ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2015 рокуСправа № 912/145/15-г Господарський суд Кіровоградської області у складі колегії суддів: Глушкова М.С. - головуючого судді, суддів Деревінської Л.В. та Наливайко Є.М., розглянувши матеріали справи
за позовом військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі:
- Міністерства оборони України, м. Київ
- квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда, м. Кіровоград
до Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград
за участю за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод", м. Кіровоград,
та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Кіровоград
про визнання незаконним та скасування рішення,
Представники сторін:
від прокуратури - ОСОБА_2, прокурор військової прокуратури Кіровоградського гарнізону, посвідчення № 035536 від 07.09.2015 року;
від позивача І - ОСОБА_3, довіреність № 220/331/д від 18.05.2015 року;
від позивача ІІ - ОСОБА_4, довіреність № 1249 від 04.08.2015 року;
від відповідача - участі не брали;
від третьої особи (ДП "КРЗ") - ОСОБА_5, довіреність № 459 від 30.06.2015 року;
від третьої особи (ОСОБА_1В.) - ОСОБА_6, довіреність від 03.02.2015 року; ОСОБА_7, довіреність № 861 від 05.11.2015 року.
Військовий прокурор Кіровоградського гарнізону звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровограда про визнання незаконним рішення Кіровоградської міської ради від 22.07.2010 року № 3650 "Про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки по вул. Добровольського, 2" та його скасування в повному обсязі.
Як на підставу позовних вимог прокурор послався, зокрема, на те, що земельна ділянка, щодо якої прийнято спірне рішення, належить до земель оборони, тоді як Міністром оборони України згода на вилучення такої земельної ділянки не надавалась; правові підстави для припинення права державної власності на земельну ділянку та її зарахування до земель комунальної власності відсутні; міська рада не мала повноважень змінювати цільове призначення відповідної земельної ділянки. На думку прокурора оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог, зокрема ст. ст. 20, 21, 78, ч.ч. 1, 5 ст. 116, ст. 141, ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України, п.п. 44, 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затверджених наказом Міністерства оборони України №483 від 22.12.1997 року.
При цьому в своєму позові прокурор звернув увагу на те, що відповідно до вимог пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 № 4176-УІ строк оскарження спірних пунктів рішення Кіровоградської міської ради прокурором не пропущено.
Ухвалою від 16.01.2015 року господарський суд порушив провадження у справі на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод", витребував від учасників судового процесу необхідні докази.
В подальшому, враховуючи категорію та складність даної справи, 25.03.2015 року господарським судом винесено ухвалу про здійснення розгляду справи колегією у складі трьох суддів.
Колегією суддів у складі головуючого судді - Шевчук О.Б., суддів - Деревінської Л.В. та Макаренко Т.В. ухвалою від 31.08.2015 року відкладено розгляд справи та від сторін витребувано необхідні для розгляду справи докази.
Ухвалою від 29.09.2015 року колегією суддів у складі головуючого судді - М.С. Глушкова, суддів - Деревінської Л.В. та Наливайко Є.М прийнято справу № 912/145/15-г до свого провадження.
Ухвалою суду від 01.10.2015 року розгляд справи відкладався.
Позивач 1 - Міністерство оборони України згідно пояснень від 12.03.2015 року, від 20.05.2015 року (т.2 а.с.106-108, т. 2 а.с.191-193) та в судовому засіданні 05.11.2015 року, підтримало повністю позицію викладену прокурором у позові.
Позивач 2 - квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда (надалі - КЕВ м. Кіровограда) згідно заяви від 05.02.2015 року № 211 (т.1 а.с.118) та в судовому засіданні 05.11.2015 року позовні вимоги прокурора підтримав повністю.
Відповідач - Кіровоградська міська рада, у своїх поясненнях на позов від 24.03.2015 року (т.2 а.с.124) повідомила про відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог військового прокурора Кіровоградського гарнізону.
Проте, 05.11.2015 року до господарського суду подано заяву відповідача відповідно до змісту якої, останній просить застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності, оскільки оскаржуване рішення прийняте Кіровоградською міською радою 22.07.2010 року, а прокурор звернувся до суду з даним позовом про оскарження рішення № 3650 лише 15.01.2015 року. Вказана заява підписана представником Кіровоградської міської ради ОСОБА_8
Вказана заява не приймається господарським судом до розгляду, оскільки довіреність, що міститься в матеріалах справи та на підставі якої представник відповідача здійснює свої повноваження (т.1 а.с.149) від 05.05.2014 року № 826-МР/з дійсна лише до 01.05.2015 року.
Суд окремо звертає увагу на те, що після виходу колегії суддів з нарадчої кімнати, ОСОБА_8 було подано через канцелярію суду заяву про те, що він є повноважним представником відповідача - Кіровоградської міської ради, разом з якою було надано копію довіреності від 05.05.2014 року № 826-МР/з з терміном дії до 01.05.2016 року.
Третьою особою - ДП "КРЗ" в судовому засіданні 05.11.2015 року позов прокурора підтримано.
Третя особа (ОСОБА_1В.) проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні з огляду на наступне: в матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідними органами в порядку чинного законодавства рішення про віднесення спірної земельної ділянки, яка перебувала в постійному користуванні державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" згідно державного акта від 20.11.1998 року І-КР № 000614, до категорії земель оборони; позивачем не надано належних доказів співпадіння та/або ідентичності земельних ділянок, що перебувають в користуванні ОСОБА_1 та військової частини А-2201; виходячи зі змісту ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003 року, самі по собі допущені органами влади порушення при передачі майна у власність особи не можуть бути безумовною підставою для повернення цього майна державі якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого набувача майна.
Суд вважає за необхідне зазначати, що предметом спору у даній справі є визнання незаконним рішення Кіровоградської міської ради від 22.07.2010 року № 3650, отже, господарським судом не досліджувалося питання правомірності чи не правомірності отримання третьою особою на стороні відповідача в користування земельної ділянки, співпадіння та/або ідентичності земельних ділянок, що перебувають в користуванні ОСОБА_1 та військової частини А-2201, а також щодо права власності ОСОБА_1 на частину нерухомого майна.
Крім того, останнім в своїх запереченнях від 25.03.2015 року (т.2 а.с.125-127) зазначено про те, що прокурор звернувся до господарського суду в січні 2015 року, з пропуском строків позовної давності, у зв'язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в тому числі і з вказаних підстав.
Повноважним представником ОСОБА_1 в судовому засіданні подано клопотання про відкладення розгляду справи на строк не більше 2-х днів, з метою надання додаткового часу третій особі для подання до господарського суду додаткових документів на підтвердження своєї правової позиції.
Господарський суд вважає, що вказане клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Учасникам судового процесу господарським судом надано достатньо часу для підготовки та надання суду всіх необхідних для розгляду справи документів. Крім того, представником ОСОБА_1 у клопотання про відкладення розгляду справи не зазначено, які саме додаткові докази необхідно подати та не подано жодних доказів на підтвердження неможливості надання відповідних документів до даного судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до рішення Кіровоградської міської ради від 10.06.1998 року №22 військовій частині А-2201, яку у 2003 року на підставі наказу Міністерства оборони України №16 від 18.05.2003 року (т.1 а.с.21-22) перейменовано у державне підприємство "Кіровоградський центральний ремонтний завод Міністерства оборони України", правонаступником якого є ДП "КРЗ" згідно статуту (т.1 а.с.34-44), 20.11.1998 року видано державний акт на право постійного користування землею № І-КР № 000614 (т.1 а.с.24-27). Відповідно до цього акта Кіровоградською міською радою надано у постійне користування Військовій частині А-2201 земельну ділянку загальною площею 18,73377 га для розміщення центрального ремонтного заводу у місті Кіровограді по вул. Добровольського, 2.
22.07.2015 року Кіровоградською міською радою, за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, прийнято рішення № 3650, згідно якого визначено, зокрема, наступне:
внести зміни до рішення Кіровоградської міської ради від 18.02.2010 року № 3297 "Про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Добровольського, 2", а саме в п. 1 слова "землі промисловості" замінити на слова "землі змішаного використання";
затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Добровольського, 2 в оренду строком на 25 років для розміщення виробничої бази загальною площею 5193,65 кв. м. та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, повязаних із вилученням земельної ділянки;
припинити військовій частині А-2201 право постійного користування шляхом вилучення частини земельної ділянки (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 20.11.1998 року № 1074 серія І-КР № 000614) площею 5193,65 кв. м. по вул. Добровольського, 2, виданий на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 10.06.1998 року № 22 для розміщення центрального ремонтного заводу;
передати ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку по вул. Добровольського, 2 строком на 25 років загальною площею 5193,65 кв. м. ( в т. ч. по угіддях: 5193,65 кв. м. землі змішаного використання) для розміщення виробничої бази за рахунок земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Військовий прокурор Кіровоградського гарнізону вважає, що рішення № 3650 прийняте Кіровоградською міською радою 22.07.2010 року з перевищенням наданих їй повноважень, порушують права держави як власника наведених земель в особі Міністерства оборони України, як належного землекористувача, а тому підлягають визнанню незаконними та скасуванню.
Позов прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України закріплено правову норму, відповідно до якої підставою набуття права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, за умови, що такі рішення прийняті у межах їх повноважень та відповідно до закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 цього Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного рішення) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Господарський суд враховує, що в силу вимог ст.ст. 77, 78, 84 Земельного кодексу України, ст. 14 Закону України "Про збройні Сили України", ст.ст. 1, 2 Закону України "Про використання земель оброни", спірна земельна ділянка, право на яку посвідчено державним актом 1998 року, відносяться за формою власності - до державної власності, за цільовим призначенням - до земель оборони, та перебуває на відповідному обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.
Віднесення спірної земельної ділянки, право на яку посвідчено державним актом 1998 року, за цільовим призначенням - до земель оборони також встановлено постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014 року у справі № 912/1825/13, яка набрала законної сили. Тому, в силу вимог ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вказана обставина не доказується.
Загалом підстави припинення права користування земельною ділянкою перераховані у ст. 141 Земельного кодексу України, серед яких - добровільна відмова від права постійного користування земельною ділянкою.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.142 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла у спірний період) припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки; власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Крім того, на момент прийняття спірного рішення діяло Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затверджене наказом Міністерства оборони України № 483 від 22.12.1997 року (надалі - Положення).
Пунктами 44 та 45 цього Положення передбачено, що за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.
Із матеріалів справи вбачається, що Міністр оборони України відповідну згоду на припинення права користування спірною земельною ділянкою, її вилучення не надавав. Також відсутня заява про добровільну відмову від належного Міністерству оборони України права на вказану земельну ділянку.
Оскільки рішення про відмову від права постійного користування спірною земельною ділянкою не приймалось, така земельна ділянка не могла бути зарахована до земель комунальної власності, а тому будь-які правові підстави для розпорядження нею органом місцевого самоврядування відсутні.
Так як землі оборони за законом належать до державної власності, то рішення щодо надання земельної ділянки державної форми власності в оренду суперечить положенням ст.ст. 20, 21, 78 Земельного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких земельною ділянкою вправі будь-яким чином розпоряджатися (у тому числі надавати в оренду) уповноважений орган (власник) після зміни її цільового призначення.
При вирішенні даного спору господарський суд враховує також порушення порядку зміни цільового призначення земельної ділянки площею 5193,65 кв. м.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".
З огляду на те, що порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 5193,65 кв. м. дотримано не було, Кіровоградська міська рада не була уповноважена приймати рішення про зміну цільового використання спірної земельної ділянки.
В силу вимог ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки юридичним особам та визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
За правилами ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси; суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З огляду на те, що рішення Кіровоградської міської ради № 3650 від 22.07.2010 року прийнято з порушенням норм земельного законодавства, воно підлягає визнанню незаконним та скасуванню господарським судом.
При цьому, господарський суд погоджується з доводами прокурора стосовно того, що останнім не пропущено строк оскарження спірного рішення № 3650 від 22.07.2010 року з огляду на вимоги пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 року № 4176-УІ.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218 грн. покладаються на відповідача.
В судовому засіданні 05.11.2015 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 64, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати незаконними та скасувати рішення Кіровоградської міської ради від 22.07.2010 року № 3650 "Про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки по вул. Добровольського, 2".
Стягнути з Кіровоградської міської ради (25022, м. Кіровоград, вул. В. Перспективна, 41; ідентифікаційний код 26241020) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м.Кіровограді /м.Кіровоград/22030001, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31211206783002, ідентифікаційний код 38037409, КБКД 22030001 "Судовий збір") - 1 218 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Належним чином засвідчений примірник рішення направити відповідачу за адресою: 25022, м. Кіровоград, вул. В. Перспективна, 41.
Повне рішення складено 06.11.2015 року.
Головуючий суддя М.С. Глушков
Суддя Л.В. Деревінська
Суддя Є.М. Наливайко
Судове рішення № 53205597, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 05.11.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 912/145/15-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: