Рішення № 53217906, 06.11.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/3841/15-ц Головуючий в 1 інстанції: Головко О.В. Номер провадження 22ц/791/2717/15 Доповідач - Іванова І.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого - Іванової І.П.

суддів:Прокопчук Л.П., Базіль Л.В.,

при секретарі- Прушинській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4

на рішення Суворовськогорайонного суду м.Херсона від 01 вересня2015 року

по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звернулися до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначили, що вони є членами садового товарищества «Консервщик» та власниками і землекористувачами земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2. З 2012 року відповідач став власником земельної ділянки НОМЕР_3, яка розташована між їхніми земельними ділянками, після чого самовільно переніс огорожі та зайняв частину їх земельних ділянок, збільшивши таким чином свою ділянку, на зауваження не реагував, а навпаки ставився до них зневажливо і ображав, а також погрожував їм злочинцями та натравлював на них свою собаку.

Також зазначили, що відповідач без належного дозволу та згоди сусідів, почав будувати будинок на захоплених частинах їх земельних ділянок, у зв'язку з чим вони вимушені були звертатися до різних правоохоронних та контролюючих органів.

Окрім того, ОСОБА_5 звернувся до Дніпровського районного суду м.Херсона з позовом до них, в якому просив віддати йому частини їх земельних ділянок та стягнути з них відшкодування збитків та судових витрат у сумі 7163 грн., даний факт тяжко вплинув на їх фізичний стан і призвів до хворобливого стану , оскільки вони є літніми людьми, а під час розгляду справи їм доводилося вислуховувати неправдиві обвинувачення зі сторони відповідача та його адвоката, в зв'язку з чим вони відчували себе приниженими, що призводило до підвищення їх артеріального тиску. В результаті хвилювань в суді у ОСОБА_6 стався серцевий напад, внаслідок чого у неї відняло кінцівку, що позбавило її можливості дбати про себе і чоловіка. ОСОБА_4 перебував у лікарні з діагнозами «Стенокардія» та «Гіпертонічне захворювання», в зв'язку з чим йому не можна було нервувати, але він нервував, що призводило до нервового зриву та негативного емоційного стану.

Оскільки, внаслідок розповсюдження неправдивої інформації відповідачем принижена їх честь та гідність, а також ділова репутація позивачі з урахуванням уточнених позовних вимог просили стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 - 1973,35 грн. витрачених на лікування, 600 грн. за виконання робіт по встановленню меж, 35000 грн. за заподіяну моральну шкоду та покласти судові витрати на відповідача. Позивач ОСОБА_4 просив стягнути з відповідача 3040,60 грн. витрат на лікування, 600 грн. за виконання робіт по встановленню меж, а також 15000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 01 вересня 2015 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд в іншому складі суду та покласти на відповідача судові витрати понесені ними.

Заслухавши доповідача, сторони, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначене рішення таким вимогам не відповідає, а тому у відповідності до ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.4ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції, отримавши позов ОСОБА_8 та ОСОБА_4, не пропонував позивачам уточнити позивні вимоги, в судовому засіданні теж не було усунуто де які розбіжності, а саме: коли і яким чином було порушено немайнові права позивачів. Як вбачається з матеріалів справи, суд безпідставно відхилив клопотання про виклик до суду свідків.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звернення ОСОБА_5 до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод у здійсненні права власності не може свідчити про розповсюдження негативної інформації та вважатися приниженням честі, гідності та ділової репутації по цій справи, що посилання позивачів на погрозу та залякування позивачів не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Між тим поза увагою суду залишилось те, що у присутності декілька осіб, які знаходились на території дачного кооперативу, відповідач на адресу позивачів висловлювався образливо.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторони є членами дачного кооперативу та власниками земельних ділянок, на протязі довгого часу між ними існують неприязні стосунки у зв'язку зі спором про межі земельної ділянки. ОСОБА_5 звертався з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, йому було відмовлено в позові. Незважаючи на те, що позивачі є літніми особами, а відповідач молода людина, він в присутності декілька осіб в серпні 2013 року та у жовтні 2014 року образливо висловлювався на адресу ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Відповідно до ст. ст.28,68 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі ст. ст. 270,297 ЦК України кожен має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Основним доказом по справі про захист честі та гідності є пояснення свідків.

Як пояснила свідок ОСОБА_11, коли вона в серпні 2013р. приїздила на дачу, біля земельних ділянок сторін зібралось багато людей, ОСОБА_5 в присутності всіх цих людей обзивав ОСОБА_9 та ОСОБА_4 «фашистами», «загарбниками», «сволочами». Свідок ОСОБА_12 пояснив, що в його присутності ОСОБА_5 називав ОСОБА_4 «козлом» в жовтні 2014 року.

Свідки, які були допитані в суді першої інстанції теж вказували на те, що з появою відповідача в дачному кооперативі, сторони постійно сваряться. Свідок ОСОБА_13 пояснила, що у зв'язку зі сварками у позивачів погіршився стан здоров'я.

Колегія суддів приходить до висновку, що висловлення відповідача «фашисти», «загарбники», «сволочі», «козел» носять виражений негативний і непристойний характер, такі висловлення принижують честь та гідність позивачів. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Позивачі також просили стягнути з відповідача матеріальну шкоду, яка складається з затратами на лікування позивачів, та моральну шкоду. Оскільки доказів того, що стан здоров'я позивачів погіршився у зв'язку неправомірними діями відповідача не має, позов в частині стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягає.

Моральна шкода, на думку колегії суддів підлягає частковому задоволенню.

Як роз'яснено у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, що якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.

Приписами ст..280 ЦК України фізична особа, особисте немайнове право якої порушено, має право на відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, яку їй завдано у зв'язку з таким порушенням.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає : ... 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи.

Частиною 3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначені розміру моральної шкоди, колегія суддів виходе з того, що позивачі є літні люди, висловлення відповідача вони прийняли дуже гостро, вразливо, у них підвищувався тиск, тому з відповідача на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_4 підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 2000 гривень кожному.

Вимога апеляційної скарги про скасування рішення суду та направлення на новий розгляд в іншому складі суду є незаконною. У відповідності до ст.307 ЦПК України, якою визначені повноваження апеляційного суду, суд другої інстанції не має такого права.

На підставі викладеного, керуючись ст..303, п.2ч.1ст.307, ч.1ст..309, ч.2ст.314, ст..316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 01 вересня 2015 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати висловлювання ОСОБА_5, що мали місце у серпні 2013 року та у жовтні 2014 року такими, що принижують особисті права, честь і гідність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Стягнути зі ОСОБА_5 моральну шкоду на користь ОСОБА_3 у розмірі 2000 грн., на користь ОСОБА_4 у розмірі 2000 грн.

Стягнути зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати у розмірі по 184 грн кожному.

В решті позову відмовити.

Рішення набуває законної сили з дня проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :