Постанова № 53214629, 05.11.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

05.11.2015

справа № 489/4939/15-а

номер провадження 2-а/489/252/15

Постанова

Іменем України

05 листопада 2015 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого суддіКоваленка І.В.при секретаріКоденко К.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_3

представника третьої особи Киричука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - ВПВР), третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (далі - УПФ), про визнання дій старшого державного виконавця протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання відновити виконавче провадження

встановив:

У липні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визнання дій старшого державного виконавця ВПВР протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання відновити виконавче провадження.

У позові вказав, що на примусовому виконанні у державного виконавця ВПВР знаходився виконавчий лист № 2-а/495/13, виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва від 23.09.2014, про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань призначення та виплати пенсії та допомоги УПФ № 9 від 24.04.2013 та № 4 від 29.05.2013, зобов'язано УПФ припинити утримання переплати в розмірі 20 % від суми пенсії позивача та повернути незаконно утриманні суми пенсії, починаючи з 24.04.2013.

Виконавчий лист знаходився на примусовому виконанні у ВПВР, але постановою від 17.05.2015 виконавче провадження закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення.

Позивач вважає постанову державного виконавця неправомірною, оскільки судовий рішення не виконано в частині відновлення розміру пенсії, відповідно до судового рішення на виконання кого видано виконавчий лист.

Ухвалою суду від 12.08.2015 до участі у справі в якості третьої особи залучено УПФ.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи проти задоволення вимог заперечував, оскільки не було скасовано розпорядження, прийняте відповідно до рішень УПФ, які визнано неправомірними та скасовано в судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані у справі докази, вважає вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.02.104 по справі № 2-а/489/495/13 визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань призначення та виплати пенсії та допомоги УПФ № 9 від 24.04.2013 та № 4 від 29.05.2013, зобов'язано УПФ припинити утримання переплати в розмірі 20 % від суми пенсії ОСОБА_5 та повернути йому незаконно утриманні суми пенсії, починаючи з 24.04.2013.

Виданий відповідно до вказаного судового рішення виконавчий лист ОСОБА_5 пред'явив для примусового виконання до ВПВР.

15.07.2015 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до статті 124 Конституції України та статті 14 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із частиною другою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Державний виконавець, відповідно до вимог частини першої статті 6 наведеного Закону, зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а згідно із вимогами частини першої статтею 11 цього Закону вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За положеннями пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Після огляду в судовому засіданні матеріалів пенсійної справи встановлено, що на підставі рішень, які були скасовані апеляційнім адміністративним судом, УПФ було прийнято розпорядження № 169962 від 02.10.2014 відповідно до якого місячний розмір пенсії ОСОБА_5 складає 1551,43 грн.

Також в матеріалах пенсійної справи є індивідуальний розрахунок пенсії ОСОБА_5, який, як пояснив представник УПФ, проведено з урахування постанови апеляційного адміністративного суду, з якого вбачається, що станом на 26.01.2015 сума призначеної пенсії коливається у межах 4123,74 - 4303,26 грн., а виплата з 1447,04 - 1619,23 грн. Борг на вказану дату становить 51169,04 грн.

Таким чином, встановлені обставини беззаперечно підтверджують, що надані УПФ до ВПВР відомості про повне виконання судового рішення є недостовірними, а відтак постанова про закінчення виконавчого провадження, при винесенні якої державний виконавець не вжив заходів для з'ясування в стягувача факту повного та фактичного виконання судового рішення, неправомірною та підлягає скасуванню.

Вимогу про зобов'язання державного виконавця відновити виконавче провадження суд вважає зайвою, оскільки скасування постанови про закінчення виконавчого провадження є безумовною підставою для продовження виконавчих дій державним виконавцем.

Так як відповідач є державним органом, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 73,08 грн. (чек № 24072015112100 від 24.07.2015) на підставі статті 94 КАС України підлягає присудженню на його користь з держави.

Керуючись статтями 7-12, 70, 71, 159, 161-163 КАС України, суд

постановив:

Позов ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 15.07.2015 про закінчення виконавчого провадження № 45475284 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м.Миколаєва 23.09.2014 у справі 2-а/489/495/13.

Присудити з державного бюджету на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.)

У іншій частині вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її проголошення, а особою, яка була відсутня в судовому засідання під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя І.В.Коваленко

Повний текст постанови

підписано 06.11.2015.