Ухвала суду № 53205592, 03.11.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16. тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"03" листопада 2015 р. Справа № 911/3308/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши заяву Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»

про розстрочку виконання рішення суду

у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя

до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки

про стягнення 172966,76 грн.

за участю представників:

від позивача (кредитор): не зявився;

від відповідача (боржник): ОСОБА_1 (довіреність №1/01-04-24 від 20 січня 2015 року).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 23 вересня 2015 року у справі №911/3308/15 позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про стягнення 172966,76 грн. задоволено повністю, а саме стягнуто з Українського Державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» на користь Концерну «Міські теплові мережі» 102747 (сто дві тисячі сімсот сорок сім) грн. 72 коп. заборгованості, 11123 (одинадцять тисяч сто двадцять три) грн. 41 коп. пені, 2824 (дві тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 43 коп. 3% річних, 52271 (пятдесят дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 20 коп. інфляційних втрат та 3459 (три тисячі чотириста пятдесят дев'ять) грн. 34 коп. судового збору.

Через канцелярію господарського суду Київської області від Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» надійшла заява №1/01-04-841 від 7 жовтня 2015 року (вх. 23926/15 від 12 жовтня 2015 року) про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 23 вересня 2015 року у справі №911/3308/15.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2015 року розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду призначено на 3 листопада 2015 року.

Заява про розстрочку виконання рішення суду обґрунтована тим, що в Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» на даний час відсутня фінансова можливість для погашення боргу перед Концерном «Міські теплові мережі», тому заявник просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 23 вересня 2015 року у справі №911/3308/15.

Неможливість виконання рішення господарського суду Київської області від 23 вересня 2015 року у справі №911/3308/15 боржник обґрунтовує тим, що у разі примусового стягнення коштів з рахунків Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» на підприємстві заблокується його господарська діяльність, що може призвести до повного невиконання боржником боргових зобовязань перед бюджетом, працівниками та кредиторами.

Заявник зазначає, що завадити таким негативним наслідками можливо за умови поступової, протягом двох років, сплати суми боргу.

Представник Концерну «Міські теплові мережі» у судове засідання 3 листопада 2015 року не зявився, проте, подав через канцелярію господарського суду Київської області відзив на заяву про розстрочку виконання судового рішення №854-юр від 28 жовтня 2015 року (вх. №25854 від 2 листопада 2015 року).

В обґрунтування відзиву на заяву про розстрочку виконання судового рішення від 23 вересня 2015 року у справі №911/3308/15 представник кредитора зазначає, що Концерн «Міські теплові мережі» функціонує у вкрай складних економічних умовах, обумовлених жорстким державним регулюванням тарифно-цінової політики та низького рівня оплат споживачів за спожиту теплову енергію, тому заява про розстрочку виконання судового рішення від 23 вересня 2015 року задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач вказує на те, що Концерн «Міські теплові мережі» є соціально важливим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання міста Запоріжжя, і природний газ споживається для задоволення соціальних та комунальних потреб. Разом з цим, у позивача відсутні інші джерела надходження коштів для здійснення розрахунків з постачальниками енергоносіїв, окрім отримання коштів від споживачів за вироблену теплову енергію.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду від 23 вересня 2015 року у справі №911/3308/15 з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Наведені боржником підстави для розстрочки виконання рішення суду, зокрема, відсутність фінансової можливості для погашення боргу перед Концерном «Міські теплові мережі» не є тією виключною обставиною щодо розстрочки виконання судового рішення в розумінні ст. 121 ГПК України.

Крім того, в разі задоволення судом зазначеної заяви, будуть порушені матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього та матиме дискримінаційний характер відносно його прав та інтересів.

Відповідно до пунктів 7.1.2, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року за №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому, слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Крім того, в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року за №14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку.

Тобто, господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми, що визначають випадки, в яких учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Так, в силу п. 20 ч. 1 ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання.

При цьому, вказаною нормою визначено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути предметом апеляційного оскарження.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю (ч. 3 ст. 121 ГПК України).

Однак, статтею 121 ГПК України не передбачено право сторони на оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення господарського суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Українському державному підприємству по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» у задоволенні заяви №1/01-04-841 від 7 жовтня 2015 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 23 вересня 2015 року у справі №911/3308/15.

2.Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Суддя Д.Г. Заєць