Рішення № 53206723, 04.11.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/4777/15-ц Провадження № 22-ц/773/1647/15 Головуючий у 1 інстанції: Бондар В.М. Категорія: 34 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В.А.,

суддів Подолюка В.А., Шевчук Л.Я.,

при секретарі Вергуну Т.С.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про зобов'язання здійснити страхові виплати за апеляційною скаргою відповідача приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 вересня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (Далі - ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія») про зобов'язання здійснити страхові виплати.

Вимоги позову обґрунтовує тим, що 10 червня 2015 року вона звернулась до відповідача із заявою щодо виплати страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю її чоловікові ОСОБА_3 внаслідок ДТП, що сталася 14.11.2014 року близько 19 год в м. Ковель по вул. Брестська за участю транспортного засобу «Фольксваген Транспортер» р.н. НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність водія якого була забезпечена в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» згідно з договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС / 7257214 від 01.04.2014року. В серпні 2015 року вона отримала відмову за № 3500/18 від здійснення страхової виплати з причин, що водій не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 та у зв'язку з тим, що пішохід порушив правила дорожнього руху. Вважає таку відмову незаконною та звертається за захистом до суду. Вважає, що страховик відшкодовує особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника та ін., відшкодовує моральну шкоду заподіяну смертю фізичної особи. Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат. На день настання страхового випадку розмір мінімальної заробітної плати становив 1 218 гривень, а тому загальним розміром страхового відшкодування є сума 14 616 гривень і повинна бути сплачена страховою компанією їй на її звернення. Вважає, що відповідач повинен їй виплатити страхове відшкодування: 1) витрати на лікування потерпілого 6 764 гривень 46 копійок; 2) витрати на поховання 3 253.00 гривень; 3) копання могили 300 гривень; 4) оплата церковного обряду поховання 1 200.00 гривень; 5) спорудження надгробного пам'ятника 10 000.00 гривень; 6) вартість робіт по встановленню надгробного пам'ятника 1 200.00 гривень; 7) вартість поминального обіду 8 500.00 гривень, а всього 31 217 гривень 46 копійок. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що вона втратила годувальника і єдиного помічника у житті та виконанні сільськогосподарських робіт, оскільки вона з дітьми проживають у сільський місцевості. Вона пережила сильне нервове потрясіння, до цього часу стан її здоров'я не відновився, змушена лікуватись.

Просила зобов'язати відповідача приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» здійснити страхову виплату їй - ОСОБА_2 у зв'язку з смертю чоловіка ОСОБА_3, який помер внаслідок ДТП ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 31 217 гривень 46 копійок матеріальної шкоди та 14 612.00 гривень моральної шкоди. Стягнути з відповідача по справі судові витрати згідно доданих документів.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 вересня 2015 року позов ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про зобов'язання здійснити страхові виплати задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 24 431 (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять одну) гривню 30 копійок на часткове відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 14 612 (чотирнадцять тисяч шістсот дванадцять) гривень на відшкодування моральної шкоди, 2 350 (дві тисячі триста п'ятдесят) гривень на відшкодування витрат на правову допомогу, 244 (двісті сорок чотири) гривні 31 копійок на часткове відшкодування сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення суду скасувати у зв'язку з недоведеністю обставин, що мали значення для справи, та невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечила, просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 979 ЦК України у разі настання певної події (страхового випадку) страховик зобов'язується виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Судом встановлено, що 14 листопада 2014 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_4, 1976 року народження, знаходячись за кермом транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись по вул. Брестська, а саме навпроти будинку № 61, здійснив наїзд на пішохода - ОСОБА_3 В результаті ДТП ОСОБА_3, 1968 року народження, отримав тілесні ушкодження і ІНФОРМАЦІЯ_2 лікарем реанімаційного відділення Ковельської ЦРЛ було констатовано його смерть. 15.11.2014 року відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 22.05.2015 року слідчим СВ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області була винесена постанова про закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину (а.с.12-13).

Згідно з договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/7257214 від 01.04.2014 року цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, була забезпечена в ПрАТ «УПСК» (а.с. 10).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам»ятника та інше, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи. Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі на день настання страхового випадку.

Відповідно до п. 4 договору (полісу) обов'язкового страхування за шкоду, заподіяну життю та здоров»ю на одного потерпілого ліміт відповідальності страхова сума становить 1000000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50000 грн. У цьому випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату навіть тоді, коли шкода заподіяна страхувальником або страховою особою навмисно, або по грубій необережності.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть потерпілий в результаті ДТП ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5). Позивач ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 9), і згідно довідок про витрати на поховання та встановлення пам»ятника вона понесла дані витрати.

На підставі встановлених обставин справи та наданих доказів суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в результаті дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася 14. 11.2014 року, за участі водія ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого була забезпечена у ПрАТ «УПСК», наступив страховий випадок, а тому страхова компанія зобов'язана відшкодувати збитки, що настали внаслідок смерті ОСОБА_3

Покликання в апеляційній скарзі на те, що в діях водія ОСОБА_4 відсутній склад правопорушення, а тому цивільно-правова відповідальність не настала, не грунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки шкода була завдана джерелом підвищеної небезпеки, що відповідно до ст. 1187 ЦК України тягне за собою настання цивільно-правової відповідальності.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то позивачем доведено факт заподіяння моральної шкоди, оскільки загибель чоловіка і батька створює душевні страждання, тяжкість вимушених змін у їх житті, втрата годувальника для дружини і дітей вимагає від їх вжиття додаткових зусиль для налагодження свого подальшого життя. Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначена позивачем сума 14 612 гривень на відшкодування моральної шкоди базується на положеннях чинного законодавства і підлягає до повного відшкодування.

Разом з тим, частково задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи повністю не підтверджують суму матеріальної шкоди у розмірі 31 217.46 гривень, оскільки при додаванні сум зазначених у наданих документах слідує, що підтверджуються матеріальні витрати на суму 24 431.30 гривень. При цьому в рішенні суду не зазначено, які саме витрати, понесені позивачем у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої загинув її чоловік, підлягають до відшкодування, та якими доказами вони підтверджуються.

Так позивач просила відшкодувати їй витрати на лікування ОСОБА_3, який до дня смерті перебував у лікарні, однак будь-яких документів про те, що дана особа перебувала на лікуванні та лікувалася за власні кошти або кошти позивача, а також які препарати були призначені для лікування та придбавалися за власні кошти сім»ї потерпілого позивачем не було надано, а тому сума, заявлена позивачем про стягнення коштів на лікування у розмірі 6764 грн. 46 коп., не підлягає до відшкодування.

Крім того, не підлягають відшкодуванню витрати на поминальний обід, виходячи із норм Закону України «Про поховання та похоронну справу», відповідно до якого витрати на проведення таких заходів не відносяться до облаштування та утримання місця поховання, а отже не можуть вважатися витратами на поховання.

Таким чином підлягають до відшкодування, як такі, що доведені належними та допустимими доказами, наступні витрати:

витрати на поховання в сумі 3253 грн, що підтверджуються накладною та товарним чеком (а.с. 15);

оплата церковного обряду поховання в сумі 1200 грн. відповідно до довідки Церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Мощена Ковельського району (а.с. 35);

спорудження надгробного пам»ятника відповідно до довідки про вартість пам»ятника та робіт по встановленню на загальну суму 12000 грн. (а.с. 22), а всього на загальну суму 16453 грн.

Таким чином, висновки суду при визначенні розміру матеріальної шкоди є неконкретними і не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, а тому в зв'язку з порушенням у цій частині норм процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи рішення в цій частині підлягає зміні.

Крім того, суд, постановляючи рішення, частково стягнув на користь позивача сплачений нею судовий збір, при цьому не врахувавши, що позивач відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнена, отже сплачений нею судовий збір при подачі позову є зайво сплаченим, а тому не підлягає відшкодуванню. У зв'язку з наведеним рішення суду слід змінити також в частині стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» задовольнити частково.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 вересня 2015 року в даній справі в частині стягнення матеріальної шкоди та відшкодуванні судового збору змінити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 16453 (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят три) гривні матеріальної шкоди.

У відшкодуванні судового збору відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: