Ухвала суду № 53217914, 02.11.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/2700/14-ц Головуючий в І інстанції: Волошин Р.Р. Номер провадження: 22-ц/791/1980/15 Доповідач: Вейтас І.В. Категорія: 5

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року листопада місяця 02 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Вейтас І.В.Суддів:Склярської І.В. Радченка С.В.При секретарі:Сікорі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Тягинської сілької ради, ОСОБА_8, третя особа - Реєстраційна служба Бериславського районного управління юстиції Херсонської області, про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_6 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що після смерті батьків - ОСОБА_9 та ОСОБА_10, спадкоємцем за законом є вона. З 18.07.1987 року і по 31.05.2000 року в с.Тягинка Буриславського району ОСОБА_9 проживав у будинку, що належав його батьку ОСОБА_11 та на цьому подвір'ї здійснив будівництво нового будинку. Рішенням виконавчого комітету Тягинської сільської ради від 13.04.1988 року № 27/4 за ОСОБА_9 визнано право власності на домобудівлю по Бериславському провулку № 6. 13.04.1988 року сільською радою було видано Свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

З 2000 року у житловий будинок, який належав ОСОБА_9, з дозволу ОСОБА_12, яка доглядала за будинком, вселилася сім'я ОСОБА_13, в якому проживає і до цього часу. На підставі рішення виконавчого комітету Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 23 лютого 2012 року ОСОБА_13 визнана власником цього житлового будинку вже під № 7. 25 грудня 2012 року вона отримала свідоцтво про право власності та здійснила відповідну державну реєстрацію цього права.

З урахуванням викладеного позивач просила суд визнати незаконним рішення виконавчого комітету Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 23 лютого 2012 року; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25 грудня 2012 року на ім'я ОСОБА_13 із скасуванням державної реєстрації цього права власності.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6, вказує, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги докази, які підтверджують, що будинок ОСОБА_9 і будинок в який вселилася, а з 2012 року власником якого стала ОСОБА_8 є одним і тим самим будинком. Також посилається на відсутність доказів правомірності набуття права власності на будинок відповідачем. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення представників ОСОБА_6, які підтримали апеляційну скаргу, відповідача ОСОБА_8, її представника та представника Тягинської сільської ради, які заперечують проти апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_9, ОСОБА_6 є його донькою.

Згідно архівного витягу від 5 червня 2014 року, рішенням Тягинської сільської ради від 13 квітня 1988 року за ОСОБА_9 визнано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_2.

Згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 13 квітня 1988 року ОСОБА_9 належав будинок АДРЕСА_3.

Згідно довідки № 692 від 20 травня 2014 року, за даними загальної книги реєстрації громадян Тягинської сільської ради - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 18 липня 1987 року і знятий з реєстрації 31 травня 2000 року.

В матеріалах справи наявний акт від 2 квітня 1988 року, складений секретарем виконкому Тягинської сільської ради, згідно якого ОСОБА_9 проживав за адресою АДРЕСА_2.

Рішенням виконавчого комітету Тягинської сільської ради від 23 лютого 2012 року за ОСОБА_8 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_4, та 25 грудня 2012 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно та здійснено реєстрацію прав.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не забороні законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що будинок АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_8, є одним і тим самим будинком, що належав померлому ОСОБА_9, будь-які відомості про зміну нумерації будинків по АДРЕСА_4 у період з 1988 року відсутні, а в силу ч. 4 ст. 60 ЦПК України рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

З листа КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» ХОР направленого на запит апеляційного суду, слідує, що згідно даних бюро, інвентарні справи на об'єкти нерухомості, що знаходяться в АДРЕСА_2 не заводилися.

Інвентарна справа на домоволодіння АДРЕСА_4 зареєстрована вже на підставі свідоцтва про право власності від 25.12.2012 року за власником ОСОБА_8.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, за відсутності правовстановлюючих документів, які б посвідчували право власності померлого ОСОБА_9 на спірний будинок, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що ОСОБА_6 не підтвердила наявність спадкових прав на будинок № 7, а відтак, і про те, що видача оскаржуваного рішення виконавчого комітету сільської ради та свідоцтво про право власності на нерухоме майно порушує права та законні інтереси останньої.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Зважаючина наведене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду немає, оскільки воно постановлено правильно, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, в межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів, досліджених в судовому засіданні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом

Копія ухвали оформлена 06 листопада 2015 року

Ухвала набирала законної сили 02 листопада 2015 року

Суддя: І.В. Вейтас

Секретар судового засідання: О.В. Сікора