Постанова № 53206114, 28.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р. Справа№ 910/15651/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від позивача: Клюсова Т.М. - за належним чином оформленою довіреністю

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 року

у справі № 910/15651/15 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техісо"

про стягнення 3060,00 грн. пені

ВСТАНОВИВ:

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техісо" 68000,00 грн. штрафу, накладеного на відповідача рішенням Відділення АМК № 126/02-р/к від 11.12.2014 року "Про визнання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №98-02/07.14 та 68000,00 грн. пені, нарахованої за невиконання Рішення № 126/02-р/к.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 року у справі № 910/15651/15 позовні вимоги задоволено частково, а саме прийнято відмову Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техісо" штрафу у сумі 68000,00 грн. Припинено провадження у справі № 910/15651/15 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техісо" на користь Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України 68000,00 грн. штрафу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техісо" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход загального фонду державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100 на р/р 31110106700007, МФО 820019, ідентифікаційний код 38004897; отримувач: УДК у Печерському районі міста Києва 2040,00 грн. пені. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у позові щодо стягнення з відповідача пені у сумі 3060,00 грн. та прийняти нове, яким стягнути з відповідача 3060,00 грн. пені, зарахувавши вказану суму в дохід загального фонду Державного бюджету України.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, оскільки штраф відповідачем сплачено 05.03.2015 року, тобто з простроченням на 3 календарних дні.

Скарга вмотивована тим, що кількість прострочених днів сплати штрафу становить 3 дні з 03.03.2015 року по 05.03.2015 року включно, а розмір пені за цей період складає 3 060 гривень.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Скрипка І.М., Шаптала Є.Ю., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.10.2015 року.

Відповідач до судового засідання, що відбулось 28.10.2015 року, не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності відповідача є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «про захист економічної конкуренції» зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Рішенням №126/02-р/к визнано, що, зокрема, ТОВ "Техісо" вчинило правопорушення у вигляді антиконкурентних узгоджений дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю Державною казначейською службою України продуктів нафтоперероблення рідких у 2012 році, чим порушило п. 4 ч. 2 ст. 6 Закон та за наведене порушення на ТОВ "Техісо" накладено штраф у сумі 68000,00 грн.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішення №126/02-р/к було надіслано на адресу відповідача супровідним листом від 26.12.2014 №26-02/4283 та отримано ТОВ "Техісо" 30.12.2014, що підтверджується відміткою на вказаному супровідному листі.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техісо" 68000,00 грн. штрафу, накладеного на відповідача рішенням Відділення АМК від 11.12.2014 року №126/02-р/к "Про визнання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №98-02/07.14 пеню у сумі 68000,00 грн., нарахованої за невиконання Рішення №126/02-р/к.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Рішенням №126/02-р/к, яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техісо" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Техойл" вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю Державною казначейською службою України продуктів нафтоперероблення рідких у 2012 році, не виконано відповідачем в добровільному порядку, а тому штраф підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техісо" у судовому порядку та за прострочення сплати зазначеного штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техісо", також слід стягнути нараховану Відділенням АМК суму пені.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 05.03.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техісо" сплатило штраф, накладений Рішенням №126/02-р/к, у сумі 68000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.03.2015 року №607.

10.08.2015 позивачем подано суду заяву про відмову від позову в частині стягнення штрафу у сумі 68000,00 грн. у зв'язку з його сплатою відповідачем.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову; господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (ч. 4, 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

Судом першої інстанції вірно встанолено, що часткова відмова Відділення АМК від позову не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України заява про відмову від позову повинна бути підписана позивачем, до прийняття такої відмови господарський суд, зокрема, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Подана суду заява про відмову від стягнення штрафу у сумі 68000,00 грн. підписана головою Відділення АМК.

За приписами ч. 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Суд прийняв заяву Відділення АМК про часткову відмову від позову в сумі 68000,00 грн. штрафу та вирішив відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинити провадження у вказаній частині позовних вимог.

Приписами ч. 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач отримав Рішення №126/02-р/к 30.12.2014 року, то строк сплати штрафу, накладеного вказаним рішенням Відділення АМК, закінчився 02.03.2015 року.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 3060,00 грн. за період з 03.03.2015 року по 05.03.2015 року.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ "Техісо" сплачено штраф у сумі 68000,00 грн. саме 05.03.2015, але помилково зазначено, що кількість днів прострочення складає 2 дні, колегія суддів вбачає за необхідне зазначити, що позивачем вірно нараховано пеню за 03.03.2015 року, 04.03.2015 року та 05.03.2015 року.

З огляду на викладене позовні вимоги Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України є обґрунтованими в частині стягнення 3060,00 грн. пені.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2015 року у справі № 910/15651/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2015 року у справі № 910/15651/15 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до вимог ст. 29 Бюджетного кодексу України та ст. 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106.

Згідно з Переліком кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року № 106 "Про деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету", контролюючими органами справляння надходжень бюджету по коду бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", є органи Державної податкової служби України.

За приписами ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

01.11.2011року набрав чинності Закон України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У підпункті 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України від 28.12.2014 року № 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 01.01.2015 року мінімальна заробітна плата становить 1218,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техісо" підлягає стягненню в доход державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2015 року у справі № 910/15651/15 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 року у справі № 910/15651/15 - змінити.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2015 року у справі № 910/15651/15 викласти в наступні редакції:

«1. Позов задовольнити повністю.

2. Прийняти відмову Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-Б; ідентифікаційний код 22873444) від позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Техісо" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 8, оф. 22; ідентифікаційний код 31113247) штрафу у сумі 68000 (шістдесяти восьми тисяч) 00 грн.

3. Припинити провадження у справі №910/15651/15 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техісо" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 8, оф. 22; ідентифікаційний код 31113247) на користь Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-Б; ідентифікаційний код 22873444) 68000 (шістдесяти восьми тисяч) 00 грн. штрафу.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техісо" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 8, оф. 22; ідентифікаційний код 31113247) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход загального фонду державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100 на р/р 31110106700007, МФО 820019, ідентифікаційний код 38004897; отримувач: УДК у Печерському районі міста Києва 3060 (три тисячі істдесят) 00 грн. пені.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техісо" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 8, оф. 22; ідентифікаційний код 31113247) в доход державного бюджету України 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору за подання позовної заяви.»

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 910/15651/15 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді І.М. Скрипка

Є.Ю. Шаптала