Постанова № 53206074, 03.11.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.11.2015 справа №908/2261/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 При секретарі Поляковій А.О.за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: від ДВС:не зявився не зявився не зявився не зявився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргиПублічного акціонерного товариства "Запоріжсантехмонтаж", м. Запоріжжяна ухвалу господарського суду Запорізької області від23.09.2015р.у справі№ 908/2261/13 /суддя Гандюкова Л.П./за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харківдо Публічного акціонерного товариства "Запоріжсантехмонтаж", м. Запоріжжятретя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком", м.Запоріжжяпрозвернення стягнення на предмет іпотеки за участюВідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», м. Харків звернулося до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії державного виконавця від 04.09.2015р., в якій просило господарський суд визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4, що полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.08.2015р. по виконавчому провадженню № 47424331 та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.08.2015р. по ВП № 47424331.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.09.2015р. у справі №908/2261/13 (суддя Гандюкова Л.П.) заява була задоволена повністю. Ухвала вмотивована обґрунтованістю заявлених вимог.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Запоріжсантехмонтаж", м. Запоріжжя звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати ухвалу суду від 23.09.2015р. та прийняти постанову, якою відмовити ПАТ «УкрСиббанк» у задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Заявник апеляційної скарги посилається про відсутність в тексті оскаржуваної ухвали щодо належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, бо представник відповідача був відсутній. Також вважає обґрунтованою постанову державного виконавця від 20.08.2015р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки листом Управління Держземагентства у Мелітопольському районі Запорізької області від 21.05.2015р. реалізація заставного майна не можлива, оскільки земельна ділянка, на якій воно розташоване, не оформлена належним чином.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. заявнику апеляційної скарги поновлено строк на подачу апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження у справі № 908/2261/13.

В судове засідання представники сторін та органу ДВС не зявилися, про час та місце судового засідання, яке призначено на 03.11.2015р., учасники провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 137-141 т.3).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2015р., явка сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене, скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду (15 днів), а також беручи до уваги, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не звязана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника сторін та ДВС.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду (ст.106 ГПК України).

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду (ст.101 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, судова колегія зазначає наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Гандюкова Л.П.) від 10.07.2014р. у справі № 908/2261/13 частково задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббнк»; звернено стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві приватної власності Публічному акціонерному товариства «Запоріжсантехмонтаж», м. Запоріжжя, а саме на:

- нежитлову будівлю (будівля літ. Ц-1 загальною площею 492,5 кв.м, нежитлова площа 477,2 кв.м; будівля літ. Ш-1, навіс літ. Я, будівля літ. М-1, убиральня № 10), що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 Березня, буд. 6 та розташовані на земельній ділянці загальною площею 3817,18 кв.м, яка надана у постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею від 05.12.1997р. та є предметом іпотеки по договору іпотеки № 11356908000-11356886000/З-1, посвідченого 30.09.2009р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 2011;

- виробничі будівлі та споруди, а саме: адміністративний корпус літ. А (площа 855,4 кв.м), цех літ. Б (площа 16923 кв.м); цех-навіс літ. В, склад літ. И (площа 456,6 кв.м), склад літ. З (площа 135,6 кв.м); навіс літ. Л, гараж літ. К (площа 226,0 кв.м); гараж літ. Г (площа 351 кв.м); гараж літ. Д (площа 254,0 кв.м); прохідна літ. Е (площа 16,1 кв.м); замощення літ. І; огорожа № 8, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр.Будівельників, 12 та розташовані на земельній ділянці загальною площею 21911,4 кв.м, яка надана в оренду на підставі договору оренди земельної ділянки та є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки № 11356908000-11356886000/З-1/1, посвідченого 01 жовтня 2009р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 2016,

- шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. За рахунок коштів отриманих від реалізації заставного майна, у встановленому законом порядку, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» по кредитному договору № 11356886000 від 26.06.2008р. в сумі 4 056 986,26грн., з яких: 1625449,29грн. - заборгованість за кредитом; 2 192 132,87 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 109 523,45 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 129 880,65 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.

На виконання рішення господарський суд Запорізької області видав наказ про примусове виконання судового рішення від 28.07.2014р.

З матеріалів справи вбачається, що 06.04.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулось ПАТ «УкрСиббанк» з заявою про видачу наказу, оскільки 22.10.2014р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області відкрито виконавче провадження за наказом суду від 28.07.2014р., за яким можливо звернути стягнення на майно, яке знаходиться у м. Олександрія Кіровоградської області. Але у відповідача наявне майно у м.Мелітополі Запорізької області, за рахунок якого банк може задовольнити свої вимоги. Тому просить суд видати наказ про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 10.07.2014р. у справі № 908/2261/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться саме у м. Мелітополі Запорізької області.

17.04.2015р. господарським судом Запорізької області видано наказ у справі №908/2261/13 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві приватної власності Публічному акціонерному товариства «Запоріжсантехмонтаж», а саме: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 Березня, буд. 6 та розташовані на земельній ділянці загальною площею 3817,18 кв.м, яка надана у постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею від 05.12.1997р. та є предметом іпотеки по договору іпотеки № 11356908000-11356886000/З-1, посвідченого 30.09.2009р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 2011, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

07.05.2015р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 47424331за наказом № 908/2261/13 від 17.04.2015р.

Постановою від 20.08.2015р. державним виконавцем повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова державного виконавця обґрунтована, що земельна ділянка розташована під обєктом нерухомості, за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 Березня, 6, не оформлена належним чином, відповідно до повідомлення Управління Держземагентства у Мелітопольському районі Запорізької області від 21.05.2015, реалізація даного майна в межах відкритого виконавчого провадження неможлива.

Не погодившись з такими діями виконавчої служби, ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до місцевого господарського суду з відповідною скаргою.

Скарга мотивована тим, що у державного виконавця була інформація щодо належного оформлення земельної ділянки, оскільки на виконання вимоги державного виконавця стягувачем надано копію договору оренди земельної ділянки від 26.10.2007р., зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України 14.11.2007р. за № 040726200311. Також банк вважає, що для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його примусової реалізації державному виконавцю достатньо інформації про розмір та кадастровий номер земельної ділянки, на якій розміщене це нерухоме майно.

Як зазначалося вище, ухвалою місцевого господарського суду скарга була задоволена з посиланням на безпідставність повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавчого провадження», оскільки за вимогами цього пункту виконавчий документ повертається у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення на майно. Проте, державним виконавцем не надано доказів відсутності у боржника майна, на яке звернено стягнення за наказом від 17.04.2015р. №908/2261/13 (нежитлової будівлі: будівля літ. Ц-1 загальною площею 492,5 кв.м, нежитлова площа 477,2 кв.м; будівля літ. Ш-1, навіс літ. Я, будівля літ. М-1, убиральня № 10, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 Березня, буд. 6 та розташованої на земельній ділянці загальною площею 3817,18 кв.м), не складено акт, не надано доказів щодо проведення розшуку майна та безрезультатності таких дій з розшуку. Навпаки, державним виконавцем в оскаржуваній постанові зазначено про реєстрацію за боржником права власності на нерухоме майно згідно з реєстром прав власності.

Судова колегія погоджується з такими висновками господарського суду Запорізької області з огляду на наступне.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частини 1 та 2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Державний виконавець розяснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»).

Заходами примусового виконання рішень є:

- звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

- звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

- інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Як вже зазначалось вище, державним виконавцем згідно постанови від 07.05.2015р. відкрито виконавче провадження. Супровідним листом від 07.05.2015р. № 3620-2/11 вказану постанову направлено стягувачу (ПАТ УкрСиббанк») та держвиконавець зобовязав останнього надати до відділу наступні документи: копію наказу Фонду державного майна №955 від 09.08.1995р.; копію договору іпотеки № 11356908000-11356886000/З-1, посвідченого 30.09.2009р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 2011; копію державного акту на право постійного користування землею за адресою: м. Мелітополь, вул. 8 Березня, буд. 6 від 05.12.1997р.; копію технічної документації на нежитлову будівлю за адресою: м. Мелітополь, вул. 8 Березня, буд. 6.

Цей лист був отриманий стягувачем 22.05.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «УкрСиббанк» супровідним листом № 435-З/30-4 від 27.05.2015р. надало до ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області витребувані документи, а також копію договору оренди земельної ділянки від 26.10.2007р., який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що у державному реєстрі вчинено запис від 14.11.2007р. за № 040726200311. За цим договором земельній ділянці в м. Мелітополь, вул. 8 Березня, 6, присвоєно кадастровий номер 2310700000:02:011:0017 (а.с.90 т.3).

Проте, обставиною для повернення виконавчого документа стягувачеві, вказаної у постанові від 20.08.2015р., державним виконавцем визначено відсутність відомостей про присвоєння кадастрового номеру зазначеній земельній ділянці, тому є неможливим отримання витягу із державного земельного кадастру згідно листа Управління Держземагентства у Мелітопольському районі Запорізької області від 21.05.2015р.

З огляду на викладене, державний виконавець дійшов висновку, що оскільки земельна ділянка, розташована під обєктом нерухомості: нежитлова будівля (будівля літ. Ц-1 загальною площею 492,5 кв.м, нежитлова площа 477,2 кв.м; будівля літ. Ш-1, навіс літ. Я, будівля літ. М-1, убиральня № 10), що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вул. 8 Березня, буд. 6, не оформлена належним чином, тому реалізація даного майна в межах відкритого виконавчого провадження неможлива, що є підставою для повернення виконавчого документа згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Цією нормою закону передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Також у п. 4.11.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерством юстиції України, від 15.12.1999р. № 74/5, перелічені підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві.

Про наявність обставин, зазначених у абзацах третьому - сьомому пункту 4.11.1 цієї Інструкції, державний виконавець складає акт (п. 4.11.2 вказаної Інструкції).

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками господарського суду стосовно того, що повернення виконавчого документа на підстави п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» можливе лише за умови відсутності у боржника майна, на яке може бути здійснено звернення стягнення, що в свою чергу повинно доводитися державним виконавцем шляхом складення відповідного акту.

Проте, в даному випадку виконавче провадження здійснюється на підставі наказу суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві приватної власності відповідачу, а саме на нежитлову будівлю (будівля літ. Ц-1 загальною площею 492,5 кв.м, нежитлова площа 477,2 кв.м; будівля літ. Ш-1, навіс літ. Я, будівля літ. М-1, убиральня № 10), що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 Березня, буд. 6 та розташовані на земельній ділянці загальною площею 3817,18 кв.м, яка надана у постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею від 05.12.1997р. та є предметом іпотеки по договору іпотеки № 11356908000-11356886000/З-1, посвідченого 30.09.2009р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 2011.

Тобто всупереч наявності у боржника (ПАТ "Запоріжсантехмонтаж") майна, державним виконавцем не здійснено у повному обсязі заходів з примусового виконання судового наказу у справі № 908/2261/13 за наявності відомостей про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, на якій знаходиться спірний обєкт нерухомості, згідно договору оренди земельної ділянки від 26.10.2007р., та не зясовано розбіжність інформації, зазначеної у цьому договорі та у листі Управління Держземагантства у Мелітопольському районі Запорізької області від 21.05.2015р. № 6-28-0.3-830/2-15 щодо присвоєння кадастрового номеру. Крім того, при винесенні оскаржуваної постави від 20.08.2015р. державним виконавцем не доведено факту відсутності у боржника нерухомого майна, на яке повинно бути здійснено звернення стягнення (знищення, пошкодження, втрати тощо). Також відповідний акт у матеріалах справи №908/2261/13 відсутній (матеріали виконавчого провадження витребувалися місцевим господарським судом ухвалою від 08.09.2015р., але так і не були надані органами ДВС до суду а.с.82 т.3).

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо безпідставності посилання державного виконавця у письмовому запереченні на скаргу на абзац 6 п. 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, оскільки цим пунктом визначено перелік документів (в тому числі копія витягу з державного земельного кадастру щодо реєстрації права власності на землю) для проведення реалізації майна після отримання звіту про оцінку майна. Однак у даному випадку державним виконавцем повернуто виконавчий документ стягувачеві та не доведено, що в ході проведення виконавчого провадження за наказом № 908/2261/13 від 17.04.2015р. було вжито заходи щодо оцінки майна, доведення до відома сторін її проведення, підготовки пакета документів для проведення реалізації майна.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання заявника апеляційної скарги щодо незазначення у тексті оскаржуваної ухвали про належне повідомлення відповідача та проведення судового засідання за його відсутності з огляду на наступне. По-перше, відповідач був обізнаний про розгляд скарги стягувача (банку), що підтверджується штампом канцелярії господарського суду Запорізької області на зворотному боці ухвали від 08.09.2015р., про її направлення 09.09.2015р. сторонам у справі. По-друге, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвала суду від 08.09.2015р. була опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є вільним та відкритим у користуванні для усіх осіб. По-третє, жодною нормою процесуального закону не передбачено зазначення в ухвалі, прийнятої за результатами розгляду скарги чи заяви, про повідомлення сторін. По-четверте, ч. 2 ст. 121-2 ГПК України передбачає, що неявка у судове засідання боржника, стягувача чи представника ДВС не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги ПАТ "Запоріжсантехмонтаж", не спростовують висновків господарського суду Запорізької області, викладених в ухвалі від 23.09.2015р. у справі № 908/2261/13. Тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала господарського суду підлягає залишенню без змін.

Судові витрати покласти на відповідача по справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 98, 99, 101, 102, 103, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Запоріжсантехмонтаж", м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області у справі № 908/2261/13 від 23.09.2015р. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області у справі № 908/2261/13 від 23.09.2015р. залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано: 8 прим.

2. позивачу

1. відповідачу

1. третій особі

1. ДВС

1. у справу

1. ГСЗО

1. ДАГС