний опір, підтверджується протоколом огляду місця події від 11.03.2013 року, проведеним за місцем проживання потерпілої ОСОБА_6, де було виявлено та вилучено два пучки об'єктів та один відокремлений об'єкт волосоподібної форми, що зовні схожі на волосся людини. /т.1,а.п. 41-45/.

З висновку судово-імунологічної експертизи №151 від 03.04.2013 року видно, що об'єкти, вилучені з місця події (об. №1-22), являються волоссям, яке належить людині і походить з голови. При порівняльному дослідженні його між собою та із зразками волосся з голови потерпілої ОСОБА_6 (об.№23-47) виявлена їх схожість по більшості морфологічних ознак. Таким чином волосся (об.№1-22) могло походити з голови потерпілої ОСОБА_6 Характер кореневих кінців більшості волосся, вилученого з місця події, свідчить про те, що воно вирване. /т.З а.п.133-138/.

Мати потерпілої, ОСОБА_13, підтвердила, що вона в ніч на 11 березня 2013 року працювала в м. Ніжині. Десь о 8-й годині 20 хвилин зателефонувала дочці ОСОБА_31, яка була вагітною і залишилася в м. Борзна вдома одна. Через 15 хвилин після цього дзвінка зателефонувала ОСОБА_6 і повідомила, що їй порізав ножем живіт та обличчя ОСОБА_3, і що вона помирає. Вона порадила дочці зателефонувати до швидкої допомоги, а сама виїхала до м. Борзна. Коли прибула до Борзни, дочка знаходилася в лікарні і її оперували. Прибувши додому, вона застала в будинку безлад, було багато крові в кімнаті біля дивану та на подвір'ї. Вона, ще перебуваючи в Ніжині, телефонувала ОСОБА_18, хлопцю ОСОБА_6, від якого та була вагітна і з яким мала намір одружитися, повідомила про те, що трапилося. Свідок показала, що вони з дочкою працювали в магазині батька обвинувачуваного продавцями в 2012 році. В магазині була виявлена нестача товаро-матеріальних цінностей на 120 тис. гривень. Вона допускала, що могла бути нестача, але такої суми не могло бути з їх вини. У жовтні 2012 року суд визнав її винною у привласненні товаро-матеріальних цінностей на суму 900 грн. Але обвинувачуваний та його батько вимагали повернути гроші, погрожували розправою, погрожували вивезти дочку ОСОБА_31 до лісу і вбити. Змусили її написати розписку та завірити її у нотаріуса про те, що позичила у ОСОБА_33 гроші в сумі 120 тис грн. Через два тижні після таких погроз трапилася ця подія з ОСОБА_6. Розписку про позику грошей уже після трагедії суд визнав недійсною. ОСОБА_31 не пред'являлося звинувачення у нестачі коштів у магазині.

З показань завідуючої відділенням невідкладної допомоги ОСОБА_14 видно, що 11 березня 2013 р. о 8-й годині 50 хвилин, був дзвінок від ОСОБА_6, яка просила допомоги і повідомила, що їй порізав щоку та живіт ОСОБА_3 Через 2 хвилини вона знову зателефонувала і питала чи виїхала карета швидкої допомоги. При цьому говорила, що ОСОБА_3 втік. Карета швидкої виїхала через 2 хвилини після першого дзвінка.

З показань фельдшера невідкладної допомоги ОСОБА_15, вбачається, що через дві хвилини після того, як надійшов виклик від ОСОБА_6, десь о 8-й годині 52 хв., він з бригадою виїхав за місцем її проживання. По дорозі заїхав в міліцію, повідомивши про нанесення ножових поранень потерпілій. Коли прибули до будинку ОСОБА_6, на вулиці, на подвір'ї та в будинку було багато крові. Потерпіла знаходилася в кімнаті, лежачи на дивані. Вона була одягнена в нічну сорочку та халат, біля неї знаходилася ОСОБА_34 Одяг був у крові, на правій щоці поріз від рота до вуха. Він оглянув її живіт на якому було явно видно три колото-ріжучі рани. Зовні було помітно, що поранення проникають у черевну порожнину. ОСОБА_31 повідомила йому, що вагітна і, що поранення їй наніс ОСОБА_3 Він поміряв тиск потерпілій та надав першу допомогу. По дорозі в лікарню він підтримував з нею розмову, щоб потерпіла не знепритомніла.

Свідок ОСОБА_34, медсестра хірургічного відділення Борзнянської лікарні, повідомила, що вона живе по-сусідству з потерпілою. Біля 9-ї години на велосипеді поверталася додому з нічної зміни. Біля хвіртки ОСОБА_6 побачила сліди крові, які вели через дорогу до сусіда ОСОБА_35. Вона вирішила зайти до ОСОБА_35, оскільки знала, що та вагітна і подумала, що можливо щось трапилося. Вхідні двері в будинок були вибиті. Коли зайшла в середину, то помітила кров у всіх кімнатах. ОСОБА_31 сиділа в нічній сорочці скривавлена біля дивану і розмовляла по телефону. На питання, що з нею трапилося вона відповіла, що її порізав ОСОБА_3, який хотів перерізати горло, але вона пручалася і тому порізав щоку. На щоці був глибокий поріз. Потім вона підняла сорочку і показала живіт. На ньому було видно колото-різану рану з якої випирала жирова тканина. Вона розповідала, що коли ОСОБА_3 хотів перерізати горло, їй вдалося вибігти на подвір'я і вона направилася до сусіда ОСОБА_35. В цей час прибула карета швидкої допомоги і ОСОБА_35 забрали в лікарню. Коли прибули працівники міліції і стали оглядати місце події вона була присутня при цьому і бачила на халаті ОСОБА_35 пасмо волосся, яке було схоже на вирване, в кімнаті був знайдений чохол від ножа, на вулиці, біля хвіртки було видно сліди коліс від машин, сліди крові.

Свідок ОСОБА_35, підтвердив, що 11 березня 2013 року зранку він був вдома та займався по господарству. Десь біля 9-ї години побачив біля свого будинку на ґанку сліди крові, які вели до господарства ОСОБА_6. Він після цього зателефонував сусідці ОСОБА_34 та повідомив про побачене. Вона сказала йому, що ОСОБА_6 порізав ОСОБА_3 В цей час прибули працівники міліції і стали оглядати місце події. Він був при цьому і бачив, як знайшли чохол від ножа, пасмо волосся, схоже на вирване. Під час огляду проводилася фотозйомка.

Свідок ОСОБА_18 показав, що він є хлопцем потерпілої з якою у них близькі стосунки і вона була вагітна від нього на час отримання ножових поранень. 11 березня він о 8-й годині прибув на заняття. Біля 9-ї години йому зателефонувала мати ОСОБА_31 і повідомила, що ОСОБА_6 заподіяв ножові поранення ОСОБА_3 та попросила, щоб він їхав до ОСОБА_6 додому. Він одразу ж відпросився з занять і зі своїм приятелем ОСОБА_19, на автомобілі останнього "Газель", прибули до будинку в якому жила ОСОБА_6 Коли під'їхали до будинку зупинили автомобіль на проїжджій частині дороги навпроти хвіртки. На узбіччі, ближче до хвіртки будинку ОСОБА_6, були помітні на снігу сліди від протекторів шин якогось автомобіля, але вони на цей слід не наїжджали. Коли зайшли до будинку, то ОСОБА_6 вдома вже не застали. Біля будинку та в середині будинку були помітні сліди крові. В будинку був безлад, вхідні двері були прикриті, але помітні сліди пошкодження. Він вирішив їхати в лікарню. Про те, що ОСОБА_6 забрала швидка, він дізнався від сусідки ОСОБА_34, коли від'їздив від двору. По дорозі він забрав свою матір і разом поїхали до лікарні. ОСОБА_31 розповіла йому, що її порізав ножем ОСОБА_3, який вимагав віддати гроші за нестачу в магазині його батька.

Свідок ОСОБА_19 підтвердив показання ОСОБА_18

З показань свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_21 вбачається, що вони є співробітниками міліції. 11 березні 2013 року, біля 11-ї години, вони за вказівкою начальника Борзнянського РВ ОСОБА_9 на службовому автомобілі супроводжували автомобіль ОСОБА_36 Спочатку вони відстали і наздогнали ОСОБА_36 в с. Адамівка Борзнянського району, в центрі села, поруч з продовольчим магазином, в якому працює ОСОБА_24 Коли переслідували ОСОБА_36 їм уже було відомо, що ОСОБА_6 отримала ножові поранення і, як говорили, їх наніс їй ОСОБА_3 Біля магазину всі вони зупинилися. Підійшовши до ОСОБА_3 стали розмовляти. Той був в чистому одязі з явними ознаками алкогольного сп'яніння і спитав - "вона жива?". Зрозумівши, що мова йде про ОСОБА_6 він відповів - "жива". Під час розмови зателефонував начальник міліції ОСОБА_9. Він доповів йому обстановку на що той попросив потягнути час до приїзду оперативної групи. Вони намагалися затримати ОСОБА_3, хтось із них пропонував попити кави, але ОСОБА_3 мабуть зрозумів, що вони когось чекають і підійшов до свого автомобіля та відкрив двері. В салоні на задньому сидінні лежав карабін з оптичним прицілом, який він перезарядив. Потім сів в авто і поїхав. Вони намагалися його наздогнати, але втратили з виду і повернулися у райвідділ міліції в м. Борзна, про що доповіли начальнику.

Крім показань свідків вина ОСОБА_3 підтверджується:

даними протоколу тимчасового вилучення майна від 14.03.2013 року згідно з яким у підозрюваного ОСОБА_3 вилучено одяг та взуття у якому він перебував на момент затримання, а саме: светр, джинсові штани з ременем та пара черевиків /т.5, а.п. 72/;

даними протоколу огляду предметів від 22.03.2013 року. Під час проведення огляду предметів одягу було виявлено наступне: на светрі - плями бурого кольору, що розташовані на зовнішній поверхні передньої та задньої спинки, манжеті правого рукава, на штанах - плями бурого кольору, що розташовані на зовнішній поверхні лівої колоші /т.5, а.п. 78-79/.

З висновку судово-імунологічної експертизи №157 від 03.04.2013 року вбачається, що в слідах на светрі (об.№1-6), на джинсах (об. 7-9), вилучених у підозрюваного ОСОБА_3, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні виявлено наступне: в об'єктах №1,2,3,4,5,9 виявлено кров походження якої від ОСОБА_6, не виключається. В об'єктах №6,8 виявлено сліди крові походження від підозрюваного ОСОБА_3, при наявності у нього джерела зовнішньої кровотечі, не виключається. В об'єкті №7 групова належність крові не встановлена /т.З, а.п. 168-172/.

З висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 288 від 25.04.2013 року видно, що в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка крові підозрюваного (об'єкт №1), зразка крові потерпілої ОСОБА_6 (об'єкт №2), слідів крові людини (об'єкти №№3-8) на светрі та слідів крові людини (об'єкти №№9,11) на брюках, наданих на дослідження. При цьому встановлено, що: генетичні ознаки слідів крові людини (об'єкти №№ 3-5, 7,8) на светрі та слідів крові людини (об'єкти №№ 9,11) на брюках, наданих на дослідження, збігаються між собою та співпадають з генетичними ознаками підозрюваного ОСОБА_3 Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, знайдених у зазначених об'єктах та зразку крові підозрюваного ОСОБА_3, складає 5,43 х 10~25. Тобто вказані генетичні ознаки зустрічаються не частіше, ніж у 1 з 1,84 х 10 (24) осіб. Походження вказаних слідів за рахунок потерпілої ОСОБА_6 виключається. Генетичні ознаки слідів крові людини (об'єкт №6) на светрі, наданому на дослідження, змішані. Генетичні ознаки як потерпілої ОСОБА_6, так і підозрюваного ОСОБА_3 присутні серед змішаних генетичних ознак, виявлених в слідах крові людини на светрі (об'єкт №6). Генетичні ознаки сліду крові людини (об'єкт №10) на брюках встановити не вдалось. /т.З а.п. 179-188/.

Висновком судово-трасологічної експертизи №25 по належності відбитків протекторів шин автомобіля, зафіксованих на гіпсовому зліпку, вилученому в ході огляду господарства потерпілої та прилеглої до нього території, підтверджується, що вони відповідають протектору шин автомобіля КІА, д.н.з. НОМЕР_2. Відповідно до заключної частини висновку слід шин зафіксований на гіпсовому зліпку вилучений при ОМП є фрагментом бігової доріжки транспортного засобу; вищевказаний слід придатний для порівняльного дослідження (встановлення групової належності), але для ототожнення не придатний, оскільки не відобразилися індивідуальні ознаки слідоутворюючого об'єкту; слід бігової доріжки протектору відображеного на зліпку залишено протекторами шин такої групової належності (за структурою малюнку), як і протектори бігової доріжки шин задніх коліс автомобіля "КІА". /т.З а.п. 84-88/.

Довідкою по опрацьованій УОТЗ УМВС України в Чернігівській області інформації, отриманої в ПрАТ "Київстар", по телефонним з'єднанням номеру мобільного телефону ОСОБА_3, відповідно до якої підтверджується, що вихід на зв'язок відбувався о 08 год. 27 хв. та о 08 год. 32 хв. 11.03.2013 року в зоні вежі, яка розташована в м. Борзна, вул. Ганни Барвінок, 31. О 08 годині 34 хв. цього ж дня ОСОБА_3 знову виходив на зв'язок, в зоні дії вежі, що розташована за адресою м. Борзна - напрямок на с. Кінашівка, що підтверджується, що абонент в цей період часу міг перебувати на місці скоєння злочину по вул. Робітничій в м. Борзна, оскільки вказана вулиця знаходиться в зоні дії вежі /т.2, а.п.227/.

Аналіз доказів в їх сукупності дає підстави вважати, що вина ОСОБА_3 в умисному заподіянні службовій особі - ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цією особою службової діяльності, повністю доказана. Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що знаходження потерпілого ОСОБА_8 в урочищі «Базарщина» 12 червня 2009 року в нічний час пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків і мета з'ясування у ОСОБА_3 чому він знаходився в зоні мисливських угідь в нічний час безпосередньо пов'язана з його з службовими обов'язками єгеря. Подію, яка пов'язана зі зникненням ключа від автомобіля та нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_8 суд вірно розцінив, як триваючу.

Доводи захисників адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про необхідність звільнити ОСОБА_3 по епізоду нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності суперечать положенням ч.3 ст. 49 КК України, згідно якої перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин. ОСОБА_3 після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 вчинив новий злочин щодо ОСОБА_6, за таких обставин підстав для застосування ст. 49 КК України по епізоду нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 колегія суддів не вбачає.

Аналізуючи також докази в їх сукупності по епізоду нападу на потерпілу ОСОБА_6 з метою заволодіння грошима та замаху на її вбивство, суд вірно дійшов висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень. Свідчення обвинувачуваного та доводи його захисника про те, що ОСОБА_6 сама могла завдати собі тілесні пошкодження, на думку колегії суддів не переконливі. Мотивів нанесення ОСОБА_6 собі тілесних ушкоджень як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції не встановлено. Показання потерпілої є послідовними і узгоджуються з іншими доказами, а саме: часом розмов по телефону з її матір'ю та повідомленням про нанесення тілесних ушкоджень саме ОСОБА_3, це вона розповідала і іншим особам - свідкам ОСОБА_34, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18, часом телефонування в швидку допомогу, наявністю на її тілі слідів тілесних ушкоджень, які описані в судово-медичних експертизах. Поведінка обвинувачуваного після часу скоєння злочину є зрозумілою, оскільки він, як колишній працівник міліції був обізнаний в тому, що його шукатимуть і перебуваючи в різних місцях у такий спосіб забезпечував собі алібі, але запрошені ним свідки можуть тільки підтвердити знаходження його до нападу на ОСОБА_6, або після.

Доводи захисту про те, що на верхньому одязі ОСОБА_3, а саме куртці, не виявлено слідів крові, не можуть бути взяті до уваги, оскільки після вчинення злочину у ОСОБА_3 була можливість перевдягнутися.

Суд вірно віднісся критично до показань свідків ОСОБА_25, ОСОБА_22 та ОСОБА_26, оскільки вони є друзями обвинувачуваного і розцінив їх як бажання зазначених свідків забезпечити обвинувачуваному алібі про знаходження його вдома у період нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6

Показання свідка ОСОБА_37 про те, що 11 березня 2013 року, біля бару "Хуторок" в м. Борзна, приблизно о 8-й годині 05 хвилин зустрів ОСОБА_33, батька обвинувачуваного, який їхав на автомобілі "КІА", чорного кольору і той віддав йому борг, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_32, який наполягав на тому, що автомобіль "КІА" під керуванням обвинуваченого біля 8-ї години - 8-05 год. знаходився біля школи в с. Кінашівка, а також механічними пошкодженнями автомобіля, які були виявлені при огляді, які співпадають зі свідченнями ОСОБА_32

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вірно прийшов до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч. 2ст. 350 КК України, як умисне заподіяння службовій особі легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цією особою службової діяльності, за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_6, поєднаний з насильством небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, яка зазнала нападу (розбій), з проникненням у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та за ч. 2 ст. 15, п.п. 2, 6 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_6, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, з корисливих мотивів.

Доводи захисту про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_3 щодо ОСОБА_6 як закінчений замах на умисне вбивство потерпілої, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності спростовуються доказами перевіреними при судовому розгляді. Так, з показань потерпілої ОСОБА_6, які нічим не спростовані, вбачається, що коли ОСОБА_3 став наближатись до неї і витягнув ніж з чохла, вона почала просити не чіпати її, оскільки вона вагітна.

Також з висновку комісійної судово-медичної експертизи №50 від 26.04.2013р. вбачається, що тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої ОСОБА_6, а саме: рани в області передньої черевної стінки, котрі супроводжувались проникненням у черевну порожнину з ушкодженням правої долі печінки, тонкої кишки, сигмоподібної кишки і вагітної матки відносяться до ушкоджень небезпечних для життя в момент їх спричинення, оскільки в момент заподіяння або за умови звичайного перебігу їх, закінчуються смертю, чи можуть закінчитись нею.

Вирішуючи питання обрання розміру та міри покарання обвинуваченому суд вірно врахував обставини, які обтяжують покарання - це вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, врахував відсутність обставин пом'якшуючих покарання, а також особу підсудного, який є не судимим, характеризується посередньо, вчинив злочин який є особливо тяжким і вірно прийшов до висновку про необхідність призначення покарання пов'язаного з позбавленням волі.

Колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до переконання, що порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі не встановлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 376, 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 серпня 2013 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно, але на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засуджений який утримується під вартою в той же строк з часу отримання копії ухвали.

СУДДІ:

Антипець В.М. Щербаков О.С. Заболотний В.М.